АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 559 Головуючий у 1-й інстанції
Категорія : ч.3 ст. 185 КК - Т.З. Зацеркляний В.В.
Доповідач: Гонтар А.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2009 року липня місяця 17 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - Кожевнікова О.В.
суддів - Гонтар А.А., Орлової Н.Ф.
з участю прокурора - Калька О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 травня 2009 року.
Цим вироком:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 з середньою освітою, не одружений, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючий, раніше судимий:
1) 26.03.2003 року Кобеляцького району Полтавської області за ч.3 ст. 185,75 КК України на три роки позбавлення волі з іспитовим строком з випробуванням на один рік;
2) 26.04.2004 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області із змінами внесеними ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 28.07.2004 р. за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185,71 КК України на чотири роки позбавлення волі. Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 02.12.2005 р. звільнений умовно-достроково на не відбутий строк один рік три місяці двадцять сім дні;
- засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі;
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання покарання за попереднім вироком, призначене покарання у виді чотирьох років одного дня позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. солідарно на користь:
• Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату - 4093 грн. матеріальної шкоди;
• ТОВ «ФАН-СЕРВІС» - 2093,50 грн. матеріальної шкоди;
• СВ «Вузол зв'язку» - ТОВ «Агропромислове об'єднання Цукровик Полтавщини» - 1772,65 грн. м матеріальної шкоди;
• ЗАТ «Білицький МКК» 12956,22 грн. матеріальної шкоди;
• ОСОБА_3. - 699,55 грн. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди.
Вирішена доля речових доказів.
ОСОБА_1.. визнаний винним та засуджений за скоєння злочинів за таких обставин.
Епізод 1.
В ніч на 20.05.2006 р. , перебуваючи в с. Ліщинівка Кобеляцького району Полтавської області, ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_2., через горище проникли до приміщення Ліщинівського будинку-інтернату, звідки таємно викрали два системних блоки «52 МАХ СЕРЕНО ЗІП», чим завдали Ліщинівському будинку-інтернату значну матеріальну шкоду на загальну суму 4093 грн.
Епізод 2.
У лютому 2007 р. ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_2., повторно, через горище проникли до приміщення залу ігрових автоматів «Гривенька» розташованого по вул.. Привокзальній, 2 в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області, звідки таємно викрали гроші в сумі 2093,50 грн., чим завдали ТОВ «ФАН-СЕРВІС» значної матеріальної шкоди.
Епізод 3.
В ніч на 08.04.2007 р. ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_2., повторно, через вікно, проникли до гаражу по вул.. Л.Українки № 1 в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області, звідки таємно викрали вироби з металу та дерева на загальну суму 2319,55 грн., чим завдали потерпілому ОСОБА_3. значної матеріальної шкоди.
Епізод 4.
На початку квітня 2007 р. ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_2., повторно, проникли до гаража по АДРЕСА_1 звідки таємно викрали телефонний кабель на загальну суму 1772,65 грн., чим завдали СП «Вузол зв'язку» ТОВ «Агропромислове об'єднання» «Цукровик Полтавщини» значної матеріальної шкоди.
Епізод 5.
На початку квітня 2007 р. ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_2., повторно, проникли до приміщення сховища, розташованого в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області, звідки таємно викрали: сім муфт Д-40 по 180 грн. кожна; п'ять заслінок шибера Д-40 по 370,83 грн. кожна, п'ять заслінок Д-40 по 616,67 грн. і п'ять заслінок ДУ-50 по 825 грн. кожна, а всього на загальну суму 12956,55 грн., чим завдали ЗАТ «Білицький МКК» значної матеріальної шкоди .
Вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24.10.2007 р. ОСОБА_2. засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі з іспитовим строком з випробуванням на три роки.
В апеляції засуджений ОСОБА_1.. ставить питання про пом'якшення призначеного покарання. Вважає, що при призначенні покарання суд не врахував всіх обставин, що пом'якшують його покарання та безпідставно не застосував ст. 69 КК України.
Інші учасники судового процесу вирок не оскаржили.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_4., які підтримали доводи апеляції та просили пом'якшити призначене покарання, застосувавши ст. 69 КК України; думку прокурора Калька О.С., який не вбачає підстав для задоволення апеляції; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1.. у вчинені злочинів, за які він засуджений, ґрунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і об'єктивно досліджених в суді доказах, які детально приведені у вироку і ніким з учасників процесу не оспорюються.
У відповідності до зібраних по справі доказів, дії ОСОБА_1.. правильно кваліфіковані судом за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна за кваліфікуючими ознаками: по епізодах №№ 1-5 крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення; по епізодах №№ 2 - 5 крадіжка, вчинена повторно.
В той же час судом по епізодах №№ 1-5 зайве вмінена така кваліфікуюча ознака, як крадіжка, що завдала значної шкоди потерпілому.
Так, згідно примітки до ст. 185 КК України значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 49 КПК України потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Тобто, за кримінально-процесуальним законодавством України, потерпілим може бути визнана тільки фізична особа. Як вбачається з матеріалів справи, по епізодах №№ 1,2,4,5 - матеріальна шкода завдана не фізичним особам, а тому по цих епізодах дії підсудного не можна кваліфікувати за такою кваліфікуючою ознакою, як завдання значної шкоди потерпілому.
В зв'язку з набранням чинності ЗУ від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб», у разі, коли кваліфікація обумовлена певною кількістю неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - необхідно виходити з того, що сума такого мінімуму дорівнює розміру податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 п 6.1 Закону для відповідного року (з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22 Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, розмір спричиненої потерпілому ОСОБА_3. шкоди (2319,55 грн.) значно нижчий ніж сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, які на момент вчинення крадіжки (квітень 2007 р.) згідно розрахунку складали 21000 грн. (420 грн. : 2 х 100 = 21000, де 420 грн. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.04.2007 р.). Таким чином кваліфікація дій підсудного за такою кваліфікуючою ознакою, як завдання значної шкоди потерпілому по епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_3. також є невірною.
Оскільки в діях підсудного відсутня така кваліфікуюча ознака, як завдання значної шкоди потерпілому, вона підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку .
Призначаючи засудженому покарання, передбачене санкцією ч.3 ст. 185 КК України, суд першої інстанції, виходячи із вимог ст. 65 КК України, урахував: ступень тяжкості вчиненого злочину; особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину; перебування на його утриманні малолітньої дитини, а також те, що ОСОБА_1. раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності; має непогашену судимість та не відбуте покарання за попереднім вироком.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Кобеляцького районного суду м. Полтави від 26.04.2004 р.. Тобто ОСОБА_1., який вчинив злочин у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі, остаточне покарання за сукупністю вироків призначено за принципом складання, як того вимагають вимоги закону.
Оскільки покарання засудженому призначене із дотриманням вимог ст.ст. 65,71 КК України, в тому числі із врахуванням пом'якшуючих обставин на які посилається апелянт , колегія суддів не вбачає підстав для задоволення його апеляції, пом'якшення призначеного покарання.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В порядку ст. 365 КПК України виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку ч.3 ст. 185 КК України - завдання значної шкоди потерпілому.
В іншій частині вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07.05.2009 р. стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
С У Д Д І :
КОЖЕВНІКОВ О.В. ГОНТАР А.А. ОРЛОВА Н.Ф.