Справа № 2-4439/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(заочне)

6 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                              судді Макаренко Г.В.

при секретарі:                              Шалапуді Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення суми вкладу та моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що 15.03.2008 року та 29.04.2008 року між сторонами даної справи були укладені договори банківських вкладів.

 Згідно договору банківського вкладу № 1006/0403676002021003 від15.03.2008 року відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 750 доларів США і зобов’язався повернути їх 8.04.2009 року.

Згідно договору банківського вкладу № 1006/0403677002021004 від 29.04.2008 року відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 1300 доларів США і зобов’язався повернути їх 23.05.2009 року.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від повернення повної сум вкладів на вимогу позивача, у якого виникла потреба у грошових коштах, позивач просив суд задовольнити заявлені вимоги, стягнути на його користь суми вкладів за договорами  та моральну шкоду в розмірі 3000, 00 грн.

В судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 5000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

          Представник  відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

          За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.  

           Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

           Судом встановлено, що 15.03.2008 року та 29.04.2008 року між сторонами даної справи були укладені договори банківських вкладів.

           Згідно договору банківського вкладу № 1006/0403676002021003 від 15.03.2008 року відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 750 доларів США строком на 390 день з 15.03.2008 року по 8.04.2009 року зі сплатою 11, 8 % річних.

           Згідно договору банківського вкладу № 1006/0403677002021004 від 29.04.2008 року відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 1300 доларів США строком на 390 днів з 29.04.2008 року по 23.05.2009 року зі сплатою 11, 8 % річних.

Після настання дат повернення суми вкладів повернуті не були.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

П. 2.4.3 вищевказаних договорів банківських вкладів, укладених між сторонами даної справи, вкладник має право отримати суми вкладів та нараховані проценти у дати повернення, визначені даними договорами. П.1.1 договорів передбачає, що датами повернення  вкладів є 8.04.2009 року та 23.05.2009 року. Разом з тим, як було встановлено судом, суми вкладів позивачу після настання вказаних дат повернуті не були.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав передбачені договорами зобов’язання щодо повернення позивачу вищевказаних сум вкладів в обумовлені договорами строки, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Однак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до роз‘яснень, викладених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Разом з тим, позивач не навів належного обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не надав докази, що підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказав з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та не надав доказів, якими це підтверджується.

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України і покладає на відповідача обов‘язок відшкодувати судові витрати по справі.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 614, 625, 1060 ЦК України, ст. ст.10, 57, 60, 61, 88, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу № 1006/0403676002021003 від15.03.2008 року  в сумі 750 доларів США.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу № 1006/0403677002021004 від 29.04.2008 року в сумі 1300 доларів США.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь держави судовий збір в розмірі 164, 21 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути  переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про  перегляд  заочного рішення  може бути  подано  протягом  десяти днів з дня отримання  його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя