Справа №2а-1676/09/04
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого – судді Донець О.В.
при секретарі Муленко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДПС БДПС м. Харкова, інспектора ДПС БДПС ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови, скасувати постанову АХ №100684 по справі про адміністративне правопорушення від 02.04.2009 р. про накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 300 грн., визнати противоправними дії відповідача та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що винесена відповідачем постанова не відповідає вимогам закону, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не складався та під розписку йому не вручався, він отримав постанову поштою 05.05.2009 р., тому просив поновити строк на оскарження даної постанови.
Також, позивач зазначає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, яка є предметом оскарження, позивачу в порушення вимог ч. 5 ст. 285 КпАП України не вручалася, а прилад ВМ «Візір», про який вказується в постанові по справі про адміністративні правопорушення, не відноситься до технічного засобу, зазначеного в ст. 258 КпАП України, який працює в автоматичному режимі та при використанні якого протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Таким чином, вважає, що Постанова АХ №100684 по справі про адміністративне правопорушення від 02.04.2009 року про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена відповідачем поза межі його компетенції, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його неправомірних дій.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, будучи належним чином оповіщеними про день та час розгляду справи. Представили письмові заперечення на позов, відповідно до яких позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що постанова винесена відповідно до вимог діючого законодавства, на підставі даних радіолокаційного вимірювача швидкості «Візір», застосування кого провадиться у відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи з ним. РВШ «Візір» самостійно виконує вимірювання швидкості, без втручання працівника ДПС, тобто автоматично. За допомогою інформаційно-пошукової системи ДАІ встановлюється власник транспортного засобу, виноситься постанова, копія якої разом з фото зображенням надсилається йому поштою. Вважає позовні вимоги необґрунтованими і просить відмовити в задоволенні позову.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, задовольняє позовні вимоги частково і при цьому виходить з наступного.
Постановою інспектора дорожньо-патрульної служби ДПС м.Харкова ОСОБА_2 від 02.04.2009 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В постанові вказується, що ОСОБА_1 02.04.2009 року о 07 годині 46 хвилин керував автомобілем «Дачія Логан» д/з АХ 5539 АХ по Білгородському Шосе зі швидкістю 98 км/год, тобто з перевищенням швидкості на 38 км/год, чим допустив порушення пункту 12.4 ПДР України, серійний номер приладу 0711203 «Візір». Разом з постановою ОСОБА_1 отримав дві розпечатані фотокартки, на яких зображено «02.04.09 07:46:36 Скорость 098 км/ч» та «02.04.09 07:46:40». Інших позначок на цих фотокартках, а саме, ким та яким засобом такі знімки були зроблені, який серійний чи інший номер цього приладу чи засобу, в якому саме місці проводилася фотозйомка, а також те, що ці фотокартки є додатком до постанови, не зазначено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, а саме, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відео зйомки.
Однак, відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 р. № 1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою для подальшого провадження у справі, не складався під розписку заявнику, як це передбачено ч. 2 ст. 254 цього Кодексу, не вручався.
Вимірювач швидкості «Візір», на який йде посилання в оскаржуваній постанові по справі про адміністративні правопорушення, не відноситься до технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі, про які вказується в ст. 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Так, згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візір» цей прилад забезпечує відеозапис (фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимі роботи, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є „умовними" і потребують настроювання приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки ВШ «Візір» не містить. В розділу 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з ВШ «Візір», де вказується на необхідність складення інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою ВШ «Візір», що також узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 285 Кодексу України про адміністративне правопорушення у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Однак, в порушення зазначених вимог закону постанова по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вручалася.
Відповідно до ч.2 ст.283 Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративна відповідальність на скоєння правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які б встановлювали перевищення ОСОБА_1 швидкості руху, постанова не містить опису обставин, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Відповідно до ст.256 Кодексу України про адміністративне правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та інші права, передбачені ч.1 ст.256 цього Кодексу.
У даному випадку, позивач був обмежений в правах, наданих йому ст. 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення, справа про адміністративне правопорушення була розглянута за його відсутності.
При таких обставинах суд дійшов до висновку, що постанова АХ №026836 по справі про адміністративне правопорушення від 16 грудня 2008 року про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова скасуванню.
Разом з тим, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині визнання противоправними дій відповідача - інспектора ДПС БДПС ОСОБА_2 та закриття справи про адміністративне правопорушення, вважаючи їх такими, що не ґрунтуються на законі.
Судові витрати розподіляються судом відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення № АХ 100684 від 02.04.09 р.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № АХ 100684 від 02.04.09 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП закрити.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя