ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2009 року Справа № 14/191-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Чіхачова Т.О., представник, довіреність № б/н від 20.05.09;
від відповідача: Володько О.О., представник, довіреність № 24-5-99 від 01.09.09;
розглянувши матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2009 року у справі № 14/191-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –технічний центр “Топстар”, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 92 893, 36 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2009 року (суддя Панна С.П.)позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 75 456 грн. 40 коп. основного боргу, 8 993, 30 грн. пені, 7 319,50 грн. інфляційних втрат, 1 124 грн. 16 коп. 3% річних, 928,94 грн. витрат на державне мито, 312,50 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду вмотивовано ст.ст. 525, 526, 549, 599, 625 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач його оскаржує на предмет невідповідності фактичним обставинам справи, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Скаржник зазначає, що по видатковим накладним № РН-000293 від 09 вересня 2008 року та № РН-000349 від 08 жовтня 2008 року була здійснена позадоговірна поставка і умови договору № 511081947 від 21 серпня 2008 року на цю поставку не розповсюджуються. Відповідач визнає тільки заборгованість по поставці товару по видатковій накладній № РН-000223 від 21 серпня 2008 року, з врахуванням часткової оплати 8000 грн. борг відповідача перед позивачем по вказаній накладній становить 62 406 грн. 40 коп.
Скаржник просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2009 року скасувати частково, відмовити в частині стягнення 13 050 грн. основного боргу, 1 226 грн. 07 коп. інфляційних втрат, 190,63 грн. 3% річних, 1 525 грн. 05 коп. пені, в решті рішення залишити без змін.
Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 24 вересня 2009 року оголошувалась перерва до 06 жовтня 2009 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
21 серпня 2008 року між сторонами укладено договір № 511081947 поставки запчастин.
Пунктом 1.1 договору встановлено, що найменування, вимоги до якості (ГОСТ, ТУ), кількості, строку поставки, ціна зазначаються в специфікаціях, які оформляються у вигляді додатків до договору.
Згідно п.4.1 договору покупець (відповідач) здійснює розрахунок на протязі 21 банківського дня з моменту поставки товару при наявності рахунку і податкової накладної.
До договору укладена специфікація № 1 (а.с.13) на підставі якої по видатковій накладній № РН-000233 від 21 серпня 2008 року представник відповідача на підставі довіреності ЯПЗ № 236404 від 21 серпня 2008 року отримав товар на загальну суму 70 406,40 грн.
Також на підставі видаткових накладних № РН-000293 від 09 вересня 2008 року (а.с.16) та № РН-000349 від 08 жовтня 2008 року (а.с.18) позивач передав представнику відповідача товар на суму 2374,80 грн. та 10 675,20 грн.
На підставі договору поставки № 511081947 від 21 серпня 2008 року позивач просить стягнути борг за товар поставлений по зазначеним трьом накладним в загальній сумі 75 456,40 грн.
В свою чергу відповідач вважає, що поставка товару по накладним № РН-000293 від 09 вересня 2008 року та № РН-000349 від 08 жовтня 2008 року є позадоговірною, оскільки специфікації на поставку товару по цим накладним між сторонами не укладалися.
Судова колегія з таким твердженням відповідача не погоджується оскільки асортимент товару, його ціна, по видатковим накладним № РН-000293 та № РН-000349 відповідають специфікації №1 (а.с.13). В довіреності ЯПЗ № 237803 від 06 жовтня 2008 року на підставі якої представник відповідача отримував товар по видатковій накладній № РН-000349 від 08 жовтня 2008 року, мається посилання на договір № 511081947 (а.с.19).
В платіжному дорученні № 446 від 19 січня 2009 року на оплату 8000 грн. як на підставу платежу мається посилання на договір № 511081947 від 23 серпня 2008 року і на рахунок № СФ-0000546 від 08 жовтня 2008 року (а.с.72). Рахунок № СФ-0000546 від 08 жовтня 2008 року (а.с.107) був виставлений на підставі видаткової накладної № РН-000349 від 08 жовтня 2008 року (а.с.18).
За наведених підстав апеляційна інстанція приходить до висновку, що поставка товарів по видатковим накладним № РН-000349 від 08 жовтня 2008 року, № РН-000293 від 09 вересня 2008 року здійснена на підставі договору № 511081947 від 21 серпня 2008 року.
Матеріали справи свідчать, що покупцем фактично сплачено за поставлений товар грошові кошти в сумі 8000 грн.
З врахуванням часткової оплати борг відповідача перед позивачем становить 75 456 грн. 40 коп.
Доказів оплати відповідач не надав.
Таким чином, в порушення приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов’язання по договору № 511081947 від 21 серпня 2008 року.
Отже господарський суд правомірно стягнув з відповідача основний борг в сумі 75 456, 40 грн.
Згідно ч.2 п.7.1 договору, за порушення узгоджених строків оплати товару, зазначених в п.4.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.
Позивачем нарахована пеня в сумі 8 993 грн. 30 коп., яка підлягає перерахунку з врахуванням приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, яка встановлює, що нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Відповідно розмір пені повинен становити 8 909 грн. 67 коп.
Інфляційні втрати в сумі 7 319,50 грн. та 3% річних в сумі 1124,16 грн., нараховані на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України також підлягають стягненню.
З огляду на викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2009 року підлягає зміні.
Керуючись ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2009 року у справі № 14/191-09 змінити в частині розміру пені, що підлягає стягненню.
Стягнути з відповідача –відкритого акціонерного товариства “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ на користь позивача –товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –технічний центр “Топстар”, м. Дніпропетровськ 8 909 грн. 67 коп. пені.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.М. Лисенко