Справа №2-1392/10 30.08.2010 30.08.2010 30.08.2010

Справа N 22 ц 5767 - 2010 року. Головуючий 1 інстанції Яворська Ж.М.

Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_1

У Х В А Л А

30 серпня 2010 року. м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Шолох З.Л. та Мурлигіної О.Я.,

із секретарем судового засідання Голубкіною О.О.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_2,

у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 переглянула ухвалу місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2010 року, постановлену на стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, витребування майна і стягнення відшкодування за моральну шкоду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували ,-

у с т а н о в и л а :

7 грудня 2009 року ОСОБА_3 пред'явила зазначений позов.

Ухвалою місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 березня 2010 року позовну заяву було залишено без руху, з мотивів її невідповідності вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме:

• ненадання копій договору доручення на керування транспортним засобом і договору купівлі-продажу автомобіля;

• не притягнення до участі у справі усіх зацікавлених осіб;

• відсутності документу, який би підтверджував сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у належному розмірі.

Позивачці у термін до 22 березня 2010 року запропоновано виправити недоліки позовної заяви і роз’яснено правові наслідки ігнорування такої вимоги суду.

Пославшись на невиконання ОСОБА_3 його вимог, викладених у попередній ухвалі, суд своєю ухвалою від 23 квітня 2010 року визнав позовну заяву неподаною і повернув позивачці.

Не згодившись з таким, ОСОБА_3 останню ухвалу оскаржила й просила скасувати з тих мотивів, що її позовна заява повністю відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, а суд безпідставно визнав її неподаною і повернув. Разом з тим вказала, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху вона отримала запізно, а тому не змогла відповідно відреагувати. Крім того, в позовній заяві вона просила відстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по вимогам майнового характеру, проте суд цієї заяви не розглянув.

Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, названу ухвалу скасувати, позовну заяву з доданими матеріалами направити до того ж суду для повторного вирішення питання про її прийняття та відкриття по ній провадження.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд 1 інстанції виходив з того, що по ній не може бути відкрито провадження, оскільки вона не відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства і крім того, позивачкою не додано документів про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у належному розмірі. Повертаючи позовну заяву позивачці, він виходив з того, що і у визначений судом строк, та не виправила недоліки позовної заяви і не надала документів про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у належному розмірі, а це позбавляє суд можливості прийняти позовну заяву і відкрити по ній провадження

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області не у повній мірі погоджується з такими висновками суду 1 інстанції із наступних підстав.

Так, ст. 119 ЦПК України виписані вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.

Зокрема, вона повинна містити :

• зміст позовних вимог;

• ціну позову щодо вимог майнового характеру;

• виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

• зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

• переліку документів, що додаються до заяви.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Виписані у зазначеній статті вимоги до форми та змісту позовної заяви є вичерпними.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 без руху, а потім повертаючи позивачці, місцевий Центральний районний суд м. Миколаєва тлумачив статтю розширено, що є недопустимим.

Її позовна заява містила усі необхідні відомості про права та обов’язки сторін, вимоги про здійснення судом певних дій із зазначенням способу судового захисту її інтересів. У ній позивач виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги; зазначив докази, що підтверджують кожну обставину; визначив ціну позову щодо вимог майнового характеру та навів перелік документів, що додаються до заяви.

Недоліки, які в ній існували, могли і повинні були усуватися у судовому засіданні.

Що ж до сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в належному розмірі, то без вирішення заяви ОСОБА_3 про відстрочення їх сплати, викладеної в кінці позовної заяви, застосовувати положення ст. 121 ЦПК України підстав не було.

За такого, ухвала не може залишатися в силі і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2010 року скасувати, а позовну заяву разом з доданими до неї матеріали повернути до названого суду для повторного вирішення питання про прийняття та відкриття по ній провадження.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: