ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-3828/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2009 р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шинкар Т.І.
суддів - Гулкевич І.З.,
Мартинюка В.Я.,
при секретарі - Фейдаш Х.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2,ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Французького акціонерного товариства розробок та керування Сафеж Представництво в Україні Сафеж до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2008 року №0085891550/0, від 19.03.2009 року №0085891550/2, від 19.03.2009 року №0002591550/0 та відшкодування судових витрат, -
ВСТАНОВИВ:
Французьке акціонерне товариство розробок та керування Сафеж Представництво в Україні Сафеж (далі-Представництво) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області (далі-ДПІ), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.11.2008 року №0085891550/0, від 19.03.2009 року №0085891550/2, від 19.03.2009 року №0002591550/0 та судові витрати покласти на відповідача. Обґрунтовує позов тим, що за наслідком проведеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової поданої звітності по податку на прибуток позивача за період з першого півріччя 2006 року по перше півріччя 2008 року податковий орган безпідставно донарахував податок на додану вартість в сумі 1 146 500, 00 грн. та штраф у розмірі 5 % суми донарахованого податкового зобов'язання в сумі 57 300,00 грн., про що було складено акт від 14.11.2008 року та на підставі якого були прийняті оспорювані податкові рішення.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та зауважив, що Представництво за весь період своєї діяльності не здійснило жодної операції з поставки товарів та послуг, а займалось виключно виконанням завдань, поставлених головним підприємством Французьким акціонерним товариством розробок та керування Сафеж і отримувало кошти згідно кошторису витрат, які використовувались для утримання Представництва. Просить позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у запереченнях на позов та пояснили, що перевіркою встановлено, що Представництвом за період з першого півріччя 2006 року по перше півріччя 2008 року отримано валовий дохід в сумі 5 732 900,00 грн. згідно поданих декларацій по податку на прибуток. Оскільки податкові декларації по податку на додану вартість за вищевказаний період не подавались, відповідно сума ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками звітних періодів - не нараховувалась. На підставі задекларованих валових доходів підлягає донарахуванню ПДВ в сумі 1 146 500, 00 грн. Просять у задоволенні позову відмовити повністю.
На підставі ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАСУ) прокуратура Львівської області вступила у розгляд справи в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області.
Прокуратура Львівської області повноважного представник в судове засідання не забезпечила, належним чином повідомлена про розгляд справи.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 жовтня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що Представництво Французького акціонерного товариства розробок та керування Сафеж 07.02.2007 року внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, правовий статус суб'єкта - без права юридичної особи.
ДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової поданої звітності по податку на прибуток Представництва за період з першого півріччя 2006 року по перше півріччя 2008 року, за результатами якої ДПІ складено акт № 1368/150/26579279 від 14.11.2008 р. у висновках якого на підставі п.п. 7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168 з наступними змінами (далі-Закон №168), наказу ДПА від 30.05.1997 року №166 «Про порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» із змінами та п.п.4.2.2 «в» Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з наступними змінами від 21.12.2000 року (далі-Закон №2181) донараховано податок на додану вартість в сумі 1 146 500, 00 грн. та застосовано штраф у розмірі 5 % суми донарахованого податкового зобов'язання в сумі 57 300,00 грн. згідно п.п. 17.1.4. Закону №2181.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2008 року №0085891550/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 1 203 800,00 грн. з яких основний платіж - 1 146 500,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 57 300,00 грн.
В порядку процедури адміністративного оскарження рішенням ДПІ №16306/10/23-025 від 26.12.2008 р. залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 28.11.2008 року №0085891550/0, а скаргу - без задоволення.
Представництвом подало повторну скаргу до ДПА у Львівській області, за наслідком розгляду якої рішенням ДПА у Львівській області № 5382/10/25-005/212 від 13.03.2009 р. податкове повідомлення-рішення № 0085891550/0 від 28.11.2008 року в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 57 300,00 грн. скасовано, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення № 0085891550/0 від 28.11.2008 залишено без змін та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 573 250,00 грн. відповідно до п.п.17.1.2 Закону №2181.
За наслідком прийняття цього рішення ДПІ прийняло податкові повідомлення - рішення від 19.03.2009 року №0085891550/2, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість з яких основний платіж - 1 146 500,00 грн. та №0002591550/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 573 250,00 грн., з яких штрафні (фінансові) санкції - 573 250,00 грн.
Повторна скарга Представництва, подана до ДПА України, залишена рішенням ДПА України № 4744/6/25-0515 від 22.05.2009 р. без задоволення, а податкові повідомлення-рішення № 0085891550/0 від 28.11.2008 з врахуванням рішення ДПА у Львівській області № 5382/10/25-005/212 від 13.03.2009 р.( податкові повідомлення - рішення від 19.03.2009 року №0085891550/2 і №0002591550/0) - без змін.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до частини 2 та 3 ст. 95 ЦК України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Як вбачається з матеріалів справи, Представництво не є юридичною особою, а є лише структурним підрозділом Французького акціонерного товариства розробок та керування Сафеж, що розташований поза місцем знаходження юридичної особи, здійснює представництво цієї юридичної особи, керівник Представництва діє на підставі довіреності.
Нормами Цивільного кодексу України передбачено можливість передачі юридичною особою майна її представництву для забезпечення діяльності останнього. Згідно представлених позивачем кошторисів по утриманню Представництва, а також банківських документів про рух коштів, що перераховувались Представництву протягом спірного періоду, такі надходили останньому як витрати на його утримання: другий квартал 2006 р. - 158 083,00 грн.; третій квартал 2006 р. - 469 397,00 грн.; четвертий квартал 2006 р. - 600 730,00 грн.; перший квартал 2007 р. - 443 983,00 грн.; другий квартал 2007 р. - 872 073,00 грн.; третій квартал 2007 р. - 586 176,00 грн.; четвертий квартал 2007 р. - 1 010 343,00 грн.; перший квартал 2008 р. - 640 588,00 грн.; другий квартал 2008 р. - 951 500,00 грн.
Пунктом 1.3. ст.1 Закону №168 передбачено, що платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно п.п.7.3.1. Закону №168, д атою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
З долучених до справи актів прийому-передачі робіт (наданих послуг), наданих суду представником позивача вбачається, що Представництво як замовник одержувало послуги за які проводило розрахунки з виконавцями-приватними підприємцями.
У відповідності до ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України.
Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, який зареєстрований в Мінюсті 25.08.2005р. №925/11205 затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з наступними змінами (далі-Наказ) згідно якого передбачено: П.1.7. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. П.2.3.2. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; П.2.3.4. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, “приховування об'єкта оподаткування”, “розкрадання”, “привласнення”, “описка” тощо). П.2.4.3. В акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.
З акту невиїзної перевірки вбачається, що посадова особа ДПІ без дослідження первинних чи інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, прийшла до висновку, що оскільки Представництво за спірний період отримало валовий дохід в розмірі 5 732 900,00 грн., ПДВ не нараховувалось, а тому на підставі задекларованих валових доходів підлягає донарахуванню ПДВ в сумі 1 146 500,00 грн. Суд вважає, що посилання ДПІ на порушення Представництвом вимог п.п.7.3.1. Закону №2181 є безпідставним та таким, що грунтується на припущеннях, що є неприпустимим.
У п.п.4.2.2. “в” Закону №2181 зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
В акті перевірки посадова особа ДПІ вказує на порушення Представництвом п.п.4.2.2. “в” Закону №2181, проте не вказано які математичні чи методологічні помилки допущені останнім.
Згідно ч.4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАСУ), обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
З врахуванням норм, які регулюють порядок проведення перевірок (невиїзних та виїзних документальних) господарської діяльності платників податків, суд вважає, що в даному випадку обставини порушення податкового законодавства повинні були б бути встановлені не камеральною, а виїзною документальною перевіркою з дослідженням первинних чи інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. Таким чином, донарахована сума податкового забов'язання по податку на додану вартість грунтується на припущеннях, без визначення правової природи господарських операцій Представництва.
Окрім того в порушення п 2.4.3 Наказу в акті вказано про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про безпідставність винесених ДПІ у Пустомитівському районі вищевказаних податкових повідомлень-рішень.
З врахуванням норм Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253 (далі-Порядок №253), суд вважає що оскільки податковий орган за наслідками розгляду скарг позивача частково скасував податкове повідомлення-рішення №0085891550/0 від 28.11.2008 року, то таке слід скасувати частково в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сум 1 146 500,00 грн.
Щодо правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 19.03.2009 року №0085891550/2 та №0002591550/0, то суд зауважує, що за наслідками процедури адміністративного оскарження такі податковими органами не скасовувались, а тому підлягають до скасування повністю.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових рішень, та безпідставно прийшов до висновку про донарахування податку на додану вартість, а тому і відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.2 Закону №2181.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та доведені у судовому засіданні частково, і тому позов слід задовольнити частково.
Щодо судових витрат, то у відповідності до ч.1 ст.94 слід стягнути з Державного Бюджету України на користь Французького акціонерного товариства розробок та керування Сафеж Представництво в Україні Сафеж 3,40 грн. судових витрат.
Керуючись ст.ст. 7-14, 24, 60, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0085891550/0 від 28.11.2008 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1 146 500,00 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2009 року №0085891550/2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2009 року №0002591550/0.
Стягнути з Державного Бюджету України на користь Французького акціонерного товариства розробок та керування Сафеж Представництво в Україні Сафеж 3,40 грн. судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст Постанови виготовлено 09.10.2009 року.
Головуючий - суддя /підпис/ Шинкар Т.І
суддів / підпис/ Гулкевич І.З.
/ підпис/ Мартинюка В.Я.
З оригіналом згідно
Головуючий-суддя Шинкар Т .І.
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-3828/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2009 р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шинкар Т.І.
суддів - Гулкевич І.З.,
Мартинюка В.Я.,
при секретарі - Фейдаш Х.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2,ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Французького акціонерного товариства розробок та керування Сафеж Представництво в Україні Сафеж до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2008 року №0085891550/0, від 19.03.2009 року №0085891550/2, від 19.03.2009 року №0002591550/0 та відшкодування судових витрат, -
ВСТАНОВИВ:
При розгляді справи суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України відкласти складення повного тексту постанови суду на п”ять днів з дня закінчення розгляду справи, проголосивши вступну і резолютивну частину постанови. З мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитися 09.10.2009 року.
Керуючись ст.ст. 7-14, 24, 60, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0085891550/0 від 28.11.2008 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1 146 500,00 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2009 року №0085891550/2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2009 року №0002591550/0.
Стягнути з Державного Бюджету України на користь Французького акціонерного товариства розробок та керування Сафеж Представництво в Україні Сафеж 3,40 грн. судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Головуючий - суддя Шинкар Т.І
суддів Гулкевич І.З.
Мартинюка В.Я.