Справа № 2-1927/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009 року Торезький міський суд Донецької області в складі:
Головуючої судді Арапіної Н.Є.
При секретарі Тумарової К.К.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за позовом прокурора міста Тореза, діючого в інтересах держави в особі Державного підприємства “Торезантрацит” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої порушенням законодавства про охорону праці,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідачів про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов”язків. Свої вимоги мотивував тим, що у ході перевірки додержання законодавства про охорону праці, проведеною прокуратурою м.Тореза на ДП “Торезантрацит” встановлено порушення ст.ст.13,18 Закону України “Про охорону праці”. Порушення допущено відповідачами. Просив стягнути з відповідачів спричинену шкоду у сумі 419 грн. 52 коп.
Представник позивача, представник державного підприємства “Торезантрацит” в судове засідання не з'явилися, надали заяви про підтримання позовних вимог та розгляд справи за їх відсутності.
Відповідачі в судове засідання не з'явився. До суду надійшли письмові заяви про визнання позовних вимог та розгляд справи за їх відсутністю.
Дослідив в судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
З наданих матеріалів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 працює на підприємстві позивача у якості начальника дільниці конвеєрного транспорту, відповідач ОСОБА_2 працює на підприємстві позивача у якості заступника начальника дільниці ПР-1 (а.с. 6).
06 квітня 2009 року складено акт про нещасний випадок, пов”язаний з виробництвом, який стався з проходчиком ОСОБА_3 (а.с.7-9).
Згідно довідки ДП «Торезантрацит» ОСОБА_3 знаходився на лікуванні, по лікарняному листу йому виплачено 419 грн. 52 коп. (а.с. 3).
Дослідивши добуті докази суд доходить наступного висновку.
У відповідності зі ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків. При покладанні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом установлення відповідальності тільки за прямий дійсний збиток, тільки в межах і порядку, передбаченому законодавством і за умови, що така шкода заподіяна винними діями працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується визначеною частиною заробітку і ст.132 КЗпП передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у розмірі не більш середнього заробітку, а понад середній заробіток – допускається тільки у випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» передбачено, що у відповідності зі ст. 130 КЗпП відшкодування шкоди проводиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяно шкоду підприємству. При розгляді справи необхідно з”ясувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функціїї працівника обов”язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які б забезпечували схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
Судом встановлено, що відповідачі забов»язані забезпечити безпечні умови праці. У складеному акту про нещасний випадок вказано, що відповідачі винні у порушенні вимог п.п.11.19.1; 11,19,6 СУОТ.
25 березня 2009 року наказом по підприємству відповідачі притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення ст. 13 Закона України «Про охорону праці», п.1.4.5 правил безпеки у вугільних шахтах, п.п.9.23.4, 11.16.1 СУОТ (а.с. 6).
Судом не встановлено підстав для звільнення відповідачів від матеріальної відповідальності.
Наведені обставини свідчать про наявність підстав для притягнення відповідачів до матеріальної відповідальності, оскільки вони порушили свої трудові обов”язки, що підтверджується матеріалами справи. Розмір шкоди підтверджується наданою довідкою про виплату потерпілому суми 419 грн. 52 коп. за лікарняним листком.
Відповідно до ст. ст.79, 81, 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь Державного бюджету Ворошиловського району м.Донецька в сумі 120 гривень 00 коп. солідарно.
Керуючись ст.ст.130 КЗпП України, п.п. 3,4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», ст.ст.10,11,60,79,80,88,130,174,209, 212,213,214,215 ЦПК України,
В и р і ш и в :
Позовні вимоги прокурора міста Тореза, діючого в інтересах держави в особі Державного підприємства “Торезантрацит” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої порушенням законодавства про охорону праці задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Державного підприємства “Торезантрацит” у відшкодування матеріальної шкоди у сумі 419 грн. 52 коп. солідарно.
Стягнути з відповідачів на користь держави судові витрати у сумі 51 грн. солідарно.
Стягнути з відповідачів на користь Державного бюджету Ворошиловського району м.Донецька витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. солідарно.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Торезького міського суду Н.Є.Арапіна