Справа № 2а – 407 / 2009р.

П О С Т А Н О В А

Іменем   України

02 жовтня 2009 року             Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої- судді         ОСОБА_1

при секретарі-                 Куп’як В.М.

з участю позивача-                 Коваліско О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення сум недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд –

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з адміністративним позовом в суд до відповідача- Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якому просить визнати дії незаконними та стягнути суму недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2008 року в сумі 6682,20грн., покликаючись на те, що вона є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і згідно з Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми” їй, як особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, щомісячно повинна надаватись грошова допомога в розмірі встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дітей до шести років. Відповідачем розмір такої допомоги визначувся не в повному розмірі, згідно положеннями Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік та на 2008 рік». Однак, вищевказана норма рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнана неконституційною, а отже такою що втратила чинність. Враховуючи вищенаведене, просить позов задоволити, визнати дії посадових осіб ОСОБА_3 відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо нарахування, призначення та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незаконними, стягнути з відповідача на її користь 6682,20грн. недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснення дала аналогічні викладеним у позовній заяві. Крім того, просить поновити річний строк позовної давності, оскільки такий пропущений нею з поважних причин, так як дитина народилася вкінці січня 2007 року, дитина була маленькою і перебувала на грудному годуванні, вона не мала можливості звернутися вчасно до суду з позовом. Просить позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в судове засідання не прибула, подала до суду письмові заперечення, в яких просить розглядати справу у їх відсутності. Просять в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Зі свідоцтва про народження від 30 січня 2007 року /а.с.10/ вбачається, що ОСОБА_2 є матір’ю малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Як вбачається з довідки № 702 ОСОБА_3 відділу соціального захисту управління соціального захисту /а.с.9/, у 2007 році позивачці виплачено грошову допомогу у наступних розмірах, за липень - 554,03грн, серпень – 557,64 грн., вересень – 559,45 грн., жовтень – 561,13грн., листопад – 565,05 грн., грудень – 569,10 грн. Як у своїх письмових запереченнях ствердила представник відповідача, що саме такий розмір допомоги, визначений ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми.

    Згідно з рішенням Конституційного Суду України про соціальні гарантії громадян від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнаний таким що не відповідає ОСОБА_5 України, зокрема, пункт 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

    У пункті 5 згаданого рішення, Конституційний Суд України додатково зазначив, що його рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень законів, визнаних неконституційними.

    Разом з тим, правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання державної соціальної допомоги, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом – відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності.

    При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни певних гарантій, а саме забезпечення їх щомісячної державної соціальної допомоги, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

    Згідно із положеннями статті 12 Європейської соціальної хартії від 3 травня 1996 року, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» метою забезпечення ефективного здійснення права на соціальне забезпечення Сторони зобов’язуються: започаткувати систему соціального забезпечення або підтримувати її функціонування; підтримувати систему соціального забезпечення на задовільному рівні, принаймні на такому, який дорівнює рівню, необхідному для ратифікації Європейського кодексу  соціального забезпечення; докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень; вживати заходів шляхом укладання відповідних двосторонніх і багатосторонніх угод або в інший спосіб і відповідно до умов, визначених у таких угодах, для забезпечення: рівності між їхніми власними громадянами та громадянами інших Сторін у тому, що стосується прав на соціальне забезпечення, включаючи збереження пільг, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, незалежно від пересування захищених осіб по територіях держав Сторін; надання, збереження та поновлення прав на соціальне забезпечення такими засобами, як сумарний залік періодів страхування або роботи, що були здійснені за законодавством кожної зі Сторін.

    Відповідно до частини 2 статті 3 ОСОБА_5 України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

    Статтею 8 ОСОБА_5 України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.

Тому, враховуючи вищенаведене, виплата позивачці щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року повинна була здійснюватися в розмірі, передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яка визначає таку допомогу у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Однак, відповідачем було неправомірно виплачено допомогу в розмірах, встановлених ст.56 Закону України «Про державний бюджет України за 2007 рік», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року вказана норма визнана нечинною.

З врахуванням вищенаведених обставин, відповідача, як орган на який покладено обов'язок нарахування та виплати такої допомоги, слід зобов’язати провести перерахунок призначеної позивачці допомоги по догляду за дитиною, виходячи з того, що така допомога має визначатись у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Суд вважає, що перерахунок допомоги повинен здійснюватись за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки ст.56 Закону України «Про державний бюджет України за 2007 рік» втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України від 09 липня 2007 року.

    Щодо посилань відповідача про здійснення виплат в межах визначених законодавством України про державний бюджет на відповідний рік, то судом такі не можуть братись до уваги, оскільки не спростовують обставин відповідальності держави перед громадянами України за прийняті неконституційні закони.

Крім того, в ирішуючи клопотання представника відповідача про відмову позивачу в поновленні строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що причина пропуску строку звернення до суду є поважною, оскільки позивач народила дитину вкінці січня 2007 року, дитина була маленькою, перебувала на грудному годуванні, і вона не мала можливості звернутися вчасно до суду з позовом за захистом свого порушеного права , а тому такий слід вважати пропущеним з поважних причин та поновити.

    Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов в частині визнання дій відповідача щодо недонарахування та виплати позивачці щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку незаконними та зобов’язання провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку призначеної позивачці за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з врахуванням, що розмір такої становить прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, здійснити виплату нарахованої їй суми є підставний та обґрунтований і підлягає до задоволення, оскільки відповідач у справі після прийняття рішення Конституційним судом України не вжив заходів до захисту порушеного права позивача, а тому таке підлягає захисту в суді.

    Разом з тим, в частині позовних вимог про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня по грудень 2008 року, суд відмовляє, оскільки у відповідності до ч.1 ст.15 згаданого Закону, в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень, тобто з 2008 року спірні правовідносини регулюються даною нормою, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 100, 159, 160-163, 167 КАС України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі  №6-рп/2007, ст.ст.5,15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», суд, -

п о с т а н о в и в :

    Адміністративний позов задоволити частково.

    Визнати дії посадових осіб ОСОБА_3 відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо недонарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку, незаконними.

    Зобов’язати ОСОБА_3 відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку призначеної ОСОБА_2 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з врахуванням, що розмір такої становить прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років та здійснити виплату нарахованої їй суми.

    У решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

На постанову суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня проголошення, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через районний суд.

Суддя: