УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67
Справа №11-592 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції
Категорія ч.2 ст. 286 КК Т.З. Должко С. Р.
Доповідач Павленко В. П.
У Х В А Л А
Іменем України
2009 року липня місяця 29 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальний справах апеляційного суду Полтавської області в складі :
головуючого - судді Ландар О. В.
суддів: Гонтар А. А. , Павленка В. П.
з участю прокурора Гринь Н. Г.
засудженого ОСОБА_1.
захисника ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляціями помічника прокурора Зінківського району, та потерпілого ОСОБА_3. на вирок Зінківського районного суду Полтавської області від 26 травня 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і мешканець
АДРЕСА_1, українець, громадянин
України, з середньою освітою, одружений, на утриманні
двоє малолітніх дітей, тракторист ПП «Паритет», раніше не
судимий, -
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням його права на керування транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та з іспитовим строком 3 роки з покладанням на нього на підставі ст. 76 КК України обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1. 902 грн. 56 коп. на користь фінансового відділу Зінківської РДА на відшкодування витрати за лікування потерпілого та 1294 грн. 57 коп. судових видатків за проведення судових експертиз.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_3. та ОСОБА_6. залишено без розгляду з наданням їм права на вирішення його в порядку цивільного судочинства.
Вирішено долю речових доказів.
Судом також винесено окрему постанову на адресу начальника СУ ГУМВС України в Полтавській області.
За вироком суду ОСОБА_1. засуджений за те, що 21 грудня 2007 року, близько 17 години, керуючи належним ПП «Паритет» трактором МТЗ-80 з тракторним причепом 2 ПТС, в порушення вимог п.п. 19.1 (в), 31.4, 31.4.3(а) Правил дорожнього руху України в темну пору доби рухався з відсутніми габаритними ліхтарями по проїзній частині автодороги Гадяч - Опішня у напрямку м. Гадяч. Внаслідок чого сталося зіткнення тракторного причепу з автомобілем ГАЗ-32213 СПГ, державний номерНОМЕР_1 який рухався в попутному напрямку під керуванням водія ОСОБА_7. Дане зіткнення призвело до виходу причепа зі щеплення з трактором та виїзду причепа на смугу зустрічного руху. Це в свою чергу призвело до зіткнення з цим причепом автомобіля ВАЗ-2102 державний номер НОМЕР_2 , який під керуванням водія ОСОБА_8 рухався в зустрічному напрямку.
Внаслідок зіткнення водій автомобіля ВАЗ-2102 ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пасажир цього автомобіля ОСОБА_9. смертельну травму, від якої помер в Зінківській центральній районній лікарні.
В апеляції помічник прокурора Зінківського району зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема про те, що засуджений визнав повністю визнав свою вину, оскільки насправді той вину визнав частково. А це було враховано як пом'якшуюча обставина, і привело до призначення засудженому м'якого покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та даним про особу винного.
Крім того, прокурор стверджує, що суд не мотивував своє рішення про в частині залишення без розгляду цивільного позову.
Просить вирок суду скасувати, та постановити новий вирок, яким за ч. 2 ст. 286 КК України призначити ОСОБА_1. покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з позбавленням його права керувати транспортними засобами строк на 3 роки, а також розглянути та задовольнити цивільний позов потерпілих ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_3. та ОСОБА_6.
Потерпілий ОСОБА_3. просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що суд безпідставно визнав пом'якшуючою вину обставиною визнання засудженим своєї вини, а також не врахував тяжкість наслідків, які настали внаслідок вчинення злочину. Це привело до призначення засудженому ОСОБА_1. надмірно м'якого покарання.
Суд також не врахував, що з боку засудженого ОСОБА_1. було допущено ( крім наведених у вироку ) також і інші порушення ПДР, зокрема, він не вжив заходів до зупинки автомобіля, в якому їхав його батько.
Суд безпідставно залишив його цивільний позов без розгляду, безпідставно не визнав цивільним відповідачем ПП «Паритет», яке і має бути належним відповідачем по справі. Крім того, суд не задовольнив його клопотання про фіксування процесу за допомогою технічних засобів, чим істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який частково підтримав доводи апеляції прокурора, який підтримував державне обвинувачення в суді першої інстанції, і висловив міркування про скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування, потерпілого ОСОБА_3., який просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, засудженого ОСОБА_1. та в його інтересах його захисника ОСОБА_10., які погодилися з позицією прокурором про направлення справи на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи та доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та потерпілого ОСОБА_3. підлягають до часткового задоволення, а вирок скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК прокурор, і слідчий при провадженні досудового слідства зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Розслідуючи дану кримінальну справу, орган досудового слідства не виконав у повному обсязі вимог зазначеного закону, внаслідок чого залишились нез'ясованими такі обставини справи, з'ясування яких мало істотне значення для прийняття по ній законного і обґрунтованого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, висновком судової автотехнічної експертизи, усі учасники вказаної в обвинуваченні дорожньо-транспортної пригоди допустили порушення Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. Зокрема, у діях водіїв ГАЗ-32213 ОСОБА_7. та ВАЗ-2102 ОСОБА_8 мається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР, а водій ОСОБА_1. допустив порушення вимог п. п. 19.1 ( в ), 31.4, 31.4.3. Правил дорожнього руху України. ( т.1, а.с. 163 - 168 )
За таких обставин відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 КПК з метою повного, всебічного і об'єктивного дослідження вчиненого злочину, правильного визначення ролі і ступеня вини кожного із учасників, справа щодо усіх учасників вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди має об'єднуватись у одне провадження.
Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки має проводитись за правилами передбаченими ст. 1187, 1188 ЦК України і залежить від ретельного з'ясування усіх обставин справи, які мають істотне значення. А це можливо лише за умови з'ясування ролі кожного із учасників ДТП.
Проте в супереч вимогам ст. 26 КПК України, слідчим було винесено постанову про виділення матеріалів справи щодо водіїв ОСОБА_7. та ОСОБА_8 по факту порушення ними правил дорожнього руху в окреме провадження і направлення матеріалів начальнику Зінківського РВ ГУ УМВС для проведення додаткової перевірки та прийняття рішення.( т.1, а.с. 185 )
Крім того, в постанові слідчого не було вказано, якою саме необхідністю було викликане виділення зазначених матеріалів справи в окреме провадження, оскільки відповідно до вимог закону, таке виділення можливе лише за умови, коли спільне розслідування не можливе з об'єктивних причин ( невідоме місце знаходження одного із учасників, або коли його психічне або інше тяжке захворювання перешкоджає провадженню по справі ).
Зазначене порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотним, оскільки перешкоджає суду повно та всебічно розглянути справи і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок. Суд першої інстанції наведені порушення вимог закону залишив поза увагою.
Більш того, в порушення вимог ст. 236-6 КПК України суд розглянув скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо водіїв автомобіля ГАЗ ОСОБА_7. та автомобіля ВАЗ ОСОБА_8 не в окремому провадженні, а в провадженні по кримінальній справі щодо ОСОБА_1. Крім того, задовольнивши скаргу ОСОБА_1. та скасувавши постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_7. та ОСОБА_8, суд послався на наявність у справі доказів і їх вини у виникненні ДТП. Аналогічну позицію суд висловив також у своїй окремій постанові. У ній суд зокрема, зазначив, що по справі мають бути встановлені характер порушень, які вчинив кожний водій, а також чи не було причиною порушення правил однім водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.
Аналогічні доводи були наведені судом також і мотивувальній частині вироку, чим суд допустив суперечності у своїх висновках. Зокрема, вказавши у вироку та в окремій постанові на неповноту досудового слідства, суд разом з тим не вирішив питання про направлення справи на додаткове розслідування.
У зв'язку з викладеним, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи прокурору Зінківського району для організації додаткового розслідування.
В ході додаткового розслідування слід об'єднати справи щодо ОСОБА_7. та ОСОБА_8 в одне провадження із справою по обвинуваченню ОСОБА_1., провести усі слідчі дії, необхідні для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, дати належну оцінку усім зібраним по справі доказам, встановити роль та ступінь вини кожного із учасників ДТП. В залежності від встановленого вирішити питання про їх відповідальність.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляції помічника прокурора Зінківського району та потерпілого ОСОБА_3. частково задовольнити, вирок Зінківського районного суду від 25 травня 2009 року щодоОСОБА_1 скасувати, а справу направити прокурору Зінківського району для організації додаткового розслідування.
С у д д і :
Ландар О. В. Гонтар А. А. Павленко В. П.