ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 16/3352а
"18" липня 2006 р., год. хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Спаських Н.М., при секретарі: Захарова А.Г.
за участю представників сторін:
позивача: Багателя А.О. –за довіреністю;
відповідача: Стариш В.М., Кравченко С.М. за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Дашуківські бентоніти” до Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про скасування рішення відповідача по справі № 1161 від 05 червня 2006 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності сум фінансових санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з підстав невідповідності його вимогам чинного законодавства. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю.
Представники відповідача проти позову заперечили з мотивів, що рішення є правомірним і просять у позові відмовити.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного:
У відповідності до положень ст. 23 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням” ( далі - Закон) від 18.01.01 року № 2240-111 , страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.
Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.
Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду; у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду.
Спір між сторонами виник стосовно повноти та правильності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від тимчасової втрати працездатності за серпень 2005 року.
Актом перевірки відповідача № 210 від 24.05.2006 року стосовно повноти нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків до Фонду було встановлено, що за серпень 2005 року позивачем було нараховано внесків до сплати на суму 20 447,47 грн. Проведено витрат за рахунок страхових внесків на суму 5 157,24 грн. Таким чином до сплати належало внесків на суму 15 290,23 грн. ( 20 447,47 - 5 157,24).
З цих зобов'язань відповідачем Фонду у вересні місяці 2005 року було фактично сплачено внесків на суму 1 717,53 грн. ( 1500,00 + 217,53). При цьому з доводами відповідача, станом на цей період ще малися прострочені платежі Фонду перед позивачем у сумі 5 102,14 грн.
Таким чином, за серпень 2005 року до сплати позивачем належить:
15 290,23 - 1 717,53 - 5 102,14 = 8 470,56 грн.
Оскільки заробітна плата за серпень 2005 року виплачувалася 09 вересня 2005 року, то позивач повинен був всі нараховані до сплати внески сплатити цього ж числа при виплаті зарплати.
У відповідності до розділу 4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою правління Фонду з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року N 16 -- страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов'язкових платежів.
Страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками, зарахованими сумами до бюджету Фонду, зазначеними у пункті 3.3 цієї Інструкції, та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно базового Закону. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.
Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.
За доводами позивача, належні до сплати Фонду суми внесків у розмірі 8 470,56 грн. він сплатив Фонду шляхом видачі батькам новонароджених дітей соціальної допомоги при народженні дитини в загальній сумі 8 288,00 грн.
З такими доводами суд не погоджується, оскільки виплата цих коштів працівникам була проведена позивачем 30.09.2005 року, що підтверджується самим позивачем за даними картки рахунку 652 за вересень 2005 року.
У відповідності до ст. 23 Закону витрати проводяться (зараховуються) страхувальником лише в рахунок страхових внесків того місяця, в якому вони були здійсненні. Оскільки допомога при народженні дитини виплачувалася у вересні, то у внески за серпень вона врахована бути не може. Вона враховується лише у сплаті внесків за вересень 2005 року.
У відповідності до положень Закону у страхувальників виникає зобов'язання здійснювати нарахування і сплату внесків до Фонду щомісячно і за зобов'язаннями, які виникли лише у цей місяць. Тобто, при видачі заробітної плати за конкретний місяць, повинні бути закриті всі зобов'язання перед Фондом за цей місяць.
Таким чином, наявними у справі доказами встановлюється факт, що залишок боргу по внесках до Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності, належних до сплати позивачем за серпень 2005 року становить 8 470,56 грн. Прострочення сплати цих внесків за доводами відповідача, викладеними у акті перевірки становить 30 днів.
У відповідності до ст. 30 Закону, страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
За несвоєчасність сплати страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків . Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.
Суд приходить до висновку, що розрахунок штрафу та пені за рішенням № 1161 від 05.06.2006 року є правильним, а застосування цих санкцій обґрунтованим виходячи з положень чинного законодавства та обставин справи.
З цих підстав у задоволенні позову позивачу слід відмовити повністю.
На підставі статті 89,94 КАС України судові витрати на відповідача не покладаються.
Керуючись статтями 89,160,163 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Постанова набуває чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження і може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку ст.186 КАС України.
СУДДЯ Н.М. Спаських
Постанова підписана 19 липня 2006 року