Справа 2- 1382/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2009 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Тютюник М.С.,
при секретарі Андрос М.А.,
за участю позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, 3-ї особи: ВРЄЖО № 3 м. Запоріжжя, відділ громадянства міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 10 квітня 2007 року звернулась до суду з позовом про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1, посилаючись на те, що останній виїхав на інше постійне місце проживання.
При розгляді справи, позивач уточнила позовні вимоги, надавши письмову заяву від 21 квітня 2009 року (а.с.133), в якій прохає визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 і як, на підставу позовних вимог зазначає , що відповідач більше шести місяців без поважних причин не проживає в житловій площі спірної квартири.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала уточнений позов у повному обсязі та надала судові пояснення: вона мешкає в квартирі АДРЕСА_1, квартира є комунальною власністю та знаходиться на балансі КП «ВРЄЖО №3» м. Запоріжжя. В 2001 році відповідач пішов з зазначеної квартири та з даного часу жодного дня не мешкав в ній. Особистих речей відповідача у квартирі не знаходиться, за житлово-комунальні послуги він не сплачує. Перешкод відповідачу в користуванні квартирою позивач не чинить, але відповідач не бажає у добровільному порядку зніматися з реєстрації в квартирі. ОСОБА_1 просить позов задовольнити та визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у зв’язку з його відсутністю у квартирі більше шести місяців та зняти його з реєстрації у спірній квартирі.
Представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожен окремо, підтримали позовні вимоги довірителя ОСОБА_1 та зазначили, що відповідач, понад шість місяців, без поважних причин, був відсутнім у квартирі АДРЕСА_1, житловою площею не цікавився,житлово-комунальні послуги не сплачував, тому просять визнати відповідача, таким, що втратив право користування квартирою та зняти його з реєстрації у спірній квартирі.
Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнає, зазначаючи про вимушеність своїх тимчасових відсутностей у квартирі АДРЕСА_1, пов’язанних з негідною поведінкою позивачки у зв’язку зі зловживанням нею спиртних напоїв, проживанням у спірній квартирі родичів позивачки, незадовільними стосунками між сторонами по справі, умовами праці, поганим станом здоров’я та необхідністю отримувати сторонню допомогу з цього приводу, яку позивачка не надавала.
Представник відповідача підтримав заперечення ОСОБА_4, посилаючись на недобросовісну поведінку ОСОБА_1, пов’язану з бажанням позивачки у будь-який спосіб позбавити відповідача житлової площі та, прохаючи про відмову позивачці ОСОБА_1 у заявлених вимогах.
Представники третіх осіб про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать розписки, які є у матеріалах справи, про причини неявки не повідомили, заперечень щодо позову не надали. Представник ВРЄЖО № 3 м. Запоріжжя надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, рішення винести на розсуд суду, заперечень щодо позову не мають (а.с. 82, 139, 143).
За вище наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 (колишня вул.Автострадна) в м. Запоріжжі була надана померлій гр. ОСОБА_6, бабусі відповідача, на підставі ордеру від 07.08.1980 року (а.с.104).
Зазначена квартира складається з двох житлових кімнат та є комунальною власністю, знаходиться на балансі КП ВРЄЖО № 3 м. Запоріжжя (а.с. 82, 102, 105,108,109, 129).
Основним квартиронаймачем до січня 2009 року був відповідач ОСОБА_4 (а.с.105, 108, 109-110).
У січні 2009 року, згідно заяви позивачки та на підставі рішення від 13.01.2009 року за № 31р, відбулась зміна договору найму житлового приміщення та ОСОБА_1 визнано головним квартиронаймачем у спірній квартирі.
Відповідно довідці КП ВРЄЖО № 3 м. Запоріжжя від 25.03.2009 року - відповідач ОСОБА_4 20.11.2007 року знятий з реєстраційного обліку на підставі рішення суду, зареєстрованою у ІНФОРМАЦІЯ_1 залишається ОСОБА_1 (а.с.100).
Згідно пояснень сторін у судовому засіданні та довідці Жовтневого відділу РАЦС Запорізького міського управління юстиції (а.с.8) – сторони перебувають у шлюбі.
Ствердження позивача та її представників про вибуття відповідача зі спірної квартири за власним бажанням не відповідає обставинам справи.
Так, пояснення відповідача з приводу ускладнень зі здоров’ям, наявність хвороб, у зв’язку з чим він потребував догляду, якого позивачка не надавала, підтверджена медичними документами, наявними у матеріалах справи (а.с.63-65). Згідно виписок з історій хвороб від 23.10.2007 року, 03.12.2007 року, 28.10.2008 року, 21.11.2008 року - ОСОБА_4 страждає захворюванням хребта, що потребує лікувальної гімнастики, масажу та медикаментозного лікування.
Таким чином пояснення позивача, представника позивача ОСОБА_2 з приводу нормального стану здоров’я відповідача спростовуються вище наведеними доказами.
Наявність між сторонами по справі напружених стосунків з 1989 року підтверджено і позивачем у судовому засіданні та поясненнями свідків з боку позивача, а саме гр. ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які поєднують ці стосунки з наявністю у відповідача іншої жінки.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, кожен окремо, підтвердили про факти проживання відповідача за адресами його родичів: матері, сестри, брата з 1991 року по теперішній час. Свідки, зазначаючи про причини не проживання відповідача з дружиною, посилались на неможливість цього через відсутність між подружжям порозуміння, відсутність турботи, допомоги з боку позивачки відповідачеві у зв’язку з хворобою спини останнього.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, кожен окремо, зазначаючи про не проживання ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_3 більш ніж 19 років, джерелом обізнаності якої посилаються на відомості з боку позивачки, пояснюють про неможливість достименно підтвердити про відсутність з боку відповідача будь-якої зацікавленості в житловій площі спірної квартири.
Однак, пояснення позивача з приводу самого факту не проживання відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні не оспорюються.
Свідок ОСОБА_14, яка є сусідкою позивачки та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, надаючи пояснення з приводу того, що на протязі 15 років не бачила в квартирі АДРЕСА_1 відповідача, між тим зазначила, що до спірної квартири не приходила, підтвердити, що ОСОБА_4 взагалі не приходив до квартири не в змозі. Особисті стосунки сторін свідку не відомі.
Також свідок ОСОБА_12 повідомив, що відповідача з 1996 року до сьогодення бачив 3-4 рази біля будинків № 9,11, 12 по вул.. Вороніна в м.Запоріжжі. Йому на відомо хто проживав в квартирі, хто приходив до квартири не слідкував, хто за житлово-комунальні послуги сплачував не знає, в останнє був в спірній квартирі до 1996 року.
Натомість ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що весною 2007 року був свідком розмови між сторонами, яка відбулась у спірній квартирі, до якої свідок приходив з ОСОБА_4 Розмова була з приводу розміну АДРЕСА_4, відповідач наполягав на вирішенні цього питання, а позивачка бажала отримати окрему квартиру. В присутності свідка ОСОБА_4 надав ОСОБА_1 гроші за житлово-комунальні послуги по квартирі. Також свідок підтвердив, що вже 7 років потому як відповідач почав скаржитися на болі у спині. Підтвердив знаходження ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні у 2007 році у Залізничній лікарні м. Запоріжжя.
Позивач ОСОБА_1 підтвердила наявність намірів між сторонами розміну спірної квартири. Зазначений факт узгоджується з поясненнями свідка ОСОБА_7 , котрий пояснив що відповідач з’ясовував з позивачкою відносини з приводу спірної квартири, оскільки йому ні де жити.
Розмову про обмін спірної квартири підтвердив у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який пояснив що дійсно відповідач приїздив до квартири з цією метою, але, оскільки стосунки були порвані між сторонами, ОСОБА_1 не пішла на поступки, не пробачаючи подружню зраду.
Крім того, свідок ОСОБА_7 підтвердив, що з 2005 року у зв’язку з роботою проживав у ОСОБА_1, яка є його сестрою, у квартирі АДРЕСА_1. Також свідок пояснив, що з вересня 2006 року його син проживає у ОСОБА_1 в спірній квартирі у зв’язку з навчанням у м.Запоріжжі.
Зазначені пояснення свідка ОСОБА_7 узгоджуються з поясненнями відповідача та поясненнями представника позивача ОСОБА_2, який також підтвердив про факт свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 з 1990 року по теперішній час.
Факт проживання ОСОБА_2 в спірній квартирі підтвердили і свідки ОСОБА_13, яка пояснила, що бачила ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_9, яка пояснила що ОСОБА_2 проживав останні роки у спірній квартирі, сплачував за комунальні послуги. Ссвідок ОСОБА_8 зазначила про проживання останні пів-роки в спірній квартирі ОСОБА_2
Позивач підтвердила факт проживання в спірній квартирі ОСОБА_2 та пояснила, що останній оселився в спальній кімнаті , а вона в гостинній.
Пояснення позивача з приводу його тимчасових відсутностей у спірній квартирі підтвердив свідок ОСОБА_10, який був начальником відповідача на підприємстві, на якому останній працював до пенсії, про те, що з 1991 року робота ОСОБА_4 була пов’язана з відрядженнями, які були 4-5 разів на рік тривалістю від 10 днів до 1 місяця.
Крім того зазначений свідок пояснив, що відповідач, ще за часи коли свідок був його начальником скаржився на погане самопочуття, біль у спині, відповідач хворів, у зв’язку з чим приходилось йти йому на поступки, оскільки відповідач є гарним фахівцем в своїй галузі, відправляючи його саме у відрядження, які не потребували фізичних навантажень.
Факти виїзду ОСОБА_4 до відряджень тривалістю до одного місяця підтвердив і допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11
Квитанції про сплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_2, ОСОБА_1 (а.с.81) не спростовують пояснення свідка ОСОБА_11 про надання відповідачем коштів позивачці для сплати цих послуг, а довідка про наявну заборгованість за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1, видана ОСОБА_4 на його вимогу (а.с.107) спростовує пояснення позивачки щодо відсутності зацікавленості з боку відповідача про зазначену заборгованість. При цьому, згідно вимог ч.3 ст. 78 ЖК України - члени сім'ї, що проживають у жилому приміщенні, наймач якого тимчасово відсутній (статті 71, 73), здійснюють права і обов'язки за договором найму цього приміщення, тобто і стосовно сплати житлово-комунальних послуг. А вимоги ч.1 ст. ч.3 ст. 78 ЖК України закріплюють збереження прав тимчасово відсутнього наймача у жилому приміщенні та його обов’язки, які з огляду на показання свідка ОСОБА_11 відповідачем виконувались. Зняття з реєстраційного обліку відповідача у спірній квартирі відбулось без його згоди, у примусовому порядку. Крім того, суд приймає до уваги пояснення позивачки ОСОБА_1 у судовому засіданні, яка зазначила про своє не бажання з 1993 року по теперішній час запускати до квартири відповідача, яке, відповідно з іншими обставинами, свідчить про перешкоджанню відповідача стосовно користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1. Пояснення відповідача з приводу зловживання позивачкою спиртних напоїв та не можливістю проживання з останньою, поряд з іншими обставинами, ще і з цієї, не знайшло підтвердження, доказів тому відповідач не надав. Вимоги ст.71 ЖК України передбачають - якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках: 2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; 6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом всього часу перебування в ньому. Суд дійшов до висновку, що відповідач висловлював наміри остаточного вирішення питання стосовно спірної квартири та зацікавленість у житлові площі з метою проживання, оскільки іншого житла не має. Таким чином, аналізуючи вище наведені доказі в їх сукупності, суд вважає, що відповідач не втратив право користування спірним житловим приміщенням, оскільки відсутність останнього понад встановлений строк в квартирі АДРЕСА_1 є вимушеною та з поважних причин, покликаною напруженними сімейними відносинами між сторонами, умовами роботи, пов’язаної з довготривалими відрядженнями, наявністю хвороб та знаходженням ОСОБА_4 на лікуваннях у медичному закладі, а також з неможливістю його проживання у квартирі у зв’язку з зайнятістю житлової площі родичами позивачки за згодою останьої. Керуючись ст.ст. 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 71 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року N 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»,суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копії скарги до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Тютюник М.С.