НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2а-649\09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2009 р.
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого – судді Городецького Д.І.
секретаря Ушкварок М.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Дніпропетровськ та авто технічної інспекції підпорядкованої УДАЇ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
24.04.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Дніпропетровськ та авто технічної інспекції підпорядкованої УДАЇ ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що постановою інспектора ДПС від 29 січня 2009 року на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Він був визнаний винним в тому, що 26.01.2009 року, він, керуючи автомобілем Тойота номерний знак НОМЕР_1 , на ділянці дороги Лайдацького мосту в м. Дніпропетровськ, де обмежена максимальна швидкість руху до 40 кілометрів на годину, він рухався із швидкістю 96 кілометрів на годину, чим перевищив дозволену швидкість руху на 36 кілометрів на годину.
В зазначеній постанові є посилання на те. що вона винесена за результатами застосування фіксації порушення ПДР передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП засобом фото та відео фіксації «Візир» № 0711194.
Позивач зазначає, що постанова не відповідає вимогам закону. Так, при винесенні постанови були порушені його права, зазначені ст.. 268 КУпАП, а саме, він не знайомитися з матеріалами справи, не міг надати пояснення, надавати докази, при розгляді справи – користуватися юридичною допомогою.
Справа повинна бути розглянути в його присутності, однак, про час і дату розгляду питання про притягнення його до адміністративної відповідальності його не повідомляли.
Крім того, відносно нього не був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 14-1 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото та кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст.. 14-1 КУпАП, фіксація правопорушення повинна проводитися приладом, який працює в автоматичному режимі.
Позивач зазначає, що прилад «Візир» не є автоматичним приладом, оскільки він знаходиться у працівника ДАЇ, керується ним і що підтверджується інструкцією до цього приладу.
Позивач також зазначає, що з наданого зображення автомобіля, який доданий до постанови, неможливо ідентифікувати місце скоєння правопорушення.
В зв’язку з наведеним, ОСОБА_1 в своєму позові просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову Відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Дніпропетровськ та авто технічної інспекції підпорядкованої УДАЇ ГУМВС України в Дніпропетровській області серія АЕ № НОМЕР_1 від 26 січня 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, провадження у адміністративній справі закрити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, посилається на підстави звернення до суду, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов.
В судове засіданні представник відповідача не з’явився, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлений.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, з наступного.
Відповідно до постанови інспектора ДПС від 29 січня 2009 року на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 був визнаний винним в тому, що 26.01.2009 року, він, керуючи автомобілем Тойота номерний знак НОМЕР_1 , на ділянці дороги Лайдацького мосту в м. Дніпропетровськ, де обмежена максимальна швидкість руху до 40 кілометрів на годину, він рухався із швидкістю 96 кілометрів на годину, чим перевищив дозволену швидкість руху на 36 кілометрів на годину. В зазначеній постанові є посилання на те. що постанова винесена за результатами застосування фіксації порушення ПДР передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП засобом фото та відео фіксації «Візир» № 0711194. (а.с.6)
Суд вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам законодавства в зв’язку з наступним.
Засіб, яким здійснюється нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР не являється автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у працівника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер, а ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація провадилась саме спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які працюють в автоматичному режимі, а тому така фіксація не відповідає вимогам закону.
Фотографія, додана до постанови зроблена спецтехзасобом «Візир» і відображує автомобіль позивача, однак не відображає саме місце скоєння адміністративного правопорушення, в зв*язку з чим, суд не має можливості встановити, чи порушені позивачем норми ДПДД України
Відповідно до Закону України «Про міліцію» та Наказу МВС № 1111 від 13.11.2006 р. співробітник міліції повинен припиняти адміністративні правопорушення, а не спостерігати за правопорушенням, яке відбувається в його присутності.
Сам факт неприпинення правопорушення, позбавив позивача можливості об’єктивно оцінити те, що відбувалось на місці, надати пояснення, а при наявності – заперечення.
Крім того, в постанові відсутня вказівка хто саме проводив фото фіксацію в той час, як це повинно бути зафіксовано, оскільки відповідно до п. 13.2. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються, а тому при оцінці як законності так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати данні про цього співробітника.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП являється безпідставним.
Статтею 283 КУпАП закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так, в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів.
Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 3 ст. 70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а ч. 4 вказаної статті передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що дії відповідача підлягають визнанню неправомірними, постанова – скасуванню.
В той же час, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є безпідставними, оскільки, закриття у справі про адміністративне правопорушення регламентується нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не КАС України, том, в задоволенні зазначених вимог належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 10, 11, 70, 71, 158, 159, 161 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною та скасувати постанову Відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Дніпропетровськ та авто технічної інспекції підпорядкованої УДАЇ ГУМВС України в Дніпропетровській області серія АЕ № НОМЕР_1 від 26 січня 2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ