Справа № 11-308/2009 рік Головуючий суду 1-ї інстанції
Категорія ч.3 ст. 15, ч.1 ст.152, суддя Марценюк С.А.
Ч.2 ст. 186 КК України Доповідач апеляційної інстанції
Хомік І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Хоміка І.М.
суддів: Значок І.С., Пісного І.М.
за участю прокурора: Омеляна В.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Братського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2009 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Костянтинівна Арбузинського району Миколаївської області, українець, громадянин України, освіта середня, проживаючий в незареєстрованому шлюбі, не працюючий, проживаючий АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 25.01.2001 р. Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ст. ст. 140 ч.2, 145 ч.1, 17 ч.2, 215-3 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; із застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку в частині основного покарання на 2 роки з виплатою штрафу в розмірі 700 грн.;
- 12.11.2002 р. Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ст. ст. 289 ч.2, 185 ч.3, 194 ч.2 КК України із застосуванням ст. 71 КК України, до 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Засуджений за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 152 КК України - 4 роки позбавлення волі, ч.2 ст. 186 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
У відповідності до ст. 70 ч.1 КК України остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань - 4 роки 8 місяців позбавлення волі.
За вироком суду 18 грудня 2008 року о 22 год. 30 хв. в смт. Костянтинівна Арбузинського району Миколаївської області на відстані близько 120 м від південного краю вул. Фрунзе, на стежці, що проходить по берегу річки Південний Буг до поромної переправи в с. Богданівка Доманівського району Миколаївської області, ОСОБА_1 будучи в стані алкогольного сп'яніння, наздогнав ОСОБА_2, яка прямувала з роботи додому в с. Богданівка Доманівського району, та умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті природним способом, схопив рукою її за шию та різким рухом штовхнув ОСОБА_2 на землю, ліг зверху на неї, натиснувши руками на горло, чим обмежив можливість її пересування та завдав фізичного болю, після чого з погрозою позбавити її життя наказав роздягатись. Вирішивши відвести ОСОБА_2 від стежки в інше безлюдне місце - до найближчого пагорбу, ОСОБА_1, тримаючи ОСОБА_2 за одяг, повів її в обране ним місце. На шляху, діючи з метою захисту, ОСОБА_2 відштовхнула ОСОБА_1 від себе та побігла до поромної переправи через річку Південний Буг, розраховуючи на отримання допомоги від випадкових перехожих, а ОСОБА_1 від поштовху ОСОБА_2 впав на землю, та підвівшись, погнався за ОСОБА_2, але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, та зник з місця події.
Крім того, 18.12.2008 р. о 22 год. 30 хв. смт. Костянтинівна Арбузинського району Миколаївської області на відстані близько 120 м від південного краю вул. Фрунзе, на стежці, що проходить по берегу річки Південний Буг до поромної переправи в с. Богданівка Доманівського району Миколаївської області, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, наздогнав ОСОБА_2, яка прямувала з роботи додому в с. Богданівка Доманівського району, та під час здійснення замаху на зґвалтування, умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна, схопив однією рукою ОСОБА_2 за верхній одяг, чим обмежив її можливість пересуватися а іншою рукою відкрито вихватив з її руки мобільний телефон моделі Samsung E -360, б/в, вартістю 250 грн., з сім картою оператора UMS «Джинс», б/в, вартістю 15 грн., та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок і пом'якшити призначену йому міру покарання, застосувавши до нього норми ст. 75 КК України і призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, оскільки він щиро кається у скоєному, свою вину визнає повністю, просить дати йому шанс на виправлення та вказує, що на утриманні має малолітнього сина, який з народження хворіє бронхіальною астмою.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію слід задовольнити частково.
Винність засудженого ОСОБА_1 за обставин викладених у вироку суду підтверджується його особистим визнанням вини, на підставі чого, у відповідності до вимог ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи і вони не є предметом апеляційного розгляду.
Дії засудженого судом правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 152, ч.2 ст. 186 КК України та апелянтом не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 68 КК України покарання за незакінчений злочин не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини Кримінального Кодексу України.
Санкція ст. 152 ч.1 КК України передбачає покарання строком від 3 до 5 років і відповідно до вимог вищевказаної норми, покарання ОСОБА_1 можливо призначити на строк не більше 3 років.
Таким чином, суд, призначивши йому покарання у виді 4 років позбавлення волі, порушив вимоги ст. 68 КК України і в цій частині вирок суду слід змінити, привівши покарання у відповідність до вимог законодавства.
Що стосується остаточно призначеного ОСОБА_1 покарання, то суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, скоєних в стані алкогольного сп'яніння та даних про особу винного, який хоч і розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочинів, однак неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, вчинив новий злочин, маючи незняті та непогашені судимості, у зв'язку з чим суд критично віднісся до позитивної характеристики засудженого виданої за місцем проживання.
Посилання апелянта на знаходження на утриманні малолітньої дитини є безпідставним, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 являється сином співмешканки ОСОБА_1 ОСОБА_4 та її колишнього чоловіка ОСОБА_5, документи які б підтверджували, що ОСОБА_1 є усиновителем чи батьком дитини, в матеріалах справи відсутні.
В зв'язку з викладеним судова колегія не вбачає підстав для пом'якшення призначеного судом покарання.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково, а вирок Братського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2009 року відносно ОСОБА_1 в частині засудження за ст. 15 ст. 152 ч.1 КК України змінити, призначивши йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України вважати ОСОБА_1 засудженим до призначеного судом покарання у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі.
Головуючий:
Судді: