Справа № 11-491/2009 рік Головуючий суду 1-ї інстанції
Категорія ч.2 ст. 185, суддя Щербина С.В.
КК України Доповідач апеляційної інстанції
Хомік І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Хоміка І.М.
суддів: Губи О.О., Фаріонової О.М.
за участю прокурора: Коваль Н.М.
засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Заводського районного суду Миколаївської області від 1 липня 2009 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, українець, громадянин України, освіта неповна середня, не одружений, не працюючий, інвалід 2 групи, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 13.08.1996 р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.140, ч.2 ст.141, ч.3 ст.140 КК України (в редакції 1960 р.) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 25.02.1999 р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 р.) до 3 років позбавлення волі.
- 30.10.2003 р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі.
- 01.06.2005 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст.316, 70 ч.4 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі.
- 20.02.2008 р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.
У відповідності до ч.1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано покарання, яке не відбуте за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.02.2008 р., остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, у рахунок відшкодування матеріального шкоди 1 372грн. 50 коп.
За вироком Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 в період іспитового строку вчинив злочин за наступних обставинах.
08.04.2009 р. близько 13.00 години ОСОБА_1, будучи в стані наркотичного сп'яніння, знаходячись в рибному павільйоні на території Центрального ринку м. Миколаєва, який розташований за адресою АДРЕСА_2, побачивши ящик в якому знаходилась риба «сьомга», загальною вагою 18 кг. 300 гр., яка належала приватному підприємцю ОСОБА_3, після чого в нього раптово виник намір, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючий свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, повторно, скористався часом відсутності уваги зі сторони ОСОБА_3, а також інших осіб, які знаходились в рибному павільйоні, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно належне приватному підприємцю ОСОБА_3, а саме, - дві риби сьомги, загальною вагою 18 кг. 300 гр., за ціною 75 грн. за 1 кг., на загальну суму 1 372 грн. 50 коп.
Після скоєння злочину ОСОБА_1, утримуючи викрадене майно при собі, з місця скоєння злочину зник розпорядившись викраденим за власним бажанням.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1, заподіяв приватному підприємцю ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1 372 грн. 50 коп.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок і пом'якшити призначену йому міру покарання, оскільки він щиро кається у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, що є інвалідом другої групи і потребує спеціального медикаментозного лікування, батьки пенсіонери, мати також інвалід другої групи.
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить змінити вирок щодо його підзахисного і призначити йому більш м'яке покарання, оскільки судом не враховані пом'якшуючі обставини, а саме, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину і щиро кається у скоєному, крім того має ряд хронічних захворювань, які не було враховано під час призначення покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 в підтримку поданих апеляцій, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції слід залишити без задоволення.
Винність засудженого ОСОБА_1 за обставин викладених у вироку суду підтверджується його особистим визнанням вини, на підставі чого, у відповідності до вимог ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи і вони не є предметом апеляційного розгляду.
Дії засудженого судом правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України та апелянтами не оспорюються.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та даних про особу винного, який хоч і розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочинів, однак раніше неодноразово судимий, вчинив новий злочин, відбуваючи покарання з випробуванням, у зв'язку з чим суд вірно критично віднісся до позитивної характеристики засудженого виданої за місцем проживання і правильно призначив покарання з застосуванням ст. 71 КК України.
Тому, колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку і пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 липня 2009 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий:
Судді: