Справа № 2-682/ 2009 р.

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                            ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

  12 жовтня 2009 року Менський районний  суд Чернігівської області

в складі :

головуючого судді               Росоха А.В.

при секретарі                        Романовій І.С.

за участю позивача, представника відповідача

            розглянувши у відкритому  судовому засіданні в приміщенні суду в м. Мена цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „МІВІДА” про виплату компенсації за невикористану відпустку, виплати компенсації за затримку розрахунку при звільненні з роботи та відшкодування моральної шкоди , суд –

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2009 року до Менського районного суду Чернігівської області звернувся ОСОБА_1 до ТОВ „МІВІДА” про виплату компенсації за невикористану відпустку за 2007 – 2009 роки у сумі приблизно 1500 грн., про виплату компенсації за затримку розрахунку при звільненні з роботи в сумі приблизно 2250 грн. за три місяці, та відшкодування моральної шкоди в сумі 1500 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 03.09.2007 року він був прийнятий на роботу до ТОВ „МІВІДА” на посаду механіка, згідно наказу № 496 від 05.08.08 року. 19.06.2009 року був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України згідно наказу № 48 від 19.06.2009 року. За період роботи відповідачем за 2007 - 2009 років позивачу не надавалась відпустка, у зв’язку з чим йому необхідно виплатити компенсацію у сумі приблизно 1500 грн. Крім того, при звільнені з роботи відповідач вчасно з ним не розрахувався, а тому за період затримки розрахунку при звільнені з 19.06.2009 року по 13 вересня 2009 року відповідач повинен сплатити компенсацію приблизно 2250 грн. Також, в наслідок грубого порушення вимог трудового законодавства з боку відповідача, позивачу спричинена значна моральна  шкода, яка полягає в моральних стражданнях, втрати нормальних життєвих зв’язків. Крім того відповідачем на вимогу позивача не надано довідки про доходи, що позбавило можливості останнього стати на облік в Менському центрі зайнятості для призначення соціальної допомоги по безробіттю, в зв’язку з чим позивач оцінює розмір моральної шкоди у 1500 грн.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги повністю підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просить їх задовольнити. В своїх поясненнях в судовому засіданні показав, що зазначив розміри компенсації і моральної шкоди в визначених сумах, так як вважає їх достатніми та такими, що його влаштують.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, та зазначив, що позивачу по справі була нарахована та виплачена компенсація за 44 дні невикористаної відпустки в розмірі 318 грн. 56 коп. Дійсно при звільнені позивача по справі з ним вчасно не розрахувались у зв’язку з струнким матеріальним становищем на підприємстві, однак 27.07.2009 року останньому була виплачена компенсація за 44 дні невикористаної відпустки в повному обсязі. Затримка розрахунку при звільнені становить 18 днів, а ні три місяці, як зазначено позивачем. Станом на 29.09.2009 року компенсація за затримку розрахунку при звільненні позивачу сплачена в повному обсязі. Довідка про розмір заробітної плати позивачу не надавалась, оскільки з такими вимогами від не звертався. Заявленої моральної шкоди представник відповідача не визнає, оскільки вважає її не доведеною.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Із досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що кількість днів невикористаної відпустки ОСОБА_1 складає 44 дні, що підтверджується  табелями обліку використання робочого часу. Компенсація за 44 дні невикористаної відпустки становить 318 грн. 56 коп., що підтверджується наданим відповідачем розрахунком.

19.06.2009 року ОСОБА_1 звільнений з роботи з посади механіка ТОВ „МІВІДА” за власним бажанням, що підтверджується записом в трудовій книжці серії АВ № 107108 виданій на ім’я ОСОБА_1

Відповідно до платіжної відомості № 6 за червень 2009 року вбачається, що з ОСОБА_1 проведений остаточний розрахунок 27.07.2009 року, тому затримка розрахунку при звільненні становить 18 днів.

На час розгляду справи в суді, а саме 29.09.2009 року позивачу по справі виплачено компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, що підтверджується видатковим касовим ордером  від 29.09.2009 року і що не заперечує сам позивач.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті підстави, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом.  

Будь-яких належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано не було, а надані відповідачем документи спростовують в повному обсязі, заявлені позовні вимоги.

Моральна шкода, також в судовому засіданні не найшла свого підтвердження.

На підставі викладеного, керуючись ст.116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ „МІВІДА” про виплату компенсації за невикористану відпустку, виплати компенсації за затримку розрахунку при звільненні з роботи та відшкодування моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

    Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 51 гривня на користь держави: в місцевий бюджет м.Мена на р/р 31415537700277, МФО 853592, код 22090100 ГУДКУ в Чернігівській області.

    Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. на користь держави: в державний бюджет Менського району на р/р 31211259700276, МФО 853592, код 21401016 ГУДКУ в Чернігівській області.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.

                 Суддя                                                                   А.В. Росоха