Справа № 2-4450/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
5 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Макаренко Г.В.
при секретарі: Шалапуді Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення вкладу, відсотків інфляції та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що 29 грудня 2008 року між сторонами даної справи був укладений договір банківського вкладу.
Згідно договору банківського вкладу № 1028/0305312002501003 відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 4 000, 00 доларів США і зобов’язався повернути їх 30.01.2009 року.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від повернення повної суми вкладу у строк, передбачений договором, позивач просив суд задовольнити заявлені вимоги, стягнути на його користь суму банківського вкладу за договором в розмірі 4 000, 00 доларів США, відсотки за користування коштами після вказаної договором дати повернення банківського вкладу в розмірі2370, 00 грн., суму з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1560, 00 грн., відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000, 00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 450, 00 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини його неявки судом були визнані неповажними.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 29 грудня 2008 року між сторонами даної справи було укладено договір строкового банківського вкладу № 1028/0305312002501003.
Згідно договору банківського вкладу № 1028/0305312002501003 від 29 грудня 2008 року відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 4 000, 00 доларів США строком на 33 дні з 29.12.2008 року по 30.01.2009 року зі сплатою 14 % річних.
Після настання дати повернення сума вкладу повернута не була.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
Відповідно до п. 2.4.3 договору банківського вкладу № 1028/0305312002501003 від 29 грудня 2008 року, укладеного між сторонами даної справи, вкладник має право отримати суму вкладу та нараховані проценти у дату повернення, визначену даним договором. П.1.1 договору передбачає, що датою повернення вкладу є 30.01.2009 року. Разом з тим, як було встановлено судом, сума вкладу позивачу після настання вказаної дати повернута не була.
Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав передбачене договорами зобов’язання щодо повернення позивачу вищевказаної суми вкладу в обумовлені договором строки, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Посилання представника відповідача в судовому засіданні 22.09.2009 року про те, що правлінням Національного Банку України введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача в період з 21 січня 2009 року по 21 липня 2009 року та з 5.08.2009 року по 21.10.2010 року та призначено тимчасового адміністратора є необґрунтованими, оскільки згідно з положеннями ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вказана обставина не може бути підставою для звільнення банку від виконання зобов’язань, передбачених умовами вищевказаного договору.
Разом з тим, позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування належними позивачу коштами після передбаченої договором дати повернення задоволенню не підлягають. Так, обґрунтовуючи вимоги в цій частині позивач посилається на те, що у зв’язку з порушенням банком умов договору щодо строків повернення вкладів та нарахованих відсотків у позивача виникло право вимагати від банку сплати відсотків річних за користування відповідачем сумою вкладу після передбаченої договором дати її повернення. При цьому позивач виходив з розміру процентної ставки, яка передбачена пунктом 1.2. вищезазначеного договору в розмірі 14 відсотків річних. Разом з тим, відповідно до п.3.1 вищевказаного договору банківського вкладу, нарахування процентів припиняється в день, який передує обумовленій сторонами даті повернення. Будь-яких умов, які б покладали на банк обов’язок сплачувати вкладнику проценти за вищевказаними ставками у разі порушення строків повернення вкладів зазначений договір не містить.
Вимоги позивача про стягнення на його користь суми з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1560, 00грн. не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст.ст.58, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань не нараховуються.
Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням прав позивача, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не є доведеними.
Відповідно до роз‘яснень, викладених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Позивач не навів належного обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не надав докази, що підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказав, з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та не надав доказів, якими це підтверджується.
Крім того, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належного документального підтвердження здійснення ним таких витрат.
Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України і покладає на відповідача обов‘язок відшкодувати судові витрати по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 614, 625, 1060 ЦК України, ст. ст.10, 57, 60, 61, 88, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу № 1028/0305312002501003 від 29 грудня 2008 року в сумі 4 000, 00 доларів США.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь держави 320 грн. 40 коп. у відшкодування судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя