ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
14 травня 2009 р. м. Чернівці Справа № 2а-37/09/2470
12 год.15 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Левицького В.К.,
при секретарі судового засідання: Гордеєвій О.Б.
за участю сторін:
від позивача - представник управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області Савчук Т. Г. (доручення № 628/01 від 04.03.2009 р.);
помічника прокурора м. Чернівці Боднарук Р.М. (посвідчення №115 від 04.02.2009);
від відповідача –не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Новоселицького району в інтересах держави в особі: управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області до Дочірнього підприємства “Екосир” про про стягнення страхових внесків на обов"язкове державне пенсійне страхування,-
ВСТАНОВИВ:
Прокурором Новоселицького району в інтересах держави в особі: управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області заявлено позов до Дочірнього підприємства “Екосир” про стягнення страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 13059, 22 грн.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується борг по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 13059, 22 грн. Оскільки заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_1. в судове засідання повторно не з’явився. До суду двічі подавав клопотання про відкладення судових засідань, у зв’язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Суд вважає, що неприбуття представника відповідача в судове засідання не є поважним, оскільки суду не надано докази, про неможливість прибуття в засідання, а подані клопотання суд розцінює як навмисне затягування розгляду справи та неповага до суду. Крім того, відповідач явку іншого представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Заяви про розгляд справи за його відсутності та письмових заперечень проти позову відповідач до суду не надав, правом наданим ст. 51 КАС України не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або не повідомлення ним про причини не прибуття не є перешкодою для розгляду справи. Таким чином, суд вважає, що не з’явлення у судове засідання представника відповідача та не надання заперечення проти позову не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” Дочірнє підприємство “Екосир” перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області та є платником страхових внесків (збору) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Судовим розглядом справи встановлено, що за період з грудня 2008 р. по січень 2009 р. станом на день звернення прокурора з позовом до суду відповідач мав заборгованість зі сплати страхових внесків, штрафних (фінансових) санкцій та пені відповідно на суми 12849,68 грн., 192,43 грн. та 47,11 грн., а всього на суму 13059,22 грн. Вказана сума боргу підтверджується розрахунком до матеріалів справи, розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2008 р. - січень 2009 р., а також рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 162 від 25.11.2008 р. і № 5 від 21.01.2009 р. (а.с. 4, 8 - 13).
Згідно ст. ст. 1 та 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058-ІV) страхувальниками є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом, зокрема для відповідача, є календарний місяць.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно з ч. 14 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми пені та штрафних санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків, стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка зі сплати страхових внесків.
Судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині несвоєчасної сплати страхових внесків, сум фінансових санкцій та нарахованої пені, тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та стягнення з відповідача 13059,22 грн. недоїмки.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним податкового боргу.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Екосир” (м. Новоселиця, вул. Леніна, 101, р/р 2600902718681 у філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 356271, код за ЄДРПОУ 31966513) на користь Управління пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області заборгованості у розмірі 13059,22 грн.
Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 19 травня 2009 р.
Суддя В.К. Левицький