УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 15
Справа № 22-6786 Головуючий у 1 інстанції Ластовка Н.Д.
2007 р. Доповідач Коротун В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2007 р. Апеляційний суд м. Києва в складі:
Головуючого Коротун В. М.
Суддів Кабанченко О.А., Пікуль А.А.
при секретарі Духоті С.Ю.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 зі 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, за заявою ОСОБА_3 зі 100% іноземних капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» про забезпечення позову.
Заслухавши пояснення сторін, доповідь судді Коротун В.М., вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2007 року позивач ОСОБА_3 зі 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 травня 2007 року заяву ОСОБА_3 зі 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» про забезпечення позову по вищевказаній справі було задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви в забезпеченні позову, посилаючись на те, що суд першої інстанції при постановленні ухвали не врахував обставини справи та порушив норми процесуального права, внаслідок чого постановив незаконну та необгрунтовану ухвалу.
Апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Постановлюючи ухвалу та задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Однак, з таким висновком суду повністю погодитись не можна.
Так, накладаючи арешт на квартиру АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вищевказана квартира належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1
Проте, судом в недостатній мірі з’ясовані суттєві обставини справи.
Зокрема, судом не було з’ясовано та не була дана належна оцінка тому факту, що згідно договору дарування від 07 травня 2007 року ОСОБА_1 подарував вищевказану квартиру ОСОБА_2, тобто право власності на квартиру з 07 травня 2007 року перейшло від відповідача ОСОБА_1 до ОСОБА_2
Таким чином, на момент постановлення ухвали від 08 травня 2007 року відповідач ОСОБА_1 вже не був власником спірної квартири, тобто арешт було накладено на майно, яке на час накладення арешту вже не належало відповідачу ОСОБА_1
Враховуюче вказане, ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою, внаслідок чого вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 травня 2007 року скасувати та постановити нову.
В задоволенні заяви ОСОБА_3 зі 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: