Справа № 1013/5890/2012
ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2012 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Чернов Д. Є.
при секретарі Коробай А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "АВТО ПРОСТО"та ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та повернення сплачених коштів, -
в с т а н о в и в:
Позивач у червні 2012 року звернулася до суду з позовом про визнання правочину недійсним та повернення сплачених коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.11.1998 року між нею та ОСОБА_2 (далі - Відповідач 2) було укладено шлюб. Зазначає, що вони спільно проживають однією сім'єю, пов'язані спільним побутом, мають четверо дітей, мають взаємні права та обов'язки. 02.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО"(далі -Відповідач 1), в особі продавця консультанта ОСОБА_3, що дія на підставі довіреності, з однієї сторони та Відповідачем 2, з іншої сторони, було укладено Угоду № 347915. Відповідно до ст. 1 Угоди її предметом є надання Відповідачу 2 системи послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля. Угода укладається шляхом підписання Сторонами Угоди, додатку №1 та додатку №2, які є невід'ємними частинами угоди. Терміни, що використовуються в Угоді та системі АвтоТак, визначаються в Додатку №2 до Угоди. Згідно умов Угоди її чоловік -Відповідач 2 вніс плату за послуги, пов'язані зі вступом до системи АвтоТак, у розмірі 2580,48 грн. вступного внеску та сплачував щомісячно суму у розмірі 970,78 грн., з яких близько половини було зараховано к внески на оплату послуг Відповідача 1. Загалом було сплачено 41 833, 37 грн.
Позивач зазначає, що укладена між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 угода виходить за межі дрібної побутової, оскільки направлена на придбання цінного майна загальною вартістю 71 680, 00 грн., шляхом внесення щомісячних платежів у розмір 970,78 грн., який був більший, а на даний час, близький від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. Крім того, у неї з Відповідачем 2 четверо дітей, яких потрібно прогодувати, одягти, вивчити та забезпечити належний рівень життєдіяльності, однак укладення її чоловіком вказаного правочину значно погіршило матеріальне становище їхньої багатодітної сім'ї, тим паче що на даний час чоловік не отримав ні автомобіль, ні внесені кошти, незважаючи навіть на той факт, що угоду було розірвано 10.11.2011 року.
Позивач вказує, що згоди на укладення Угоди вона не надавала, тим паче письмової і була проти її укладення, однак Відповідач 2 всупереч її волі все ж таки уклав вказаний правочин із Відповідачем 1, не повідомивши про це її, чим порушив її права. Та не врахувавши інтереси їхньої сім'ї. Крім того, відсутні будь-які докази, які б свідчили б про надання згоди Позивачем на укладення Угоди між Відповідачем 1 та Відповідачем 2. Оскільки Відповідачем 2 укладено Угоду, яка виходить за межі дрібної побутової без її згоди, тобто без згоди своєї дружини, що призвело до порушення її прав, такий договір є недійсним з моменту його укладення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вважає, що в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
В зв'язку з вищевикладеним, просила визнати угоду № 347915 від 02.02.2011 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" та ОСОБА_2 недійсною з моменту її укладення та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО"повернути кошти, отримані внаслідок виконання умов угоди № 347915 від 02.02.2011 року у розмірі 41833, 37 грн. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а судові витрати покласти на Відповідачів.
Позивач в судове засідання з'явилася, підтвердила обставини наведені в позові, підтримала свої вимоги повністю, просила їх задоволити.
Представник Відповідача 1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. До суду надійшла заява з проханням розглядати справу у їхню відсутність, заперечують проти задоволення позову, просять відмовити у його задоволені.
Відповідач 2 в судове засідання з'явився, позов визнав в повному обсязі, не заперечував проти його задоволення.
Заслухавши пояснення Позивача, Відповідача 2 та вивчивши по справі письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення із наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 21.11.1998 року між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.5). Від шлюбу мають четверо дітей, що підтверджується копією свідоцтв про народження (а.с.6-9).
Судом встановлено, що 02 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО"(далі -Відповідач 1), в особі продавця консультанта ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності, з однієї сторони та Відповідачем 2, з іншої сторони, було укладено Угоду № 347915 (а.с.11). Відповідно до ст. 1 Угоди її предметом є надання Відповідачу 2 системи послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля. Угода укладається шляхом підписання Сторонами Угоди, додатку №1 та додатку № 2, які є невід'ємними частинами угоди. Терміни, що використовуються в Угоді та системі АвтоТак, визначаються в Додатку №2 до Угоди. Згідно умов Угоди чоловік позивача -Відповідач 2 вніс плату за послуги, пов'язані зі вступом до системи АвтоТак, у розмірі 2580,48 грн. вступного внеску та сплачував щомісячно суму у розмірі 970,78 грн., з яких близько половини було зараховано як внески на оплату послуг Відповідача 1. Загалом було сплачено 41 833, 37 грн.
Позовні вимоги Позивача про визнання правочину недійсним та повернення сплачених коштів не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що при виконанні договорів з учасниками, укладеними в рамках системи АвтоТак, Відповідач 1 надає учасникам послуги, що направлені на придбання автомобіля на основі системи АвтоТак. Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведення в групах асигнаційних актів на яких проводиться розподіл автомобілів між Учасниками відповідно до механізмів які вказані в Угоді, а також інших послуг, передбачених угодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.
До того ж, суд враховує положення ч. 2 ст. 65 СК України, згідно якої при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 СК України об'єктом спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Зі змісту вимог ч.2 ст. 61 СК України надходження тільки тоді будуть вважатися спільним майном, якщо кожен із подружжя виявив свою волю щодо передачі грошей до сімейного бюджету. Позивачем не було надано доказів, що на оплату послуг за угодою № 341915 від 02.02.2011 року він розпорядився коштами, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Крім того, угода № 341915 укладена між ОСОБА_2 та ТОВ "АВТО ПРОСТО", не підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації у державного органу, є угодою про надання послуг, а тому під час її укладання письмової згоди другого з подружжя, не потребується.
Оскільки Позивач зазначає підставою для визнання вказаної Угоди недійсною відсутність її письмової згоди на укладання чоловіком ОСОБА_2 угоди про надання спрямованих на придбання автомобільних послуг, суд не може задоволити позовні вимоги в частині визнання угоди № 347915 від 02.02.2011 року недійсною. Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. А тому, оскільки зазначена позивачем підстава недійсності угоди законом не передбачена, є лише формальним порушенням, суд відмовляє в її задоволенні.
В судовому засіданні встановлено, що 10.11.2011 р. Угоду № 341915 було розірвано за заявою ОСОБА_2 Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Крім того, ч. 4 ст. 653 ЦК України встановлює, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому вимоги позивача, про визнання правочину недійсним та повернення сплачених коштів не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та є безпідставними.
Наведені обставини стверджуються копією свідоцтва про одруження, копією угоди № 347915 від 02.02.2011 та іншими матеріалами справи.
На підставі ст. ст. 12, 215, 653 ЦК України, ст. 61, 65 СК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 6-8, 10, 15, 30, 57, 60, 64, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Відмовити в позові повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Копію рішення направити відповідачу -ТОВ "АВТО ПРОСТО"для відома.
Суддя: Д. Є. Чернов