Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" квітня 2007 р. Справа № АС-27/649-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Андросовій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Юрченко Д.В. ( дов. № б/н від 10.01.2007р. )
відповідача - Удянська Т.В. ( дов. № 6/10/10-025 від 09.01.2007р. )
третьої особи - Сушко О.П. ( дов. № 10 від 21.12.2006р. )
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова (вх. № 4559Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2006р. по справі № АС-27/649-06
за позовом ТОВ ЮФ "Контракт-92", м. Харків,
3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АКБ "Європейський", м. Харків
до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова,
про визнання незаконною бездіяльність органу та спонукання до виконання певних дій, -
встановила:
Позивач, ТОВ ЮФ "Контракт-92", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, по незарахуванню сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на користь позивача у розмірі 561033,79 грн. та зобов*язати відповідача вчинити певні дії - здійснити залік суми бюджетного відшкодування у розмірі 561033,79 грн. в рахунок податкових зобов*язань за податковими векселями ( а.с. 5 - а.с. 8 том 1 ).
Постановою господарського суду Харківської області від 30.10.2006р. по справі № АС-42/15-06 ( суддя Мамалуй О.О. ) позовні вимоги задоволено (а.с. 34 -а.с. 37 том 2 ).
Відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, з постановою господарського суду Харківської області не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.В обгрунтування відповідач посилається на те, що єдиним належним доказом підтвердженності суми бюджетного відшкодування позивача, суд першої інстанції визнав акти звірки розрахунків з бюджетом станом на 31.12.205р. та 15.03.2006р., які були підписані між позивачем та відповідачем та в яких визначена переплата по податку на додану вартість. Однак, на думку відповідача суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що акт звірки розрахунків з бюджетом не може бути доказом підтвердження сум бюджетного відшкодування, як і сама декларація позивача за квітень 2004 року, оскільки єдиним доказом підтверження бюджетного відшкодування є висновок Державної податкової інспекції про достовірність нарахування бюджетного відшкодування, який подається Державною податковою інспекцією до органу державного казначейства. Також посилається на інші обставини викладені в апеляційній скарзі.
До початку розгляду справи по суті відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням ( вх. № 3393 від 23.04.2007р. ) про зупинення провадження у справі до розгляду по суті та набрання законної сили рішення у справі № АС-53/56-07 за позовом ТОВ ЮФ "Контракт-92" до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова та до ВДК у Ленінському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення та зобов*язання вчинити певні дії. В обгрунтування відповідач посилається на те, що розгляд даної справи не можливий до розгляду по суті справи № АС-53/56-07, оскільки предметом розгляду справи № АС-53/56-07 є факт не підтвердження з боку ДПІ заявлених підприємством до відшкодування сум податку на додану вартість, що виразилося у прийнятті податкового повідомлення - рішення , яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 4000000 грн., заявлену позивачем в декларації за квітень 2004 року.
Представники позивача та третьої особи проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі заперечують, вважають його безпідставним та необгрунтованим, посилаються на те, що відповідачем навмисно затягується процес розгляду апеляційної скарги по даній справі.
Колегія суддів, порадившись, дійшла висновку відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду по суті та набрання законої сили рішення у справі № АС-53/56-07.
У судовому засіданні відповідач підтримав апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необгрунтованою. Посилається на те, що при імпорті товарів на митну територію України були видані податкові векселі у кількості 15 штук на загальну суму 561033,79 грн. із граничним строком погашення до 25 травня 2006 року. Вказані векселі у відповідності з вимогами чинного законодавства авальовані АКБ "Європейський" на підставі договорів про надання авалю. Оскільки на момент настання строків платежу за вказаними векселями у ТОВ ЮФ "Контракт-92" була підтверджена сума податкового кредиту, яка підлягала відшкодуванню з бюджету, до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова направлялися листи з проханням зарахувати суми податкових векселів. Проте ДПІ у Ленінському районі не зарахувала вказані векселі, що, на думку позивача, порушує його права.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу. Просить апеляційний господарський суд залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Представник третьої особи також заперечує проти апеляційної скарги відповідача, в обгрунтування посилається на те, що доказом підтвердження податковим органом сум бюджетного відшкодування є акти звірки розрахунків з бюджетом станом на 31.12.2005р. та 15.03.206р. та на те, що порушення кримінальної справи проти посадових осіб позивача не тягне автоматично за собою не підтвердження бюджетного відшкодування, як це вважає відповідач. Крім цього, скасування постанови про порушення кримінальної справи фактично означає відсутність правової пдстави, на яку посилається відповідач, тому, що кримінальної справи, як такої не існувало, бо скасовано першопричину її порушення.
У судовому засіданні представник третої особи підтримав заперечення на апеляційну скаргу. Просить апеляційний господарський суд залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачем до відповідача 20.05.2004р. було подано податкову декларацію за квітень 2004 року з додатком № 1 ( а.с. 59 - а.с. 61 том 1 ). Даною декларацією позивач визначив суму бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику податку протягом 30 календарних днів від дати подання цієї декларації в розмірі 4110312 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ЮФ "Контракт-92" при імпорті товарів на митну територію України були видані податкові векселі у кількості 15 штук на загальну суму 561033,79 грн. із граничним строком погашення до 25 травня 2006 року., а саме, податкові векселі: № 80351878362945 від 30.03.2006р. на суму 34006,70 грн.; № 80351878362946 від 03.04.2006р. на суму 16480,17грн.; № 80351878362947 від 06.04.2006р. на суму 34006,70 грн.; № 80351878362948 від 06.04.2006р. на суму 66443,86 грн.; № 80351878362949 від 11.04.2006р. на суму 17003,35 грн.; № 80351878362950 від 11.04.2006р. на суму 34268,29 грн.; № 80351878362951 від 11.04.2006р. на суму 32960,34 грн.; № 80351878362952 від 17.04.2006р. на суму 34006,70 грн.; № 80351878362954 від 20.04.2006р. на суму 32960,34 грн.; № 80351878362957 від 25.04.2006р. на суму 16480,17 грн.; № 80351878362958 від 25.04.2006р. на суму 16480,17 грн.; № 80351878362959 від 25.04.2006р. на суму 63125 грн.; № 80351878362960 від 25.04.2006р. на суму 46662 грн.; № 80351878362961 від 25.04.2006р. на суму 63125 грн.; № 80351878362962 від 26.04.2006р. на суму 53025 грн.
Векселі у відповідності з вимогами чинного законодавства були авальовані АКБ "Європейський" на підставі договорів про надання авалю, а саме: договір № 47 про надання авалю від 30.03.2006р. ( а.с. 15 том 1 ); договір № 48 про надання авалю від 03.04.2006р. ( а.с. 18 том 1 ); договір № 49 про надання авалю від 06.04.2006р. ( а.с. 21 том 1 ); договір № 50 про надання авалю від 06.04.2006р. ( а.с. 24 том 1 ); договір № 51 про надання авалю від 11.04.2006р. ( а.с. 27 том 1 ); договір № 52 про надання авалю від 11.04.2006р. ( а.с. 30 том 1 ); договір № 53 про надання авалю від 11.04.2006р. ( а.с. 33 том 1 ); договір № 54 про надання авалю від 17.04.2006р. ( а.с. 36 том 1 ); договір № 56 про надання авалю від 20.04.2006р. ( а.с. 39 том 1 ); договір № 59 про надання авалю від 25.04.2006р. ( а.с. 42 том 1 ); договір № 60 про надання авалю від 25.04.2006р. ( а.с. 47 том 1 ); договір № 61 про надання авалю від 25.04.2006р. ( а.с. 48 том 1 ); договір № 62 про надання авалю від 25.04.2006р. ( а.с. 51 том 1 ); договір № 63 про надання авалю від 25.04.2006р. ( а.с. 54 том 1 ); договір № 68 про надання авалю від 26.04.2006р. ( а.с. 57 том 1 ).
19.07.2004р. працівниками відповідача було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання правильності обчислення податкового зобов*язання та податкового кредиту по ПДВ за квітень 2004 року. За результатами перевірки відповідачем було скаладено акт № 255/23-504/53 від 19.07.2004р. В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки порушень податкового законодавства не встановлено ( а.с. 108 - а.с. 141 том 1 ).
02.08.2004р. працівниками відповідача було складено додатковий акт перевірки № 413/26-217 до акту № 255/23-504/53 від 19.07.2004р.. На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002402620/0 від 02.08.2004р., яким позивачу визначена сума завищення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 4110312 грн. у квітні 2004 року ( а.с. 142 - а.с. 147 том 1 ).
29.10.2004р. працівниками відповідача було складено додатковий акт перевірки № 532/26-217 до акту № 413/26-217 від 02.08.2004р., в якому зазначено, що при перевірці не встановлено порушень з боку позивача Закону України "Про податок на додану вартість". Сума податку на додану вартість, задекларована позивачем до відшкодування з бюджету у квітні 2004 року, в розмірі 4110312 грн. підлягає відшкодуванню ( а.с. 148 - а.с. 151 том 1 ).
Рішенням від 29.10.2004р. № 12/26 -217 відповідач скасував податкове повідомлення - рішення № 0002402620/0 від 02.08.2004р. про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 4110312 грн. за квітень 2004 року та визнав правомірним зазначену суму до відшкодування ( а.с. 152 том 1 ).
У відповідності до актів звірки розрахунків з бюджетом станом на 31.12.2005р. та на 15.03.2006р. переплата податку на додану вартість становить 4000051,22 грн. Зазначені акти звірки підписані позивачем та відповідачем ( а.с. 12 - а.с. 13 том 1 ).
Позивачем до відповідача були направлені листи з проханням зарахувати суми зазначених податкових векселів на суму податкових зобов*язань в рахунок податкового відшкодування ( а.с. 2 - а.с. 14, а.с. 28 - а.с. 29 том 2 ).
У відповідності до п. 1.16 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.
Згідно з п.п. 7.7.3 та 7.7.4 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Пункт 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" визначає, що платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем до Харківського апеляційного господарського суду було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду по суті та набрання законної сили рішення суду по справі № 29/383-06 за позовом АКБ "Європейський" до ТОВ ЮФ "Контракт - 92" та до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про визнання авалю векселів недійсними, а векселів такими, що не підлягають сплаті. Дане клопотання відповідач обгрунтовував тим, що предметом розгляду у справі № 29/383-06 є векселі, які є і предметом розгляду у даній справі. Рішенням по справі № 29/383-06 визнано недійсний аваль податкових векселів, виданих ТОВ ЮФ "Контракт - 92", а самі, векселі такими, що не підлягають сплаті. Тому позивач вважає неможливим розгляд даної справи до набрання законної сили судовим рішення у справі № 29/383-06. Оскільки факти, які встановлюються в справі № 29/383-06, а саме дійсність авалів податкових векселів, виданих ТОВ ЮФ "Контракт-92" та правомірність оплати за векселями, суттєво впливає на вирішення данної справи.
Ухвалою від 16.02.2007р. апеляційного господарського суду провадження у даній справі було зупинено до розгляду по суті та набрання законної сили рішенням суду по справі № 29/383-06 за позовом АКБ "Європейський" до ТОВ ЮФ "Контракт - 92" та до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про визнання авалю векселів недійсними, а векселів такими, що не підлягають сплаті.
У зв*язку з тим, що Харківським апеляційним господарським судом було розглянуто апеляційну скаргу по справі № 29/383-06 та винесено постанову, ухвалою від 10.04.2007 року провадження по даній справі було поновлено та призначено розгляд апеляційної скарги на 23.04.2007р.
Як вбачається з постанови від 05.04.2007р. Харківського апеляційного господарського суду по справі № 29/383-06, рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2006р. про задоволення позову АКБ "Європейський" про визнання недійсним авалю векселів та визнання векселів такими, що не підлягають сплаті, скасовано. Судом апеляційної інстанції прийнято нове рішення, яким відмовлено АКБ "Європейський" у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним авалю векселів та визнання векселів такими, що не підлягають сплаті.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що аваль векселів, які є предметом спору і у даній справі не визнано недійсним і дані векселі підлягають сплаті, оскільки у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції вступає в законну силу з дня її прийняття.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано та законно задоволені позовні вимоги ТОВ ЮФ "Контракт - 92".
Щодо посилання відповідча на те, що проти посадових осіб позивача була порушена кримінальна справа за фактом незаконного відшкодування ПДВ, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що прокуратура Харківської області постановою від 23.05.2006р. скасувала постанову про порушення кримінальної справи та направила матеріали на проведення додаткової перевірки.
Згідно ч. 2 статті 19 Контитуції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що у органів державної податкової служби відсутні правові підстави незараховувати суму бюджетного відшкодування по ПДВ на користь позивача та не здійснювати залік суми бюджетного вішкодування в рахунок податкових зобов*язань за податковими векселями.
З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача необгрунтована та не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Харківської обаласті прийнята при повному з*ясуванні усіх обставин справи та підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 196, п. 1 статті 198, статтею 200, п. 1 статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову від 30.10.2006р. господарського суду Харківської області по справі АС-27/649-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу № АС-27/649-06 направити до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя
Судді