УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67
Справа № 11 - 516/ 2009 року Головуючий у 1-й інстанції
Категорія - постанова Герасименко В.М. Доповідач: Павленко В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
2009 року липня місяці 8 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючої - судді Копитько Л. І.
суддів Слєпухи О. Є., Павленка В.П.
з участю прокурора Деряги Л. М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 29 квітня 2009 року.
Цією постановою в задоволенні подання адміністрації Божківської виправної колонії №16 про умовно-дострокове звільнення засудженого
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, українця, громадянина України, з середньою освітою, раніше судимого:
• 25.06.2003 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 14 днів;
• 04.05.2006 року Деснянським районним судом м. Києва за ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.2, 70, 71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, -
було відмовлено.
У поданні начальник Божківської виправної колонії №16 УДДУ ПВП у Полтавській області зазначав, що ОСОБА_1. відбув 2/3 покарання, під час відбування якого до нього застосовані 4 заохочення та стягнення, які на даний час зняті та погашені в установленому законом порядку. Засуджений позитивно характеризується, у скоєному злочині розкаюється, працює та добре ставиться до праці, приймає участь у програмах диференційованого виховного впливу. А тому ставить питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1. з місця позбавлення волі.
Відмовляючи в задоволенні подання, суд послався не те, що ОСОБА_1. за період відбування покарання визначеного судом допустив 20 порушень режиму утримання, за що на нього були накладені стягнення. Вказане свідчить про небажання стати на шлях виправлення та зміну його відношення до відбування покарання. А тому не має підстав вважати, що ОСОБА_1. своєю поведінкою довів виправлення.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить скасувати постанову суду, як незаконну та задовольнити подання, оскільки накладені на нього стягнення є погашеними, а тому суд не вправі був брати їх до уваги. Засуджений вказує, що на даний час щиро розкаявся у скоєному та бажає стати на шлях виправлення.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка вважає апеляцію засудженого безпідставною, та просила залишити її без задоволення, дослідивши матеріали подання та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до вимог ст. 81 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 р. «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_1. з 1 лютого 2006 року відбуває покарання в місцях позбавлення волі за злочини проти власності, скоєні під час умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком. За час утримання в слідчому ізоляторі м. Києва характеризувався негативно, допустив 2 порушення режиму утримання. стягнень та заохочень не мав. З 8 червня 2006 року відбував покарання в Божківській виправній колонії Полтавської області, де допустив 18 порушень режиму утримання, за що накладені стягнення, які в установленому законом порядку погашені, а не зняті за зразкову поведінку та добре відношення до праці. Лише при надходженні строку, при якому наступає пільга - умовно дострокове звільнення, засуджений ОСОБА_1. за сумлінну поведінку та ставленням до праці отримав 4 заохочення.
Посилання в апеляції засудженого ОСОБА_1. на те, що він своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Під час відбування покарання ОСОБА_1. в період з 2006 по 2008 роки 20 разів піддавався стягненню за грубі порушення режиму відбування покарання, в тому числі за придбання заборонених предметів, відмови від прибирання, чергування, за намагання обманним шляхом проникнути до медичної частини, за створення конфліктних ситуацій, за що 5 разів на нього було накладено стягнення у вигляді тримання в ДІЗО, яке відповідно до ст.134 ч.9 Кримінально-виконавчого кодексу України накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
За таких обставин, хоча накладені на ОСОБА_1. стягнення погашені та зняті в установленому законом порядку, але його поведінка та відношення до установленого порядку відбування покарання свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
А тому колегія суддів підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1. та скасування постанови суду не вбачає.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 29 квітня 2009 року стосовно нього залишити без змін.
Судді:
Копитько Л. І. Слєпуха О. Є. Павленко В. П.