АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 590 Головуючий у 1-й інстанції
Категорія : ч.1 ст. 121 КК - Т.З. Прикіпєлова Л.В.
Доповідач: Гонтар А.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2009 року серпня місяця 14 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - Куліша В.М.
суддів - Гонтар А.А., Хрипченко Л.Г.
при секретарі - Гончаренко Н.В.
з участю прокурора - Калька О.С.
захисника - ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2
засудженого - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 06 травня 2009 року.
Цим вироком:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одружений,, не працюючий, раніше не судимий
- засуджений за ч.1 ст. 121 КК України на п'ять років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - 9500 грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_3визнаний винним та засуджений за скоєння злочину за таких обставин.
08.03.2008 р. близько 23.30 год. в с. Землянки Глобинського району Полтавської області поблизу сільського будинку культури, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в процесі сварки, яка переросла в бійку наніс ОСОБА_2. по голові великим уламком цегли, чим завдав останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню тяжкості, осколкового вдавленого перелому лівої тім'яної кістки.
В апеляції засуджений ОСОБА_3ставить питання про зміну кваліфікації його дій з ч.1 ст. 121 КК на ст. 124 КК України та про призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі. Вважає, що судове слідство проведено однобічно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.
В апеляції помічника прокурора Глобинського району Полтавської області ставилось питання про скасування вироку суду у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання особі засудженого, ступеню тяжкості злочину та обставинам справи, а також про постановлення нового вироку, яким він просив призначити ОСОБА_3. покарання у виді семи років позбавлення волі.
До початку розгляду справи в апеляційному суді, помічник прокурора Глобинського району Полтавської області відкликав подану ним апеляцію на вирок суду.
Інші учасники судового процесу вирок не оскаржили.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1 які підтримали доводи апеляції; думку прокурора Дупака М.Г.., який не вбачає підстав для задоволення апеляції; провівши часткове судове слідство;перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України ґрунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і об'єктивно досліджених в суді доказах, які детально приведені у вироку.
Дослідивши докази по справі, давши аналіз показанням підсудного, потерпілого та свідків місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що доводи ОСОБА_3 про нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому під час перебування в стані необхідної оборони - є неспроможними. Протягом усього слідства по справіОСОБА_3 давав різні показання, як щодо кількості та механізму нанесених йому та потерпілому тілесних ушкоджень, так і щодо фактичних обставин справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що з перших же пояснень по справі ОСОБА_3не заперечував, що наніс потерпілому два удари по голові каменем чи уламком цеглини. При цьому, в своєму пояснені від 09.03.2008 р. він вказував про те, що перед нанесенням ударів потерпілому, останній лише двічі ударив його по обличчю (а.с.9). Про те, що потерпілий бив його руками по голові, а коли ОСОБА_3упав, продовжував бити ногами по голові та тулубу, вказав лише 11.03.2008 р. під час обстеження у судово-медичного експерта. Згідно даних огляду, біля зовнішнього кута правого ока ОСОБА_3 мається синець синюшного кольору розміром 1,2 х 1,0 см, в лівій скроневій ділянці подібний синець неправильно-овальної форми розміром 1,8 х 1,2 см., інших не пред'явив (а.с.16).
В подальшому ОСОБА_3неодноразово змінював свої показання(а.с.43-44,62,111-113,125) як щодо обставин конфлікту, так і щодо обставин нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому. При цьому він акцентував увагу на агресивній поведінці потерпілого, який нібито першим безпідставно розпочав конфлікт та побиття підсудного. Однак такі його показання спростовуються як показаннями свідків так і іншими матеріалами справи. Зокрема, всі допитані по справі свідки та сам ОСОБА_3не заперечували, що під час інкримінованих йому дій, ОСОБА_3перебував у стані алкогольного сп'яніння. На ту обставину, що потерпілий також був нібито в стані сп'яніння вказують лише свідки-друзі підсудного. Однак, ця обставина спростовується не тільки показаннями решти свідків, а й об'єктивними даними, які містяться акті судово-медичного дослідження № 650 від 21.03.2008 р. в якому зазначено, що згідно результатів аналізу крові, сечі на алкоголь ОСОБА_2, які вилучались в момент госпіталізації, при дослідженні алкоголь не виявлений (а.с.27-29). Допитаний судом першої інстанції директор Землянківського будинку культури Шевченко В.О. пояснив, що 08.03.2008 р. на дискотеці бачив ОСОБА_2., який був у тверезому стані, вів себе адекватно. Бачив і ОСОБА_3, який за зовнішніми ознаками був в стані алкогольного сп'яніння. Коли свідок виходив з клубу, то чув, що в парку біля клубу була бійка. Крім того, зазначений свідок пояснив, що він був понятим під час відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3, на якого не було ніякого тиску з боку працівників міліції. Пояснив, що місце де відбулась бійка між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 близько 20 м від клубу і коли в клубі горить світло - там все видно (а.с.242-243)
Сам потерпілий пояснював, що будучи тверезим, він того вечора в барі с. Землянки робив зауваження ОСОБА_3. з приводу поведінки його компанії. Пізніше вся компанія ОСОБА_3 пішла до клубу. Приблизно о 22 год., біля клубу почалась бійка, яку ОСОБА_2. почав розбороняти. Він нагадав ОСОБА_3. про обіцянку нікого не займати. Коли ОСОБА_2. перебував в оточенні компанії ОСОБА_3 останній наніс йому удари по голові.
З матеріалів справи вбачається, що непослідовні показання ОСОБА_3 не узгоджуються ні з його першими поясненнями, ні з показаннями потерпілого ОСОБА_2..
Так, будучи опитаним по обставинах справи 09.03.2008 р. ОСОБА_3пояснив, що ОСОБА_2. вдарив його долонею в обличчя і він впав. Коли він піднявся, ОСОБА_2 вдарив його ще раз і він знову впав. На землі руками знайшов якийсь предмет, чи камінь, чи уламок цеглини і коли піднявся до двічі ударив ОСОБА_2. по голові, після чого надав йому медичну допомогу (а.с.9).
Допитаний 20.04.2008 р. потерпілий ОСОБА_2. також стверджує, що ОСОБА_3 взагалі по ньому ніяких предметів не кидав. Пояснив, що ОСОБА_3 підійшов до нього на відстань менше 1 м і наніс йому удар якимось твердим предметом по голові, після чого по його обличчю текла кров. Коли ОСОБА_2. піднявся з землі, то помітив, що на відстані 2 м стоявОСОБА_3 зі своїми товаришами.ОСОБА_3 знову підійшов і наніс удар твердим предметом в те ж саме місце. Після цього ОСОБА_2. втратив свідомість (а.с.31-32). Аналогічні пояснення ОСОБА_2. давав під час очної ставки з ОСОБА_3 16.11.2008 р. (а.с.111-113). Те ж саме ОСОБА_2. пояснював в ході відтворення обставин та обстановки скоєного злочину 03.09.2008 р. (а.с.69-70) .
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2224 від 26.09.2008 р., саме ці показання ОСОБА_2 від 20.04.2008 р. та від 03.09.2008 р. більш ймовірно відповідають механізму утворення у нього тілесних ушкоджень (а.с.78-80).
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, опитані 10.03.2008 ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. - не бачили самого моменту нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілому (а.с.10-14). Будучи допитаними під час досудового слідства та в суді, зазначені свідки - друзі підсудного, описували конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.. Однак, як вбачається з їхніх показань, вони не вбачали небезпеки з боку потерпілого, а в разі необхідності могли б допомогти ОСОБА_3..
Зазначене вище, спростовує доводи апеляції ОСОБА_3 про те, що він перебував у стані необхідної оборони.
Місцевий суд, правильно установив відсутність в діях ОСОБА_3 ознак перевищення меж необхідної оборони. При цьому були враховані обставини конфлікту між потерпілим та підсудним неподалік від громадського місця, який тривав протягом певного проміжку часу; те, що ці дії відбувались у присутності друзів підсудного, в той час, як потерпілий був один; те , що друзі підсудного не відчували небезпеки ОСОБА_3. з боку потерпілого. За цих обставин, по справі від сутні будь-які дані, які могли б свідчити про перебування підсудного у стані необхідної чи уявної оборони.
В той же час, місцевий суд прийшов до правильного висновку про наявність в діях засудженого умислу на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Про це свідчать, як знаряддя злочину (уламки цеглини), так і життєво-важливий орган в який були спрямовані удари (склепіння черепу потерпілого).
З урахуванням вище викладеного, місцевий суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України, як тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.
Призначаючи засудженому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 121 КК України, суд першої інстанції, виходячи із вимог ст. 65 КК України, урахував: ступень тяжкості вчиненого злочину; особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності; посередню характеристику за місцем проживання, часткове відшкодування шкоди потерпілому, а також те, що злочин вчинено особою у стані алкогольного сп'яніння.
Оскільки покарання засудженому призначене із дотриманням вимог ст. 65 КК України колегія суддів не вбачає підстав для задоволення його апеляції, пом'якшення призначеного покарання.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 06 травня 2009 року - без змін.
С У Д Д І :
КУЛІШ В.М. ГОНТАР А.А. ХРИПЧЕНКО Л.Г.