Справа №2а-215/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2009 р. смт. Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складi:
судді Джерелейко О.Є. при секретарі Палій Л.М.
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі суду смт. Софiївка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області неправомірною та стягнення заборгованості по виплаті надбавки до пенсії як дитині війни,-
В С Т А Н О В И В:
6 липня 2009 року до Софіївського районного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1, в якому просить визнати бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області відносно перерахунку щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов»язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, стягнути із відповідача на користь позивача недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за 2006-по травень включно 2009 року в сумі 4389 грн.90коп., зобов»язати управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області виплачувати позивачу соціальну допомогу у відповідності із діючим законодавством України.
В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем не здійснено перерахунок пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком..
Позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач надав заяву про розгляд справи у відсутність його представника. Відповідачем надано до суду письмове заперечення на позов, згідно з яким управління ПФУ при нарахуванні надбавки до пенсії керувались Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", після прийняття 09.07.2007 року Конституційним судом України рішення не було визначено порядку його виконання, стаття 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлює мінімальний розмір для пенсій, які призначені за цим Законом, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року №10-рп підвищення до пенсії виплачувалось у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року та має статус «дитини війни», про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні (а.с.6 зворот).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Відповідно до вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінетом Міністрів України в 2006 році не визначено порядку виплати 30 відсоткової надбавки до пенсії особам, що мають статус дітей війни, тому вимоги позивача, які стосуються перерахунку пенсії та стягнення заборгованості за 2006 рік задоволенню не підлягають.
Згідно довідки підвищення позивачу у 2006 році як дитині війни не виплачувалося.
Відносно вимог по виплатам за 2007 рік суд виходить із наступного.
Дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст.71 і ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян, та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п.12 ст.71, щодо зупинення дії на 2007 рік ст.6 Закону.
Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 09.07.2007 норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визані неконституційними, втратили чинність, а дію ст.6 Закону України №2195-ІV відновлено.
Саме з цього періоду у 2007 році такій категорії осіб як «діти війни» поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків пенсії за віком. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом. Оскільки дія Закону про бюджет на 2007 рік закінчується 31 грудня 2007 року, то перерахунок має бути здійснений за 2007 рік до цієї дати. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року були відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону , відповідно до яких мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, - не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на 2007 рік ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» із змінами із 1січня 2007 року- 380 гривень, із 1 квітня 2007 року – 406 гривень, з 1 жовтня-411 гривень .
У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 №489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік» із змінами від 15.03.2007 року встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п»ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Крім того, згідно із ч.2 ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року з наступними змінами та доповненнями виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.
За 2007 рік надбавка позивачу не виплачувалась, що підтверджує довідка на а.с.7-9, тому розмір заборгованості за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає:
За липень – (406 грн.+1%) х 30% : 31 х 23 дня = 123,02 : 31 х 23 = 91,27грн.
(406 грн.+1%) х 30% =123,02 грн. у місяць ( серпень, вересень 2007 року);
(411 +1%) х 30%=124,53 грн.у місяць (жовтень,листопад,грудень 2007року)
Всього за 2007 рік необхідно донарахувати 91,27 + (123,02 х 2 ) + (124,53 х 3) = =710,90 грн.
Підстави для перерахунку та стягнення заборгованості за період з січня по липень 2007 року були відсутні, оскільки позивач не надав доказів, що він є інвалідом і йому повинні підвищити пенсію відповідно до ст.6 Закону у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відносно вимог позивача по виплатам за 2008 рік суд виходить із наступного.
Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена згідно із підпунктом 2 п.41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VІ від 28 грудня 2007 року в новій редакції – дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підстави для підвищення пенсії та стягнення заборгованості за період з січня по 22 травня 2008 року були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалась у збільшеному розмірі у січні-березні 2008 року на 47 гривень щомісячно (10 відсотків від 470 грн. – прожиткового мінімуму для осіб, як втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню.
Однак Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі п.41 Розділу ІІ зазначеного Закону.
Отже, з 22.05.2008 року норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність, а дію ст.6 Закону України №2195-ІV відновлено.
Таким чином, з цього періоду такій категорії осіб як «діти війни» у 2008 році поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків пенсії за віком. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачці у розмірах, передбачених Законом. Оскільки дія Закону про бюджет на 2008 рік закінчується 31 грудня 2008 року, то перерахунок має бути здійснений за 2008 рік до цієї дати.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру надбавки до пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої з 22.05.2008 року позивачу встановлено підвищення до пенсії в сумі 48,1грн., з 1 липня-48,2 та з 1 жовтня 49,8 гривень.
На 2008 рік ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у наступних розмірах: із 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня 498 гривень.
За 2008 рік позивачу виплачена надбавка у травні та червні по 48,10 грн., липні, серпні, вересні – по 48,2 грн., жовтні , листопаді, грудні – по 49,8 грн.(а.с.7-9).
Розмір надбавки з 22 по 31 травня, що був виплачений позивачу, склав: 48,1 : 31 х 10 =15,52грн.
Підвищення до пенсії мало складати:
У травні - (481 грн. х 30%) : 31 х 10 = 46,55грн.
481 х 30%=144,3грн.(червень 2008 року);
482 х 30%=144,6 грн. у місяць (липень,серпень,вересень 2008 року);
498 х 30%=149,4 грн. у місяць (жовтень,листопад,грудень 2008 року).
Різниця між надбавкою до пенсії, що мала бути виплачена , та отриманою сумою надбавки позивача складає за період з 22 травня по грудень 2008 року : (46,55 + 144,3 + 144,6 х 3 + 149,4 х 3) - (15,52 + 48,1 + 48,2 х 3 + 49,8 х 3) = 1072,85грн. – 357,62 грн.=715,23грн.
Відносно вимог позивача по виплатам за 2009 рік суд виходить із наступного.
Оскільки у 2009 році до часу прийняття рішення положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»мають законну силу та не були змінені чи призупинені, тому з 01.01.2009 року по травень 2009 року позивач має право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На 2009 рік встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, що передбачено ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», тобто в сумі 498 гривень.
У 2009 році позивачу виплачено надбавку в розмірі за січень, лютий , березень,квітень, травень по 49,8грн.в місяць (а.с.7-9).
Підвищення до пенсії мало складати: 498 х 30%=149,4 грн. у місяць (січень,лютий , березень, квітень, травень 2009 року). Різниця між надбавкою до пенсії, що мала бути виплачена , та отриманою сумою надбавки позивача складає за січень- травень 2009 року: 149,4 х 5 – 49,8 х 5 = 747 -249= 498 грн.
Всього позивачу не доплачено підвищення до пенсії як дитині війни на суму 710,9+ 715,23+498= 1924,13 грн.
Відповідно до довідки, наданої відповідачем (а.с.7-9) та копій матеріалів пенсійної справи позивача (а.с.18-20) підвищення до пенсії з 09 липня по 31 грудня 2007 року позивачу не виплачувалось, з 22 травня 2008 року по травень 2009 року надбавка виплачувалась у меншому розмірі, ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому суд приходить до висновку про існування протиправної бездіяльності відповідача протягом зазначених періодів, яка виразилася у неприйнятті рішення про перерахунок пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішень Конституційного суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року.
Відсутність коштів не може бути перешкодою для виплати доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов»язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Так, реалізація особою права, яке пов»язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань судом не приймається до уваги.
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Щодо зобов»язання відповідача виплачувати позивачу соціальну допомогу у відповідності із діючим законодавством України, то суд приходить до висновку, що зазначена вимога не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Таким чином, адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов»язання суб»єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв»язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Судові витрати по справі складають 3 грн.40коп., які позивач просить на його користь не стягувати (а.с.11).
Керуючись ст.ст. 122,160-163,167 КАС України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області щодо невчинення дій стосовно перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за період 1 січня по 31 травня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплати підвищення пенсії ОСОБА_1 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за період з 1 січня по 31 травня 2009 року згідно зі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Софіївський районний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
(Повний текст постанови складено 24 липня 2009 року)
Суддя О.Є.Джерелейко