УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67
Справа №11-507 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції
Категорія - ч.2 ст. 121 КК Т.З. Боровик Т. В.
Доповідач Павленко В. П.
У Х В А Л А
Іменем України
2009 року липня місяця 8 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальний справах апеляційного суду Полтавської області в складі :
головуючої - судді Копитько Л. І.
суддів: Слєпухи О. Є. , Павленка В. П.
з участю прокурора Деряги Л. М.
захисників ОСОБА_1., ОСОБА_2
ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5.
засуджених ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8.
потерпілого ОСОБА_9
представників потерпілого - ОСОБА_10., ОСОБА_11.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляціями помічника прокурора Київського району м. Полтави, засуджених ОСОБА_7., ОСОБА_8. та в їх інтересах адвоката ОСОБА_1., засудженого ОСОБА_6 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженець і мешканець м.
Полтави, українець, громадянин України, з середньою освітою,
одружений, водій таксі, раніше не судимий, -
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець м. Полтави,
українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений,
на утримані має малолітню дитину, водій таксі, мешканець
с. Мачухи Полтавського району Полтавської області, раніше не
судимий, -
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженець
с. Андрушки Полтавського району і області, українець, громадянин
України, з середньою освітою, одружений, на утриманні має
неповнолітню дитину, водій таксі, мешканець с. Климівка
Полтавського району, раніше не судимий,
засуджені кожний за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.
Стягнуто із засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7., та ОСОБА_8. в солідарному порядку на користь Полтавського міського фінансового управління 4627, 32 грн. на відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілого, а також на користь потерпілого ОСОБА_9. на відшкодування матеріальної шкоди - 14 172, 03 коп., моральної шкоди - 50 000 грн., а всього 64 172 грн. 03 коп.
Вирішено долю речових доказів.
За вироком суду злочин було вчинено за таких обставин.
22 вересня 2006 року близько 20 години ОСОБА_6. , перебуваючи разом з ОСОБА_8. та ОСОБА_7. біля будинку №71, що по вул. Гожулянська м. Полтави, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, наніс потерпілому ОСОБА_9. удар в ліву потиличну частину голови уламком цеглини, кинувши її з відстані 2,5 - 3 м. від чого той упав і втратив свідомість.
Після чого, прийшовши до свідомості, ОСОБА_9. за допомогою своєї співмешканки ОСОБА_12. продовжив рух по вул. Гожулянській у напрямку с. Гожули.
Біля будинку №73 по вул. Гожулянській м. Полтави ОСОБА_6. діючи спільно з ОСОБА_8. та ОСОБА_7. нанесли ОСОБА_9. удар в обличчя, від якого той знову упав, та по черзі нанесли декілька ударів ногою у взутті в область голови та тулубу, спричинивши таким чином своїми сукупними діями потерпілому тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою речовини головного мозку тяжкого ступеню, субарахноїдального крововиливу, перелому передньої стінки правої гайморової пазухи з правобічним гемосинусом, травму правого вуха, ран на потиличній та тім'яній ділянках зліва, а також інших тілесних ушкоджень, які в сукупності кваліфікуються як тяжкі, по критерію небезпеки для життя та розладу здоров'я, поєднаного зі стійкою втратою загальної працездатності не менш ніж на одну третину.
В апеляціях :
- прокурор, який підтримував державне обвинувачення в суді першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій засуджених, посилаючись на м'якість призначеного покарання, просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити кожному із засуджених покарання у вигляді 8 років позбавлення волі;
- засуджені ОСОБА_7. та ОСОБА_8., та в їх інтересах адвокат ОСОБА_1. зазначають, що злочину, за який вони засуджені, вони не вчиняли; суд безпідставно в основу обвинувального вироку поклав показання свідка ОСОБА_13., оскільки остання в ході досудового слідства та в суді давала суперечливі показання, у тому числі і показання про те, що в дійсності тілесні ушкодження потерпілому заподіяли інші особи;
суд безпідставно послався також і на висновок судово-медичної експертизи, оскільки він побудований на недостовірних та суперечливих показаннях свідка ОСОБА_13.;
в порушення вимог кримінально-процесуального закону, суд у вироку не вказав форму їх вини та мотиви вчинення злочину; не в повній мірі відобразив обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, зокрема, про те, що сам потерпілий ОСОБА_9. напав на водія таксі ОСОБА_6, а потім бігав та розмахував ножем і являв небезпеку для оточуючих.
Посилаючись не невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення вимог процесуального закону, що полягає також у невиконанні органами досудового розслідування вказівок ухвали апеляційного суду, який після скасування вироку по цій справі, направив її на додаткове розслідування, просять вирок суду скасувати, а справу щодо них провадженням закрити за відсутністю у їх діях складу злочину;
- засуджений ОСОБА_6. зазначає, що в порушення вимог закону суд у вироку не вказав, що саме потерпілий ОСОБА_9. напав на нього з ножем в автомобілі таксі, яким він керував, тому він змушений був захищатись. Про напад він повідомив інших таксистів. Про це ж було повідомлено також працівників міліції, які й були доставлені на місце події;
суд безпідставно послався також на те, що він нібито наніс удар потерпілому цеглиною, оскільки показання свідка ОСОБА_13. у цій частині є неспроможними і нічим не підтверджені. Не є доказом у цій частині також висновки судово-медичної експертизи, оскільки вони є ймовірними і ґрунтуються на недостовірних показаннях свідка ОСОБА_13.;
суд також не взяв до уваги показання самого потерпілого ОСОБА_9. та свідка ОСОБА_13. в яких вони стверджували, що тілесні ушкодження йому заподіяли не засуджені, а дві жінки;
судом також не прийняті його пояснення про те, що оскільки ОСОБА_9 вчинив на нього напад з ножем, то він вважав, що його дії є загрозою для його життя та здоров'я. Тому він був переконаний, що його необхідно затримати та доставити в міліцію, чим і були зумовлені його дії, які закінчились вилученням у ОСОБА_9 ножа та передачею його міліції. Тому його дії відповідають ст. 36 КК України і є законними.
Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, просить вирок суду скасувати, а справу щодо нього провадженням закрити за відсутністю у його діях складу злочину.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала доводи апеляції прокурора і просила вирок суду скасувати, та постановити новий вирок, яким призначити кожному із засудженому по 8 років позбавлення волі, засуджених ОСОБА_7., ОСОБА_8. та в їх інтересах захисників ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_5., а також засудженого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника ОСОБА_2., які просили вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у їх діях складу злочину, потерпілого ОСОБА_9., представників потерпілого ОСОБА_10. та ОСОБА_11., які просила вирок суду залишити щодо засуджених залишити без змін та притягти до кримінальної відповідності також інших осіб, які приймали участь в заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, перевіривши матеріали справи та доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що усі подані апеляції підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 22, 374 КПК України прокурор, слідчий при провадженні досудового слідства зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого. Вказівки суду, який розглядав справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
Вимоги вказаних норм закону органам досудового слідства виконані не були.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою колегії суддів Судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області від 26 березня 2008 року вирок Київського районного суду м. Полтави від 24 січня 2008 року було скасовано, а справа направлена прокурору Київського району м. Полтави для проведення додаткового розслідування.
Направляючи справу на додаткове розслідування, колегія суддів апеляційного суду в ухвалі зазначила, що факт заподіяння потерпілому ОСОБА_9. тяжких тілесних ушкоджень у вказаний в обвинуваченні час, а саме 22 вересня 2006 року доведено матеріалами справи.
Разом з тим, висновки органу досудового слідства про їх спричинення ОСОБА_6., ОСОБА_7. та ОСОБА_8. ґрунтуються на показаннях свідка ОСОБА_13., які належним чином не перевірені.
Так, в ході досудового слідства ОСОБА_13. давала показання, відповідно до яких тілесні ушкодження потерпілому наносились не лише таксистами, які їх переслідували, а і іншими особами, зокрема, директором таксі 056 Борблик Т. П., яка наносила удари потерпілому по голові, у той час як інша жінка, а саме диспетчер таксі 056 Шилова В. В., утримувала потерпілого ногами, не даючи йому піднятись. Учать у побитті потерпілого ОСОБА_9 приймав також і Коробка Є. В., який з метою його утримання застосовував газовий балончик.
З пояснень ОСОБА_13. усі зазначені особи при побитті потерпілого діяли спільно. До приїзду працівників міліції домовились між собою говорити, що потерпілого ніхто не бив, а тілесні ушкодження він отримав сам, упавши та ударившись головою об бордюр.
При допиті 22 серпня 2007 року ОСОБА_13. стала стверджувати, що у побитті потерпілого приймали участь лише засуджені. При цьому переконливих мотивів зміни своїх показань не навела, посилаючись лише на те, що вона не впевнена у тому, що тілесні ушкодження потерпілому наносили також і інші особи.
Причина зміни показань свідком ОСОБА_13. залишилась нез'ясованою, хоча це має істотне для значення для прийняття по справі законного та обґрунтованого рішення.
Не з'ясованою залишилась зміна показань свідком ОСОБА_13. і ході додаткового розслідування. І лише при повторному судовому розгляді справи свідок ОСОБА_13. пояснила зміну своїх показань тим, що про це її просила Борблик Т. П., пообіцявши за це 2,5 тисячі доларів США. Заявила, що показання, які вона давала під час досудового слідства до зміни своїх показань є правильними і відповідають дійсності.
В ході досудового слідства не був допитаний також і потерпілий ОСОБА_9.. Уже в судовому засіданні останній пояснив, що став пригадувати обставини його побиття, пам'ятає, що його били таксисти та дві жінки.
Крім того, в ході досудового слідства не у повній мірі були з'ясовні причини, що призвели до конфлікту, який виник між водієм таксі ОСОБА_6. та потерпілим ОСОБА_9
Зокрема, ОСОБА_6. стверджував, що потерпілий нібито напав на нього з ножем, а потім в подальшому погрожував ним йому та іншим таксистам, які були викликані ним на допомогу.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_13. ніякого ножа у потерпілого ОСОБА_9 не було, і останній ножем нікому не погрожував. Навпаки, вони хотіли владнати конфлікт мирним шляхом, у тому числі і пропонували грошове відшкодування.
В ході досудового слідства ці обставини також залишились не з'ясованими, зокрема, звідки на місці події появився ніж ? Суперечності в показаннях з цього питання не усунуті.
Вказана неповнота досудового слідства та порушення вимог процесуального закону не були усунуті також і в ході судового розгляду справи.
В ході додаткового розслідування вказівки апеляційного суду залишились невиконаними. З'ясування наведених вище обставин має істотне значення для прийняття по справі законного і обґрунтованого рішення.
Наведені вище неповнота та неправильність досудового слідства відповідно до вимог ст. ст. 368, 370 КПК України є підставою для скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування.
Під час додаткового розслідування слід більш ретельно допитати свідка ОСОБА_13. про обставини побиття потерпілого та про участь у ньому інших, крім ОСОБА_6, ОСОБА_7. та ОСОБА_8. , осіб. Встановити причини зміни нею своїх показань, усунути наявні у справі суперечності. В разі необхідності вжити заходи по виключенню впливу з боку зацікавлених осіб на свідків, які дають об'єктивні показання. З'ясувати інші зазначені в ухвалі апеляційного суду від 26 березня 2008 року та цій ухвалі обставини.
В ході додаткового розслідування слід перевірити також доводи апеляцій засуджених та їх захисників.
В залежності від встановленого прийняти рішення щодо притягнення до відповідальності як засуджених, так і інших осіб. При цьому слід більш ретельно з'ясувати роль та ступінь вини кожного із учасників вчинення злочину.
Виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачуються засуджені, підстав для зміни їм запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляції помічника прокурора Київського району м. Полтави, засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8., а також адвоката ОСОБА_1. в інтересах двох останніх, частково задовольнити.
Вирок Київського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2009 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7. та ОСОБА_8. скасувати, а справу направити прокурору Київського району м. Полтави для проведення додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 залишити попередню - взяття під варту.
С у д д і :
Копитько Л. І. Слєпуха О. Є. Павленко В. П.