НОВОМОСКОВСЬКИЙ  МІСЬКРАЙОННИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 29 вересня 2009 року                        

 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області   у складі:

головуючого судді – Городецького Д.І.

секретаря – Ушкварок М.В.

за участю:

прокурора Полякова Д.І.

відповідача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом Заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах Держави в особі Міністерства Оборони України до Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району, ОСОБА_1 , ОСОБА_2  про визнання недійсним ордеру, покладення зобов’язання звільнити житлову площу,  

ВСТАНОВИВ:

07.11.2005 року Заступник прокурора Дніпропетровського гарнізону звернувся до суду в інтересах Держави в особі Міністерства Оборони України до Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району, ОСОБА_1 , про визнання ордеру недійсним, покладення зобов’язання звільнити житлову площу.

30.05.2006 року Заступник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону звернувся до суду з уточненням до позову, пред’явив позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2  про визнання ордеру недійсним, покладення зобов’язання звільнити житлову площу.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що рішенням житлової комісії військової частини А 3336 від 25 січня 2005 року ОСОБА_1  було поставлено на квартирний облік для забезпечення житловою площею.

Рішенням житлової комісії від 28 січня 2005 року ОСОБА_1  на сім*ю з трьох осіб було надано однокімнатну квартиру по АДРЕСА_1 .

Позивач визначає, що вищезазначені рішення прийняти з порушенням норм Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Житлового Кодексу України і «Положення про порядок забезпечення житловою площею в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра Оборони України № 20 від 03.02.1995 року.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям за контрактом, якщо вони не забезпечені житловою площею за місцем служби, на перші 5 років служби надаються службові приміщення або жила площа у гуртожитку; при продовженні військової служби понад 5 років забезпечення зазначених військовослужбовців жилими приміщеннями за місцем служби проводиться на загальних підставах.

Як встановлено в ході перевірки, ОСОБА_1  проходить військову службу за контрактом з 05.07.2001 року, тобто, менш п’яти років.

Крім того, згідно довідки Гвардійської КЕЧ району № 67 від 28.01.2005 року, відповідач ОСОБА_1  на момент отримання квартири був зареєстрований та проживав разом з батьками в трикімнатній квартирі житловою площею 43,57 кв.м. по АДРЕСА_1 , тобто був забезпечений житлом і підстав для визнання його таким, що потребує поліпшення житлових умов, відповідно до вимог ст. 34 ЖК України не мав.

Станом на 25.01.2005 року відповідач ОСОБА_1  в списках черговості на отримання житла значився під № 352 і житловою комісією порушена черговість надання житла.

На підставі рішення житлової комісії, яке було прийняте з порушенням житлового законодавства України, а також, списку розподілу житла, Гвардійською КЕЧ району відповідачу ОСОБА_1  був виданий ордер № 13 від 04.02.2005 року на право заселення в квартиру по АДРЕСА_1 .

В зв’язку з тим, що ордер був виданий з суттєвими порушеннями норм Житлового законодавства, він підлягає визнанню недійсним.

Позивач в заяві також указує на те, що на підставі вищезазначеного ордеру в квартиру вселилася відповідачка ОСОБА_2 .

В зв’язку з вищенаведеним, в позові прокурор просив суд визнати недійсним ордер № 13 від 04 лютого 2005 року, виданий Гвардійської квартирно-експлуатаційною частиною району ОСОБА_1  на право заселення в квартиру по АДРЕСА_1 , зобов*язати відповідачів звільнити незаконно отриману квартиру.

В судовому засіданні прокурор підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

В судове засіданні представник Міністерства Оборони України не з’явився, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлений.    

В судовому засіданні представник Гвардійської КЕЧ району позов не визнала, показала, що облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться в комісії військової частини, після надання Гвардійській КЕЧ району всіх необхідних документів – книг обліку, протоколів житлової комісії, протоколу гарнізонної житлової комісії, видається ордер на квартиру. По ОСОБА_1  всі документі були надані, тому, КЕЧ району не могла не видати ордер відповідачам.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1  та його представник позов не визнали, посилаються на те, що ОСОБА_1  було поставлено на квартирний облік, після чого, рішенням житлової комісії надана спірна квартира. На підставі рішення житлової комісії, Гвардійською КЕЧ району був виданий ордер. Вони вважають, що ніяких порушень при наданні квартири не було.  

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить о висновку, що позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню, з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 04.02.2005 року Гвардійською КЕЧ району відповідачу ОСОБА_1  був виданий ордер № 13 на право заселення в квартиру по АДРЕСА_1 .

Підставою для надання ордеру є:

-рішення житлової комісії військової частини А 3336 від 25 січня 2005 року про взяття ОСОБА_1  на квартирний облік для забезпечення житловою площею.

-рішення житлової комісії від 28 січня 2005 року, відповідно до якого, ОСОБА_1  на сім*ю з трьох осіб було надано однокімнатну квартиру по АДРЕСА_1 .

Суд приходить до переконання, що відповідачу ОСОБА_1  одер був виданий з порушенням законодавства України.  

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям за контрактом, якщо вони не забезпечені житловою площею за місцем служби, на перші 5 років служби надаються службові приміщення або жила площа у гуртожитку; при продовженні військової служби понад 5 років забезпечення зазначених військовослужбовців жилими приміщеннями за місцем служби проводиться на загальних підставах.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1  проходить військову службу за контрактом з 05.07.2001 року, тобто, менш п’яти років.

Крім того, згідно довідки Гвардійської КЕЧ району № 67 від 28.01.2005 року, відповідач ОСОБА_1  на момент отримання квартири був зареєстрований та проживав разом з батьками в трикімнатній квартирі житловою площею 43,57 кв.м. по АДРЕСА_1 , тобто був забезпечений житлом і підстав для визнання його таким, що потребує поліпшення житлових умов, відповідно до вимог ст. 34 ЖК України не мав.

У ст. 34 ЖК України приведений перелік підстав визнання потребуючими поліпшення житлових умов, у тому числі забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку Законодавства.

На підставі ст. 58 ЖК України, ордер є єдиною підставною для вселення в надане жиле приміщення.

У відповідності до ст. 59 ЖК України, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючи дійсності відомостей про потребу в поліпшення житлових умов, … , неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилого приміщення.

Враховуючи те, що при наданні жилого приміщення ОСОБА_1  був порушений порядок і умови надання жилого приміщення, ордер підлягає визнанню недійсним.  

Згідно ст. 117 ЖК України, у разі визнання ордеру на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері раніше користувалися жилим приміщенням в будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення. У випадку визнання ордеру на жиле приміщення недійсним з інших підстав, крім випадку, передбаченого частиною першою цієї статті, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.  

Оскільки позивачем не доведено неправомірних дій відповідачів при видачі ордеру, відповідачі, в зв’язку з визнанням ордеру недійсним, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.  

Оскільки позивачем не надано доказів того, в яке саме приміщення повинні бути виселені відповідачі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині виселення відповідачів із займаного житлового приміщення належить відмовити, в зв’язку з недоведеністю позовних вимог.  

Враховуючи вищевикладене і керуючись ст.ст.10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 34, 58, 59, 117 ЖК України, суд,              

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону задовольнити частково.

Визнати недійсним ордер № 13 від 04 лютого 2005 року, виданий Гвардійської квартирно-експлуатаційною частиною району ОСОБА_1  на право заселення в квартиру по АДРЕСА_1 ,

В задоволенні іншої частини позовних вимог   Заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ