Справа № 11-491/09 Головуючий в І інстанції Невар О.В.
ст. ст. 172 ч.2, 366 ч.1 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Хомицький А.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 13 жовтня 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області у складі:
головуючого судді - Хомицького А.М.,
суддів - Олексюка Я.М., Міліщука С.Л.,
за участю прокурора - Старчука В.М.,
засудженого - ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Маневицького районного суду від 27 липня 2009 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2, українець, громадянин України, з повною вищою освітою, не одружений, згідно ст. 89 КК України не судимий, -
засуджений: за ч.2 ст.172 КК України до штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.; за ч.1 ст.366 КК України до штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн.;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 900 (дев'ятсот) грн.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку у законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він, будучи службовою особою - приватним підприємцем, яка діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця і здійснює стосовно найманих працівників організаційно - розпорядчі обов'язки, займаючись роздрібною торгівлею ветеринарними препаратами в торговому кіоску «Айболит», що знаходиться по вул. Ринковій в смт. Маневичі Волинської області, діючи умисно, фактично прийнявши з жовтня 2008 року на роботу на посаду продавця зазначеного кіоску ОСОБА_2, яка має на утриманні двоє дітей віком до 14 років, у встановлений законом строк трудові відносини з нею належним чином не оформив та використовував її найману працю в період з жовтня 2008 року по 15 червня 2009 року.
При цьому виплату заробітної плати він проводив готівкою без будь-яких відомостей і обов'язкових відрахувань із заробітної плати не здійснював, чим грубо порушив ст. 43 Конституції України, ст. ст. 21, 24, 24-1 КЗпП України, ст. ст. 1, 3, 21, 23, 24, 30 Закону України „Про оплату праці", ст. ст. 7, 11, 14 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 2, 4, 17, 19 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. ст. 2, 6-8, 10 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. ст. 6-7 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням", що потягнуло за собою істотні порушення трудових та конституційних прав ОСОБА_2 на захист і опіку зі сторони держави, зокрема, право на працю шляхом укладення трудового договору, право на включення часу роботи в трудовий стаж працівника, право на щорічні відпустки із збереженням на їх період місця роботи і заробітної плати, право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у випадку хвороби, повної або часткової втрати працездатності, право на звернення до суду для вирішення трудових спорів, тощо.
Внаслідок грубого порушення ОСОБА_1 законодавства про працю в доход держави в особі управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі не надійшли кошти на суму 1263 гривень 68 копійок, в особі Ківерцівської міжрайонної податкової інспекції - кошти на суму 714 гривень, а всього на загальну суму 1977 гривень 68 копійок.
Крім того, ОСОБА_1, будучи службовою особою - приватним підприємцем, здійснюючи стосовно найманих працівників організаційно-розпорядчі обов'язки і будучи суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою - платником єдиного податку, яка використовувала з жовтня 2008 року по 15 червня 2009 року найману працю ОСОБА_2, і яка згідно ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є відповідальною за нарахування, утримання та сплату податку до бюджету, упродовж вказаного часу склав і подав до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції звіти форми 1 ДФ за IV квартал 2008 року, І квартал 2009 року, до яких вніс відомості, що не відповідають дійсності, зокрема відсутність використання праці найманого працівника ОСОБА_2 за час її роботи без укладення трудового договору.
Аналогічним чином ОСОБА_1 склав і подав в управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень-грудень 2008 року, січень-травень 2009 року, до яких вніс завідомо неправдиві відомості, що не відповідають дійсності, зокрема, про відсутність використання праці найманого працівника ОСОБА_2 за час її роботи без укладення трудового договору.
В поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить вирок скасувати та звільнити його від відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям, в порядку ст. 72 КПК України. Посилається на те, що судом безпідставно не звільнено його від відповідальності на підставі ст. 45 КК України та не враховано, що злочини, які складають ідеальну сукупність і відносяться до категорії невеликої тяжкості, він вчинив вперше, розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів, повністю відшкодував завдані збитки.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримував апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії невеликої тяжкості та особи засудженого, який щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів, добровільно відшкодував завдані збитки, обґрунтовано дійшов висновку, що покарання у виді штрафу буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Посилання в апеляції засудженого на необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям, не заслуговує на увагу, оскільки суперечить вимогам ст. 45 КК України та п.3 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності».
Як убачається із матеріалів справи (а.с. 70 ) ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тобто злочини вчинив не перший раз. Останнім вироком він засуджений за два злочини, які кваліфікуються за різними статтями Кримінального кодексу України. Крім того, злочин, передбачений ст. 366 ч.1 КК України, складається з кількох окремих закінчених епізодів, що свідчить про реальну сукупність злочинів у даному випадку.
А тому підстав для звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям, колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Маневицького районного суду від 27 липня 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.
Головуючий \ підпис \ Хомицький А.М
Судді \ підпис \ \ підпис \ Олексюк Я.М., Міліщук С.Л.
З оригіналом згідно:
Голова судової палати
в кримінальних справах
апеляційного суду Волинської області А.М. Хомицький