УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67

   

Справа №11-751   2009 р.                         Головуючий у 1-й інстанції

Категорія ч.2 ст. 367 КК С.Т.                     Миронець О.К.

                                    Доповідач Павленко В. П.

 

У Х В А Л А

Іменем України

 

    2009 року жовтня місяця 7 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальний справах апеляційного суду Полтавської області в складі :

 

    головуючого - судді Ландар О. В.

    суддів: Лісіченко Л. М. , Павленко В. П.

    з участю прокурора Акулової С. М.

    потерпілого ОСОБА_1.

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією потерпілих ОСОБА_1.  на постанову Карлівського районного суду Полтавської області    від 6 серпня 2009 року.

 

    Цією постановою провадження по кримінальній справі щодо

 

      ОСОБА_2,

   ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця і мешканця

АДРЕСА_1, українця, громадянина

        України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого,

        інваліда 1 групи, раніше не судимого, -

 

обвинуваченого за ч. 2 ст. 367 та ч. 2 ст. 366 КК України було закрито на підставі ст. 1 п. «г» Закону України від 12.12. 2008 р. «Про амністію».

 

    Як встановлено судом ОСОБА_2. вчинив злочини за таких обставин.

 

    З лютого 2005 по 2006 рік ОСОБА_2. працював на посаді голови Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання «Райагробуд» ( надалі - «Райагробуд» ) та був службовою особою.

 

    У грудні 2005 року ОСОБА_2 неналежно ставлячись до своїх службових обов'язків, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, тобто проявляючи злочинну самовпевненість, достовірно знаючи фактичну кількість засновників Карлівського «Райагробуду», у реєстраційній картці про підтвердження відомостей про юридичну особу форми №6, вказав, що засновниками підприємства є лише колектив у кількості 34 чоловіки. При цьому з числа засновників виключив одинадцять сільськогосподарських підприємств та 127 працівників підприємства, чим заподіяв збитки на суму 66 тисяч гривен, що є тяжкими наслідками.

 

Крім того, являючись службовою особою, ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, під час заміни свідоцтва єдиного зразка про державну реєстрацію у грудні 2005 року до реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу форми №6, а саме до пункту про засновників юридичної особи, вніс завідомо неправдиві відомості про те, що засновником Карлівського «Райагробуду» виступив колектив у кількості 34 осіб. При цьому з числа засновників виключив одинадцять сільськогосподарських підприємств та 127 працівників підприємства, чим заподіяв збитки у сумі 66 тис. грн., що є тяжким наслідком.

 

Вказані дії ОСОБА_2. кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 та ч. 2 ст. 366 КК України.

   

    В апеляції потерпілий ОСОБА_1. зазначає, що кримінальна справа щодо ОСОБА_2. порушена без достатніх підстав. В порушення вимог ст. 22 КПК досудове слідство по справі проведено неповно та не об'єктивно.   Постанова суду винесена з порушенням вимог ч. 3 ст. 6 КПК України, оскільки, на його думку, суд мав дослідити усі матеріали справи,  винести обвинувальний вирок, і лише після цього звільнити підсудного від відбування покарання відповідно до закону про амністію.

Крім того, амністія не могла бути застосована, оскільки ОСОБА_2 не визнав своєї вини, а в ході розгляду справи він, як потерпілий, був позбавлений прав, передбачених ст. 267 КПК України.

Посилаючись на незаконність постанови суду, просить її скасувати, а справу щодо ОСОБА_2. передати на новий судовий розгляд у той же суд, але у іншому складі суду.

 

Заслухавши потерпілого ОСОБА_1. на підтримання доводів апеляції, міркування прокурора, яка вважає за необхідне постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд для належного з'ясування усіх обставин справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

 

Відповідно до роз'яснень, що міститься у постанові Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час попереднього чи судового розгляду справи повинен  переконатися , що діяння, яке поставлено особі в провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину й особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК.  Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК прядку відповідне судове рішення.

 

Дані вимоги закону судом виконані не в повній мірі.

 

Так, за змістом ст. 132 КПК України пред'явлене особі обвинувачення у всякому разі має бути конкретним.

 

Як вбачається  зі змісту пред'явленого ОСОБА_2. обвинувачення, воно є суперечливим, оскільки фактично за одні і ті ж дії він притягається до кримінальної відповідальності за статтями, кожна із яких виключає відповідальність за іншу, оскільки одна передбачає відповідальність за вчинення злочину з необережності ( ст.367 КК ), а інша ( ст. 366 КК ) передбачає відповідальність за вчинення умисного злочину.

 

Визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини за таких обставин  не може бути визнано достатньою підставою для притягнення його до відповідальності чи закриття щодо нього кримінальної справи з нереабілітуючих підстав. Відповідно до вимог ст. 74 КПК України, такі показання можуть бути покладені в основу обвинувачення, коли вони підтверджені сукупністю доказів, що є у справі.

 

Зі змісту обвинувачення та матеріалів справи не видно в чому саме виразилась заподіяна шкода. Зазначення у свідоцтві про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності неповного складу засновників не позбавляє інших засновників права на власності на майно підприємства, оскільки такі питання вирішуються  відповідно до положень, закріплених у статутних документах, а не у свідоцтві про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Зі змісту Статуту колективного підприємства Карлівський «Райагробуд» та інших документів також не вбачається, що між засновниками були визначені частки в статутному фонді.

 

Як вбачається з матеріалів справи, потерпілими по ній визнано 127 осіб, які по справі не допитані, передбачені ст. 267 КПК України права їм не роз'яснені, їх позиція щодо по суті справи не з'ясована.

 

За таких обставин постанову суду не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд у той же суд, але у іншому складі суду.

 

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366,  КПК України, колегія суддів, -

 

У х в а л и л а :

 

 

Апеляцію потерпілого ОСОБА_1. частково задовольнити, постанову Карлівського районного суду від 6 серпня 2009 року щодо ОСОБА_2. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд, але у іншому складі суду.

 

С у д д і :

 

 

 

            Ландар О. В.                Лісіченко Л. М.         Павленко В. П.