Справа №2а-/6 2007 рік
ПОСТАНОВА I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2007 року Совєтський районний суд
Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді - Авраміді Т.С.
при секретарі - Сек. А.О.
за участю: позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Совєтський Автономної Республіки Крим адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим про скасування постанови №87 від 09 жовтня 2006 року,
ВСТАНО В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду до начальника управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі АРК ОСОБА_3 з адміністративним позовом про скасування постанови №87 від 09 жовтня 2006 року, яким позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Позовні вимоги мотивовані тим, що вищезазначеною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності як керівника комунального підприємства «Завітненський сількомунгосп» за ст. 165-і ч.2 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 187 гривень, за тих підстав, що з його вини у порушенні вимог п.6, п.2, ст.17 п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV п. 5 Інструкції про порядок нарахування та уплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне страхування у Пенсійний Фонд України, не перераховано в строк до 21 серпня 2006 року. Проте до уваги при розгляді справи не було прийнято той факт, що заявник з 11 серпня 2006 року до 11 вересня 2006 року перебував у відпустці, отже порушення строку уплати внесків до 21 серпня 2006 року було вчинено виконувачем обов'язки директора КП «Завітненський сількомунгосп» ОСОБА_4. На підставі чого позивач просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
Ухвалою суду від 16 січня 2007 року по справі за згодою позивача проведена заміна неналежного відповідача начальника управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі АРК ОСОБА_3 на належного управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, та просив їх задовольнити, пояснив, що не згоден з постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому що його безпідставно притягай до адміністративної відповідальності, оскільки на час настання граничного строку для уплати внесків в пенсійний фонд за липень 2006 року - 21 серпня 2006 року, він не виконував обов'язків керівника підприємства у зв'язку зі звільненням з роботи з 1 і серпня 2006 року, виконання обов'язків у цей час було покладено на ОСОБА_4. На роботу знову був прийнятий лише 11 вересня 2006 року, після чого їм було проведено звірення з відповідачем та погашені всі існуючи заборгованості, які виникли під час керування підприємством ОСОБА_4. Крім того, пояснив, що до 10 числа кожного місяця підприємство збирає плату за надані послуги, а з 10 по 20 - до настання граничного строку, проводять розрахунки по сплаті обов'язкових платежів, тому він не мав можливості сплатити внески до пенсійного фонду за липень 2006 року до 11 липня 2006 року - дати звільнення його з роботи.
Представник відповідача управління Пенсійного Фонду України в Совєтському районі АР Крим - ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала, пояснив, що постанову
№87 від 09 жовтня 2006 року винесено у відповідності до норм діючого законодавства. Позивач як посадова особа за порушення строків сплати страхових внесків до пенсійного фонду за липень 2006 року був притягнутий до адміністративної відповідальності. На розгляд справи позивач не з'явився, та документів про його звільнення не надав, у зв'язку з чим справу було розглянуто на підставі наявних у справі матеріалів. Крім того, зазначає, що позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до вимог ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" внески до пенсійного фонду повинні бути сплачені з 1 по 20 число кожного місяця, а оскільки позивач працював на посаді керівника підприємства з 01 по 11 серпня 2006 року, то він в змозі був сплатити в цей час внески до пенсійного фонду за липень 2006 року. На підставі викладеного просить в задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне:
Стосовно ОСОБА_1 як директора комунального підприємства «Завітненський сількомунгосп» начальником відділу надходження доходів Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим 29 вересня 2006 року за порушення строків сплати страхових внесків було складено протокол про адміністративне правопорушення №78, з якого випливає, що за вини ОСОБА_1 в порушення вимог п.6дт.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 5 Інструкції про порядок нарахування та уплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне страхування у Пенсійний Фонд України в граничній строк уплати до 21 серпня 2006 року не перераховано страховий внесок за липень 2006 року в сумі 813. гривен. 79 копійок, котрий розраховано відповідно Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Із пояснень наданих в протоколі випливає, що ОСОБА_1 з 11 серпня по і 1 вересня 2006 року на посаді директора не працював.
Статтею 244-2 КпАП України передбачено, що органи Пенсійного Фонду України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (ст. 165-1 КпАП України, від імені яких діють начальники управлінь Пенсійного Фонду України в районах та їх заступники). При цьому ст.165-1ч.1 КпАП України передбачена відповідальність посадових осіб підприємства за порушення строків перерахування внесків до Пенсійного фонду України, ст. 165-1 ч.2 передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статі.
Відповідно до ст.268 КПАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як свідчать документи, надані відповідачем по справі, позивача було своєчасно сповіщено про місце і час розгляду справи, від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим справу правомірно було розглянуто у відсутність позивача. За розглядом справи постановою №87 від 09 жовтня 2006 року начальника управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим за не перерахування в граничний строк до Пенсійного Фонду страхових внесків за липень 2006 року в сумі 813.79 гривень ОСОБА_1 як директора комунального підприємства «Завітненський сількомунгосп» притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 ч.2 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1.87 гривень, оскільки позивач раніше 24липня 2006 року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 ч. 1 КпАП України (постанова №61 від 24.07.2006 року).
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року №6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачено
адміністративну відповідальність і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу, який виніс постанову про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючи обставини, чи враховані пом'якшуючи обставини, майновий стан винного.
Із пояснень, наданих позивачем в протоколі про адміністративне порушення, випливає, що ОСОБА_1 з 11 серпня по 11 вересня 2006 року не працював на посаді директора, ця обставина підтверджена дослідженими в судовому засіданні: розпорядженням голови Завітненської сільської ради Советського району Автономної Республіки Крим № 40а/2-5 від 11 серпня 2006 року, відповідно якого ОСОБА_1 директора КП «Завітненський сількомунгосп» звільнено з посади з 11 серпня 2006 року за власним бажанням ст.38 КЗпП України. Як свідчать досліджені в судовому засіданні матеріали адміністративної справи в них наявні: розпорядження голови Завітненської сільської ради Советського району Автономної Республіки Крим № 42/02-5 від 11 серпня 2006 року відповідно якого ОСОБА_4 на підставі підсумків конкурсу на заміщення вакантної посади директора КП «Завітненскький сількомунгосп» прийнята на роботу виконуючим обов'язки директора, розпорядження голови Завітненської сільської ради Советського району Автономної Республіки Крим № 50 від 11 вересня 2006 року яким ОСОБА_4 звільнено з посади директора з 11 вересня 2006 року, ОСОБА_1 приступити до виконання обов'язків директора комунального підприємства з 11 вересня 2006 року. З наявних матеріалів в адміністративній справі випливає, що ОСОБА_1 з 11 серпня по 11 вересня 2006 року не виконував обов'язки директора комунального підприємства «Завітненський сількомунгосп».
Згідно Закону України '"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-1V комунальне підприємство «Завітненський сількомунгосп» є платником збору на обов'язкове пенсійне страхування відповідно до п.1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому згідно з ст.17 вищеназваного Закону України страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У випадку несвоєчасної сплати страхових внесків згідно до ст.20 п.10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до платників застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, ці положення відтворенні в ст. 106 п. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки ст.ст.20,106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 165-1 ч,2 КпАП України передбачена відповідальність посадових осіб за порушення строків сплати страхових внесків до пенсійного фонду, винних в порушенні строків їх сплати, граничний строк сплати яких за липень 2006 року відповідно до положень ст. 20 Закону України є 21 серпня 2006 року, а ОСОБА_1 у вказаний час не був посадовою особою комунального підприємства «Завітненський сількомунгосп», оскільки не виконував обов'язків директора, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що порушення підприємством строків сплати внесків до пенсійного фонду за липень 2006 року сталося не з вини позивача. Відповідно до п. 1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За такими обставинами постанову начальника управління Пенсійного фонду Советського району в АРК від 09 жовтня 2006 року про притягнення позивача за ст. 165-1 ч.2 КпАП України необхідно скасувати, а провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 165 -1 ч.2 КпАП України закрити.
Згідно до ст. 278 КПАП України, орган при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питания: чи належить до його компетенції
розгляд динної справи, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Орган, який розглядав справу, не перевірив ту обставину, що позивач не виконував у зазначений строк обов'язків директора підприємства, що випливало з його пояснень, наданих в протоколі, документи про це, наявні в матеріалах адміністративної справи, не проаналізував і не дав їм оцінку, та не прийняв до уваги при постановления рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому суд вважає, що таким чином не було дотримано вимог, передбачених п.З ст.2 КАС України. Доводи представника відповідача про те, що справа була розглянута на підставі наявних у справі матеріалів і позивачем не було представлено наказу про його звільнення з посади суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст. 278 КпАП України пояснення позивача могли були за необхідністю перевірені шляхом витребування необхідних додаткових матеріалів, а крім того в матеріалах справи було достатньо документів на підтвердження того, що з 11 серпня по І і вересня 2006 року обов'язки директора комунального підприємства виконувала ОСОБА_4, яка і відповідала у визначений термін за своєчасну сплату страхових внесків до пенсійного фонду.
Позивачем на надано до суду доказів на підтвердження судових витрат по справі, а тому вони відповідно до ст.93 КАС України не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, ст.ст.20,106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, п.1 ст.247 КпАП України, керуючись ст.ст. 2,17,18, 71, 79, 94, 150, 159-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову начальника управління Пенсійного фонду України у Совєтському районі Автономної Республіки Крим №87 від 09 жовтня 2006 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст, 165-1 ч.2 КпАП України скасувати. Провадження по справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 165-1 ч.2 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена -в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Совєтський районній суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі у десятиденний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, та двадцятиденного строку для подання апеляційної скарзі, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.