ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2009 р. м. Чернівці Справа №2а-171/09/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Ватаманюка Р.В.;
секретаря –Закієвої А.В.;
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1;
представника відповідача – ОСОБА_2 ;
розглянувши адміністративну справу за позовом Прокурора Сокирянського району в інтересах держави в особі УправлінняПенсійного фонду України в Сокирянському районі до підприємства Сокирянської виправної колонії №67 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, -
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Сокирянського району (Прокурор) діючи в інтересах держави вособі Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі (Позивач) 30.03.2009 року звернуся з адміністративним позовом до суду в якому просив стягнути з підприємства Сокирянської виправної колонії №67 (Відповідач) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 85858 грн. 43 коп. В подальшому Позивач уточнив свої позовні вимоги у зв’язку з частковою сплатою відповідачем боргу і просив стягнути 2851 грн. 41 коп.
В обґрунтування свої позивних вимог зазначив , що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного Фонду України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача позов пояснив, зазначивши, що на момент розгляду справив суді Відповідач не має можливі ост повністю погасити борг.
Судом досліджені письмові докази наданні сторонами.
Вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі обставини.
Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного Фонду України в сумі 2851 грн. 41 коп.
Приведене підтверджується дослідженими доказами та не заперечується сторонами.
До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року №1058-ІV.
В статі 1 визначено що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону;
Відповідно до статті 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до ст. 20 Закону страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до статті 106 вказаного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Виходячи з пояснень сторін, досліджених доказів, встановлених на підставі них фактів та положень Закону, суд вважає, за доведені ті обставини на які посилається позивач, а тому позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України встановлено, що якщо рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Судом не вирішується питання про стягнення судових витрат, оскільки позивачам така вимога не ставилася.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути на користь Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі з підприємства Сокирянської виправної колонії №67 заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 2 851, 41 грн.
Постанову складено в повному обсязі 25 травня 2009 року.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Р.В. Ватаманюк