Справа № 2-а-960/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2009 року, Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючого-судді Адаменко І.М.,
при секретарі Остапчук О.С.,
з участю:
представника відповідача - ОСОБА_1., дов.№233/07-33 від 09.02.2009 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду в Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та стягнення допомоги дітям війни та інших виплат, пов’язаних з її недоплатою,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з позовними вимогами до Управління Пенсійного фонду в Бобринецькому районі Кіровоградської області обґрунтовуючи їх тим, що є пенсіонерами та мають статус "дітей війни", тому у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та до Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 – рп/2007 р., мають право на щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідач здійснити, у відповідності до вказаних норм, нарахування щомісячної соціальної допомоги за 2006-2008 роки відмовляється, просять визнати його дії неправомірними та стягнути вказану соціальну допомогу в сумі 2982,30 грн., а також 4133,49 грн. компенсації за порушення строку її виплати, всього 7115,79 грн. кожному.
Позивачі в судове засідання не з’явились, але до суду надали заяву з проханням справу розглянути справу без їхньої участі, позовні вимоги підтримали, доповнюючи їх вимогою про визнання дій відповідача неправомірними.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечує проти його задоволення пояснюючи, що визнає той факт, що позивачі мають право на отримання доплати до пенсії як такі, що мають статус "дитини війни" у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але оскільки механізм реалізації положень вказаної норми відсутній і фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а не коштів бюджету Пенсійного Фонду України, тому вважає позовні вимоги до відповідача необгрунтованими та заявленими з пропуском строку позовної давності.
Безпідставним також вважає застосування для обрахунку соціальної допомоги розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058 -ІУ від 09.07.2003 року застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тобто не застосовується для обрахунку інших соціальних виплат.
Крім того зазначає, що у 2008 році при нарахуванні підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війни необхідно керуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, а не ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши інші докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають статус “дітей війни”, вказані обставини підтверджуються відповідною відміткою в пенсійному посвідченні №НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, виданим на ім’я ОСОБА_2 та в пенсійному посвідченні №НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 виданим на ім’я ОСОБА_3.
За правилами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.110 Закону України “Про державний бюджет на 2006 рік” зі змінами, внесеними 19.12.2006року зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визнав порядку виплати 30% надбавки до пенсії “дітям війни”, то вимоги позивачів, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Щодо доводів представника відповідача про пропущення позивачами строку звернення до суду за захистом порушеного права, в тому числі і за 2007 рік, то суд вважає їх необгрунтованими оскільки доказів про те, що позивачам було відомо раніше про порушення своїх прав з боку відповідача останній до суду не надав, а тому суд вважає, що позивачами пропущено строк з поважних причин, і позовні вимоги, які стосуються 2007 року , підлягають розгляду та частковому задоволенню.
Так, дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст.71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Крім того, Законом України “ Про Державний бюджет на 2008 рік”, а саме п.2 ч.41 ст.85 було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковим до виконання на території України.
Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачам у 2007-2008 роках, у розмірах, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, але оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач після 09.07.2007 року та після 22.05.2008 року не здійснив підвищення позивачам пенсії, як дітям війни, у відповідності до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, то за таких обставин його дії в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік є неправомірними.
При розгляді позовних вимог, що стосуються 2008 року, суд не бере до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, на яку у своїх доводах посилається відповідач, оскільки цей документ є підзаконним нормативним актом, який не може вносити змін до Закону.
Визнаючи дії відповідача за вказані періоди неправомірними, суд також зобов’язує його усунути порушення прав позивачів шляхом здійснення перерахунку та виплати їм пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.
Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.
В частині вимог позивачів стягнути на їх користь фіксовану суму допомоги 2982,30 грн. кожному, то в цій частині в задоволенні позову слід відмовити у зв”язку з наступним.
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 03 січня 2002р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів» розрахунок підвищень передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" провадиться, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Згідно п.1 Постанови КМУ від 15 квітня 2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій» мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, встановлюється у сумі 50 гривень.
Статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
У зв'язку з наявністю декількох визначених нормативними актами розмірів мінімальної пенсії за віком для певних категорій осіб, серед яких відсутня така категорія, як «діти війни», суд не може самостійно визначати який саме розмір необхідно брати за основу у даному випадку, оскільки це має бути визначено на законодавчому рівні, крім того Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нарахування та перерахунок пенсій віднесено до компетенції відповідних органів Пенсійного фонду, а не судових органів.
Крім того, вимоги позивачів щодо індексації невиплаченої у відповідності до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 2006 року по 2008 роки та стягнення з відповідача 4133,49 грн. кожному позивачу, то вони не грунтуються на законі, оскільки стаття 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати” передбачає індексацію нарахованих, але не виплачених доходів. У випадку позивачів, спірне підвищення до пенсії відповідачем взагалі не нараховувалось, а тому відсутні підстави його індексувати.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 28, 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", ст. 62 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом України “Про державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, ст.ст. 2, 7, 11, 69-71, 99, 158-163, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2, ОСОБА_3 підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірними .
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_3 з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та різниці, яка була виплачена у цей період у відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції – Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її складення в повному обсязі та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя І.М. Адаменко