Категорія №8.2.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 квітня 2011 року Справа № 2а-2219/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Ципко О.В.
при секретарі судового засідання – Бородіній І.Ю.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 495 від 29.03.2011 р.),
ОСОБА_1 (довіреність № 374 від 11.03.2011 р.),
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 2100/8/10 від 28.03.2011 р.),
ОСОБА_3 (довіреність № 170/8/10 від 10.01.2011 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганської області про визнання податкового повідомлення-рішення від 11.03.2011 р. № НОМЕР_1 протиправним та його скасування, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся з позовом до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.03.2011 року № НОМЕР_1.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем була проведена документальна планова перевірка позивача, за результатам якої складено акт від 21.02.2011 р. №49/17-2522907118, на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 11.03.2011 р. № НОМЕР_1, яким за порушення пп. 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» СПД ОСОБА_4 збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 445 862, 50 грн., в тому числі: за основним платежем - 1 156 690 грн., штрафні (фінансові) санкції - 289 172,50 грн. Підставою такого висновку для податкового органу слугував висновок спеціаліста сектору ТКОР Харцизького МВ та Амвросієвського РВ НДЄКЦ при ГУМВС України в Донецькій області № 46 від 24.12.2010 р. СПД ОСОБА_4 включав до складу податкового кредиту суми, які підтверджені отриманими податковими накладними від платників податку на додану вартість, які зареєстровані такими у відповідності до ст. 9 Закону «Про ПДВ».
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення безпідставним, необґрунтованим, таким, що суперечним законодавству України та підлягає скасуванню, у зв’язку з невірним застосуванням відповідачем норм діючого законодавства України.
Позивач зазначив в позові, що згідно з п.84.2. ст.84 Податкового кодексу України - експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (або його заступника) органу державної податкової служби. Однак висновок спеціаліста № 46 від 24.12.2010 р. проведено на підставі супровідного листа начальника ВПМ Старобільської ДПІ полковника податкової міліції ОСОБА_5 (вих.№ 4020/7/26-306 від 22.12.2010р), що на думку позивача є порушенням.
Проведення експертизи під час здійснення податкового контролю органами державної податкової служби, на думку позивача, здійснюється лише на підставі ст.84 Податкового кодексу України, який набув чинності з 1 січня 2011р, але вказану експертизу, а саме висновок спеціаліста сектору ТКОР Харцизького МВ та Амвросієвського РВ НДЄКЦ при ГУМВС України в Донецькій області № 46, проведено у грудні 2010 р, що вказує на неправомірність її проведення у рамках документальної планової перевірки, та на те, що вона не є матеріалом та підставою для висновків під час проведення перевірки.
Разом з цим позивач у позові зазначив, що згідно з Інструкцією «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998р, почеркознавчі дослідження - це різновид криміналістичної експертизи, тобто такі, що можуть проводитись в рамках порушених кримінальних справ.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та наголосили суду, що за результатами невиїзних (камеральних) перевірок СПД ОСОБА_4 були складені довідки, в яких не встановлено порушень з боку платника податків, що підтверджує реальність господарських операцій і є підставою для виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій СПД ОСОБА_4 А з пояснень посадових осіб ТОВ «Будівельна компанія «Укр-Буд-Комплект», ПП «ВКФ «Лугсервіс», ТОВ «Лидеринвестстрой», які надавались начальнику ВПМ Старобільської МДПІ ОСОБА_5 вбачається, що зазначені особи не заперечували факт співпраці з ПП ОСОБА_4, укладення договору та фактичної реалізації товару на адресу позивача.
Відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому зазначив, що згідно п.1.23. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України №355 від 27.05.2008р. у разі виявлення перевіркою взаємовідносин платника податку з суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, здійснення фінансово-господарських операцій з ознаками сумнівних, укладання нікчемних та оспорюваних правочинів, підрозділи, що здійснюють (очолюють) перевірку, не пізніше наступного робочого дня за днем встановлення факту взаємовідносин з такими суб'єктами або здійснення наведених операцій, повідомляють про це підрозділи податкової міліції для проведення відповідних заходів із забезпечення збору інформації щодо здійснення посадовими особами платників податків дій, спрямованих на порушення публічного порядку, зловживання правом, порушення моральних засад суспільства, приховування фактично здійснених операцій, що буде використано в акті перевірки як доказова база.
Підрозділи податкової міліції встановлюють та перевіряють факти фіктивності таких суб'єктів, сумнівності проведених фінансово-господарських операцій, укладання нікчемних та оспорюваних правочинів, здійснення посадовими особами платників податків дій, спрямованих на порушення публічного порядку, зловживання правом, порушення моральних засад суспільства, приховування фактично здійснених операцій і про результати проведених заходів не пізніше 5 календарних днів від дня отримання запиту письмово повідомляють підрозділи, що здійснюють (очолюють) перевірки та надають відповідні документи, які підтверджують встановлені факти.
Підрозділи, що здійснюють (очолюють) перевірки, аналізують отриману від підрозділів податкової міліції інформацію (разом із доданими матеріалами), за результатами розгляду враховують отриману інформацію в матеріалах перевірок та у разі потреби передають їх до юридичних підрозділів для вирішення питання щодо подання до суду позовів про визнання недійсними угод (договорів), установчих та реєстраційних документів, а також іншої категорії позовів.
Враховуючи наявні розбіжності між податковим кредитом сформованим ФОП ОСОБА_4 та податковими зобов'язаннями його контрагентів (ПП ВКФ «Лугсервіс», ТОВ «Бізнес-Ойл-Центр», ТОВ «Укр-Буд-Комплект», ТОВ «Таурус»), які були предметом дослідження в межах наказу ДПА України від 18.04.08 №266 (далі-наказ ДПАУ №266), яким затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів та в межах заходів щодо відпрацювання та усунення розбіжностей по завищенню податкового кредиту по СГД, які знаходяться на відпрацюванні в Старобільській МДПІ, затверджених начальником МДПІ 08.12.10, підрозділом ВПМ Старобільської МДПІ було скеровано до підрозділу оподаткування фізичних осіб службову записку про необхідність здійснення дослідження реквізитів податкових накладних, на підставі яких було сформовано податковий кредит ФОП ОСОБА_4 (підписи, печатки, тощо).
Згідно п.п.83.1.3 п.83.1 ст.83 ПКУ для посадових осіб органу державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є експертні висновки. В матеріалах перевірки маються експертні дослідження, правову оцінку яким надавати податковий орган не уповноважений і проігнорувати під час проведення перевірки не має права, оскільки отримано їх від відділу податкової міліції Старобільської МДПІ, який здійснював оперативне супроводження документальної планової перевірки.
Пунктом 1.3 наказу Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за N 705/3145) визначено, що відповідно до чинного законодавства за дорученням правоохоронних органів (у тому числі для вирішення питання про порушення адміністративної чи кримінальної справи), посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб можуть виконуватись експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.
За висновками експерта від 24.12.10, "підписи від імені гр. ОСОБА_6" в первинних документах наданих СГД по взаємовідносинам з ТОВ "Лідерінвестстрой" "виконані не ОСОБА_7, а іншою особою, з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_7 використовуючи перші літери його прізвища"; "підписи від імені гр. ОСОБА_8" в первинних документах наданих СГД по взаємовідносинам з ТОВ "Бізнес-Ойл-Центр" "виконані не ОСОБА_8, а іншою особою. Рукописні записи в наданих на дослідження документах виконані різними особами та не ОСОБА_8В."; "підписи від імені гр. ОСОБА_9" в первинних документах наданих СГД по взаємовідносинам з ПП "ВКФ "Лугсервіс" "виконані не ОСОБА_9, а іншою особою, з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_9 використовуючи перші літери його прізвища"; "підписи від імені гр. ОСОБА_10" в первинних документах наданих СГД по взаємовідносинам з ТОВ "БК "Укр-Буд-Комплект" "виконані не ОСОБА_10, а іншою особою, з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_10 використовуючи перші літери його прізвища".
Крім того, згідно висновку експертного дослідження №195 від 24.03.11 проведеного експертом ТОВ «Донецький інформаційно-консультаційний центр» підтверджено висновки акту Старобільської МДПІ від 21.02.2011 № 49/17-2522907118 «Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, і.п.н. НОМЕР_2 за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р.».
Оскільки згідно п.п.7.4.5., п.7.4.,ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, надані для проведення перевірки податкові накладні, на думку відповідача, не відповідають вимогам п.п.7.2.4 та п.7.2.6, п.7.2.,ст.7 Закону № 168 та п.18 Порядку заповнення податкових накладних та не можуть бути використані для обчислення податку на додану вартість (податкового кредиту) за період з 01.04.09 по 30.09.10 і тому, відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4.ст.7 Закону № 168, не можуть бути використані ФОП ОСОБА_4 для включення до складу податкового кредиту по податку на додану вартість, про що і зроблено висновок в акті документальної планової перевірки, за результатами якого було винесено податкове повідомлення-рішення.
За таких обставин представники відповідача просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Позивач - ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), зареєстрований 07.02.2005 року Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області як фізична особа-підприємець, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії В00 № 132379 (а.с. 8), зареєстрований в якості платника податку на додану вартість, підтверджено свідоцтвом № 70800311 серії НБ № 324758 виданого 15.02.2005 року (а.с. 9), взятий на облік до Старобільської МДПІ з 09.12.2005 року за № 5834 (а.с. 10).
Повноваження податкового органу визначені в ст.ст. 8, 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, в редакції, яка діяла на момент коли була розпочата перевірка, компетенція податкового органу визначена в ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі - Закон № 2181), до набрання чинності Податкового кодексу України з 01.01.2011 року, згідно ст. ст. 20, 21 якого, визначені права, обов’язки і відповідальність податкової служби та посадових осіб.
Підстави і порядок проведення податковими органами планових перевірок, умови допуску посадових осіб до проведення планових перевірок регламентовані ст. 11-1, ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Закон України “Про податок на додану вартість” (далі - Закон № 168), який діяв на момент складання податкових накладних, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Наказом Державної податкової адміністрації України № 326 від 11.06.2004 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами (далі - Порядок № 326).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 326 документальна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків проводиться за місцезнаходженням суб'єкта підприємництва та/або за місцем здійснення підприємницької діяльності, щодо якого проводиться така перевірка. Органи державної податкової служби можуть також запрошувати платників податків для проведення перевірки до органу державної податкової служби. Документальна перевірка може проводитися у приміщенні податкового органу за бажанням платника податків.
Однак на час складання акту наказ № 326 втратив чинність на підставі наказу Державної податкової адміністрації України № 1003 від 24.12.2010 р., яким затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (далі – наказ № 1003). Згідно п. 4 наказу № 1003 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Порядок проведення перевірки позивачем не оскаржується.
Судом встановлено, що з 06.12.2010 року по 14.02.2011 року Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганської області було проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої 21.02.2011 року складено акт № 49/17-2522907118 (а.с. 17-37). У висновку акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.п.7.2.4,7.2.6 п.7.2 та 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в частині включення сум ПДВ до податкового кредиту, не підтверджених податковими накладними за грудень 2009 р. на 30718 грн., за січень 2010 р. на 133531 грн., за лютий 2010 р. на 42901 грн., за березень 2010 р. - 68827 грн., за квітень 2010 р. на 112434 грн., за травень 2010 р. на 70782 грн., за червень 2010 р. на 188832 грн., за липень 2010 р. на 161845 грн., за серпень 2010 р. на 111555 грн., за вересень 2010 р. на 235265 грн. на загальну суму 1 156 690 грн.
Не погодившись з виводами акту позивач зробив відповідний запис у акті та повідомив про подачу заперечень на нього.
Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Тому 11.03.2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 1 445862,50 грн., з яких за основним платежем – 1 156690,00 грн. та за штрафними санкціями 289172,50 грн. (а.с.15).
З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час складання податкових накладних, які досліджувались у судовому засіданні, передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п.п. 7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Підпунктами 7.2.4, 7.2.6 зазначеного Закону встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з п. 7.4.5. Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені додатковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Аналізуючи наведені норми Закону України «Про податок на додану вартість» суд дійшов висновку, зокрема, що для нарахування податкового кредиту покупцю (позивачу по справі) необхідно мати податкову накладну, яка складається продавцем, зареєстрованим платником податку у податковому органі за його місцезнаходженням (місцем проживання), який має індивідуальний податковий номер що використовується для справляння цього податку. Така реєстрація контрагентів, а саме ТОВ «Будівельна компанія «Укр-Буд-Комплект», ПП «ВКФ «Лугсервіс», ТОВ «Лидеринвестстрой» підтверджується копіями свідоцтв (а.с. 47-58). При цьому податкова накладна повинна мати необхідні реквізити.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме під час дослідження податкових накладних: № 130 10000025 від 13.01.2010 р. на суму 266070,00 грн., в т.ч. 44345,00 грн. – ПДВ; № 130 10000026 від 13.01.2010 р. на суму 211770,00 грн., в т.ч. 35295,00 грн. – ПДВ; № 130 10000027 від 13.01.2010 р. на суму 198547,96 грн., в т.ч. 33091,33 грн. –ПДВ; № 180 10000022 від 18.01.2010 р. на суму 197526,70 грн., в т.ч. 32921,12 грн. - ПДВ, № 28 120000026 від 28.12.2009 р. на суму 184309,30, в т.ч. 30718,22 – ПДВ; № НОМЕР_3 від 23.09.2010 р. на суму 450573,00 грн., в т.ч. 75095,50 грн. – ПДВ; № НОМЕР_4 від 21.09.2010 р. на суму 450573,00 грн., в т.ч. 75095,50 грн. – ПДВ; № НОМЕР_5 від 13.09.2010 р. на суму 203218,40 грн., в т.ч. 33869,73 грн. – ПДВ; № НОМЕР_6 від 01.09.2010 р. на суму 104010,00 грн., в т.ч. 17335,00 грн. – ПДВ; № НОМЕР_7 від 13.09.2010 р. на суму 203216,40 грн., в т.ч. 33869,40 грн. –ПДВ; № НОМЕР_8 від 30.08.2010 р. на суму 266070,00 грн., в т.ч. 44345,00 грн. – ПДВ; № НОМЕР_9 від 30.08.2010 р. на суму 121998,00 грн., в т.ч. 20333,00 грн. – ПДВ; № 02080000033 від 02.08.2010 р. на суму 281260,00 грн. в т.ч. 46876,67 грн. – ПДВ; № 20070000021 від 20.07.2010 р. на суму 276360,00 грн., в т.ч. 46060,00 грн. – ПДВ; № 13070000021 від 13.07.2010 р. на суму 152280,00 грн., в т.ч. 25380,00 грн. – ПДВ; № 05070000020 від 05.07.2010 р. на суму 276360,00 грн., в т.ч. 46060,00 грн. – ПДВ; № 160401 від 16.08.2010 р. на суму 270180,00 грн., в т.ч. 34530,00 грн. – ПДВ; № 010401 від 01.04.2010 р. на суму 467426,70 грн., в т.ч. 77904,45 грн. – ПДВ; № 260202 від 26.02.2010 р. на суму 184670,45 грн., в т.ч. 30779,41 грн. – ПДВ; № 230301 від 23.03.2010 р. на суму 412960,00 грн., в т.ч. 68826,67 грн. – ПДВ; № 01060000020 від 01.06.2010 року на суму на суму 266070,00 грн., в т.ч. 44345,00 грн. – ПДВ; № 11060000028 від 11.06.2010 року на суму 237546,40 грн., в т.ч. 39591,07 грн. – ПДВ; № 16060000028 від 16.06.2010 р. на суму 237545,00 грн., в т.ч. 39590,83 грн. – ПДВ; № 10060000027 від 10.06.2010 року на суму 237546,40 грн., в т.ч. 39591,07 грн. – ПДВ; № 07060000035 від 07.06.2010 р. на суму 244350,00 грн., в т.ч. 40725,00 грн. – ПДВ; № 25050000024 від 25.05.2010 р. на суму 266192,00 грн., в т.ч. 44365,33 грн. – ПДВ; № 07050000025 від 07.05.2010 р. на суму 216251,35 грн., в т.ч. 36041,89 грн. – ПДВ, № 11050000025 від 11.05.2010 р. на суму 208440,00 грн., в т.ч. 34740,00 грн. – ПДВ (а.с. 138, 140, 142, 145, 148, 153, 156, 159, 160, 165, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 185, 186, 187, 190, 198, 199, 203, 204, 207, 211, 213, 215), суд дійшов висновку, що податкові накладні відповідають вимогам вищезазначеного Закону.
Датою отримання податкової накладної на придбання товару є датою виникнення права у позивача на податковий кредит.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем сформований податковий кредит на підставі відповідних податкових накладних виданих з урахуванням всіх вимог до оформлення та виписки накладних, передбачених Законом України «Про податок на додану вартість».
На підтвердження здійснення господарських операцій, їх товарності та реальності представниками позивача надані податкові накладні, договори, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення (а.с. 135-247). Вказані первинні документи надавались позивачем в ході перевірки, що підтверджується актом перевірки та не заперечувалось представниками відповідача в судовому засіданні.
З огляду на те, що на підтвердження реальності виконання укладених договорів між суб’єктом підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_4 та суб’єктами господарювання: ТОВ «Будівельна компанія «Укр-Буд-Комплект», ПП «ВКФ «Лугсервіс», ТОВ «Лидеринвестстрой» представниками позивача були надані первинні документи, підтверджені повним комплектом необхідних документів, що оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, які є доказами у розумінні статті 69 КАС України, тому, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит.
Документи, які містяться у матеріалах справи та були досліджені судом, спростовують висновки викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Предметом спору між сторонами є підстава винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме не визнання податковим органом податкових накладних. Такого висновку контролюючий орган дійшов спираючись на висновок спеціаліста № 46 від 24.12.10, який проводився експертом сектору ТКОР Харцизького МВ та Амвросієвського РВ НДЄКЦ при ГУМВС України в Донецькій області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_11, який має право на проведення почеркознавчих експертиз (а.с. 38-42). У висновках спеціаліста зазначено, що підписи від імені гр. ОСОБА_6 в первинних документах наданих СГД по взаємовідносинам з ТОВ "Лідерінвестстрой" виконані не ОСОБА_7, а іншою особою, з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_7 використовуючи перші літери його прізвища; підписи від імені гр. ОСОБА_8 в первинних документах наданих СГД по взаємовідносинам з ТОВ "Бізнес-Ойл-Центр" "виконані не ОСОБА_8, а іншою особою, рукописні записи в наданих на дослідження документах виконані різними особами та не ОСОБА_8; підписи від імені гр. ОСОБА_9 в первинних документах наданих СГД по взаємовідносинам з ПП "ВКФ "Лугсервіс" виконані не ОСОБА_9, а іншою особою, з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_9 використовуючи перші літери його прізвища; підписи від імені гр. ОСОБА_10 в первинних документах наданих СГД по взаємовідносинам з ТОВ "БК "Укр-Буд-Комплект" виконані не ОСОБА_10, а іншою особою, з наслідуванням справжніх підписів ОСОБА_10 використовуючи перші літери його прізвища.
Згідно з ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Такі ж вимоги до первинних документів містяться і в Положенні про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.
Цим же Положенням заборонено приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативним та законодавчим актам.
У відповідності з Порядком складання податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Досліджені в судовому засіданні податкові накладні (а.с. 138, 140, 142, 145, 148, 153, 156, 159, 160, 165, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 185, 186, 187, 190, 198, 199, 203, 204, 207, 211, 213, 215) відповідають вимогам ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.
Згідно з абзацом другим підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.
Таким чином, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, за умови, що з реквізитів можливо ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, в ній містяться, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, враховуючи вимоги підпункту 7.2.3 Закону України “Про податок на додану вартість” стосовно того, що податкові накладні є такими документами, що підтверджують проведення господарської операції, оскільки містять відомості про продавця товару, за якими можливо в разі необхідності провести його перевірку щодо підтвердження зазначених у накладній відомостей, відомості про проданий товар, його вартість, суму податку на додану вартість.
Із такою позицією погодився Вищий адміністративний суд України (ухвала Вищого адміністративного суду України від 4 березня 2008 року), зазначивши, що надані податкові накладні є таким документом, які містять відомості про продавця товару, а тому є такими, що не порушують порядку, встановленого підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Посилання відповідача на висновок спеціаліста № 46 від 24.12.10, який проводився експертом сектору ТКОР Харцизького МВ та Амвросієвського РВ НДЄКЦ при ГУМВС України в Донецькій області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_11 (а.с. 38-42), в якому зазначено, що податкові накладні підписані не посадовими особами ТОВ «Будівельна компанія «Укр-Буд-Комплект», ПП «ВКФ «Лугсервіс», ТОВ «Лидеринвестстрой», суд оцінює критично з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 5 статті 82 КАС України зазначено, що висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
Враховуючи положення статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмету доказування.
На момент розгляду цієї справи до суду не надано відповідачем доказів порушення кримінальної справи за виявленим податковим органом фактом щодо, як було ним наголошено в судовому засіданні: «підроблення підписів на податкових накладних, підписаних та виданих від імені ТОВ «Будівельна компанія «Укр-Буд-Комплект», ПП «ВКФ «Лугсервіс», ТОВ «Лидеринвестстрой» , відповідно відсутнє і рішення, що набрало б законної сили, і яке б беззаперечно встановило наведені відповідачем факти, зокрема, факти щодо підроблення підписів контрагента на первинних документах.
Відтак, наведені відповідачем обставини та докази, а саме висновок почеркознавчого дослідження, в силу вимог ч. 4 ст. 72 КАС України, згідно із якою тільки вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, не можуть слугувати підставами для звільнення від доказування і не вважаються належними доказами у справі, а тому не приймаються судом до уваги.
Тобто факт підроблення підписів на податкових накладних, підписаних та виданих від імені ТОВ «Будівельна компанія «Укр-Буд-Комплект», ПП «ВКФ «Лугсервіс», ТОВ «Лидеринвестстрой», може бути встановлений лише вироком суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, а не висновком спеціаліста з почеркознавчої експертизи.
Більше того, почеркознавча експертиза № 46 від 24.12.10 та висновок експертного дослідження № 195 від 24.03.2011 р., проведеного експертом ТОВ «Донецький інформаційно-консультаційний центр», яким підтверджені висновки акту Старобільської МДПІ від 21.02.2011 № 49/17-2522907118 «Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, і.п.н. НОМЕР_2 за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р.» не були призначені в рамках даної адміністративної справи, а тому вони взагалі, на думку суду, не можуть відноситись до предмету доказування.
Таким чином, в силу викладеного, судом не береться до уваги ні висновок спеціаліста почеркознавчого дослідження № 46 від 24.12.10 (а.с.38-42) ні висновок експертного дослідження № 195 від 24.03.2011 р. (а.с. 72-76).
На виконання вимог ст. 71 КАС України відповідачем не доведено факту підроблення підпису, а посилання відповідача на почеркознавчу експертизу суд оцінює критично, оскільки вона не може слугувати підставою для відмови платнику податку у праві на податковий кредит сформований на підставі вищезазначених накладних, такою підставою може бути тільки відсутність податкових накладних.
Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем доказів правомірності прийняття оспорюваного повідомлення-рішення не надав, а суд дійшов висновку про його протиправність та про відсутність у відповідача підстав для винесення податкового повідомлення - рішення від 11.03.2011 р. № НОМЕР_1.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.03.2011 р. № НОМЕР_1
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, у зв’язку із задоволенням позову, судові витрати необхідно стягнути на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_4 до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганської області задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганської області від 11.03.2011 р. № НОМЕР_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 ( 92740, Старобільський район, с. Чмирівка, вул. Сонячна, 18) судові витрати у сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 11 квітня 2011 року.
СуддяОСОБА_12