Судове рішення #625061
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-144                                                                       Головуючий по 1 інстанції

Категорія       ст.        164ч.2                                                  Гол осій А.В.

КК України                                                                               Доповідач в апеляційній інстанції

Лига М.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 6 " лютого 2007 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                      Тапала Г.К.

суддів                                 Неділька М.І., Лиги М.П.

за участю прокурора            Демиденко С.А.

Потерпілої                          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Городищенського районного суду від 7 листопада 2006р., яким

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., гр. України, українця, з середньою спеціальною освітою, жителя АДРЕСА_1, не одруженого, не працюючого, судимого 1. 15.09.2005р. Городищенським районним судом за вчинення злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та ст. 76 п.п. 3,4 КК України, якою на нього покладено обов'язки повідомляти про зміну свого місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в КВІ;

засуджено за вчинення злочину передбаченого ст. 164 ч.2 КК України на 2 /два/ роки обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано не відбуте ним покарання за вироком суду від 15.09.2005р. та призначено остаточне покарання у вигляді 2 роки 6 місяців обмеження волі.

встановила

Згідно вироку ОСОБА_2 засуджено за те, що він маючи неповнолітніх дітей, синів , ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи зобов'язаним згідно рішення суду від 11.09.1998р. № 2-440, сплачувати аліменти на їх утримання на користь ОСОБА_1 щомісячно 1/3 частину всіх видів заробітку, маючи не зняту судимість за вчинення аналогічного злочину, на шлях виправлення не став та продовжує злісно ухилятись від сплати аліментів. Він тривалий час ніде не працює і не приймає заходів до свого

 

2

 

працевлаштування. На повідомлення державного виконавця про необхідність погашення заборгованості не реагує, допомоги на утримання дітей не надає, має заборгованість по аліментах в сумі 1621 грн.

В поданій апеляції засуджений вказує на істотні порушення судом кримінально-процесуального закону, оскільки йому не було вручено обвинувальний висновок в передбачені законом строки перед розглядом справи в суді та неповноту розгляду справи, оскільки не враховано сплату ним 03.08.2006р. поштовим переказом ОСОБА_1 300 грн. коштів на утримання дітей.

На подану апеляцію письмових заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_1 яка просила забезпечити права дітей на отримання аліментів, думку прокурора про безпідставність апеляції, вивчивши доводи апеляції та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Посилання ОСОБА_2 на порушення його права на захист через не вручення йому копії обвинувального висновку перед судовим розглядом справи є безпідставні та спростовуються наявними в протоколі судового засідання записами його пояснень в підготовчій частині судового засідання. Згідно протоколу, на запитання судді, ОСОБА_2 пояснив, що отримав копію обвинувального висновку більш ніж за три дні до слухання справи /а.с. 72/. Йому роз'яснено право ознайомитись з протоколом судового засідання та, при наявності підстав, подати на нього зауваження. Про виготовлення протоколу та строки подачі зауважень на нього ОСОБА_2 належним чином повідомлено /а.с. 74, 79/, проте він зауважень на протокол судового засідання не подавав.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена добутими у встановленому законом порядку доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_1 в залі суду, про те, що ОСОБА_2 тривалий час

не сплачує аліментів на утримання дітей та має заборгованість в сумі 1621 грн.; особистими

показаннями підсудного ОСОБА_2, який визнав факт несплати аліментів на утримання

дітей та не вказав на поважність причин їх несплати; заяви ОСОБА_1 про ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів на утримання дітей та притягнення його до відповідальності /а.с. З,

12/;   виконавчого листа від 11.08.1998р. по справі № 2-440/1998р. за яким ОСОБА_2

зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей в розмірі 1/3

частини всіх заробітків /а.с 4/; довідкою про заборгованість по аліментах в сумі   1921 грн.

/а.с. 8/; пропозиціями державного виконавця про погашення заборгованості /а.с. 9-11/;

довідкою ІЦ, копією вироку та довідкою про перебування на обліку ОСОБА_2 в КВІ;

показаннями свідка ОСОБА_5, про те, що у нього на виконанні є виконавчий лист

про сплату ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей і за ним мається заборгованість по

сплаті аліментів в сумі 1621 грн. Останній заходів до працевлаштування не приймає, на його

профілактичні бесіди не реагує, заборгованості не сплачує.

Ці докази добуті органом слідства в передбаченому законом порядку, перевірені судом і сумнівів не викликають. Сплату засудженим в серпні 2006р. на користь ОСОБА_1 300 грн., колегія суддів розцінює, як часткове погашення заборгованості, що не є підставою для звільнення його від відповідальності. Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані судом за ст. 164 ч.2 КК України за.кваліфікуючими ознаками злісного ухилення від сплати аліментів на утримання дітей вчиненого повторно, особою раніше судимою за злочин передбачений вказаною статтею.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд виконав вимоги ст. 65 КК України. Враховано тяжкість вчиненого злочину, особу винного та пом'якшуючі покарання обставини: визнання вини, каяття у вчиненому злочині.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не відбув покарання за вироком Городищенського районного суду від 15.09.2005р., суд першої інстанції, на підставі ст. 71 КК України, частково приєднав не відбуте ним покарання та прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність його реального відбування засудженим. Остаточне покарання ОСОБА_2 призначене в передбачених ст. 61 КК України межах, є розмірним та справедливим.

 

3

Апеляція ОСОБА_2 до задовольняння не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія судців,

ухвалила

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення. Вирок Городищенського районного суду Черкаської області від  7 листопада  2006 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація