Справа № 2-210/2009 р.
Р і ш е н н я
І м е н е м У к р а ї н и
14 серпня 2009 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі : головуючої судді Сябренко І.П.
при секретарі Поліщук С.П.
з участю: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявоюОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,
В с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в якій посилаючись на те, що відповідач самовільно захопив земельну ділянку розміром 0,02 га, на якій були розташовані сарай та погріб (сарай розібрав, погріб засипав сміттям та вирубав фруктові дерева), в результаті чого своїми незаконними діями заподіяв йому матеріальну шкоду в розмірі 1700 грн., яку просив стягнути з останнього в рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, суду пояснив, що відповідач ОСОБА_2 є суміжним сусідом, якому згідно рішення Казанківської селищної Ради виділено додатково земельну ділянку площею 0,03 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1. На зазначеній земельній ділянці знаходились його сарай, погріб та фруктові дерева, які відповідач ОСОБА_2 самовільно захопив, а саме: вирубав фруктові дерева, розібрав сарай та засипав погріб сміттям.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що рішенням Казанківської селищної Раді від 06.04.1999 року йому передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,28 га по вул. 3-ій Вирішальний, 33 в смт Казанка для ведення підсобного господарства, рішенням Казанківської селищної Ради Миколаївської області від 11 липня 2006 року “Про остаточне установлення межі, розмірів та площ земельних ділянок по вул. 3-й Вирішальний №33” йому було виділено на місцевості із земель запасу селищної ради додаткову земельну ділянку площею 0,03 га для ведення особистого селянського господарства, у зв'язку з тим, що ним фактично використовується площа менша, ніж та, що числиться у земельно-кадастровій документації, цим же рішенням визначено земельну ділянку позивачеві по фактичному користуванню загальною площею 0,45 га, тобто було встановлено остаточні межі та розміри земельних ділянок. Доводи позивача про те, що на земельній ділянці, якою він користується розташовані сарай, погріб та посаджені фруктові дерева, які належать позивачу є безпідставними, так як на земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1, була наземна будівля без фундаменту, яка від часу розвалилась, погребу також на території не існує, а існує яма, яка засипана сміттям, дерева відсутні. Спірні споруди в жодному схематичному плані не зазначені, так як не мали капітальної основи, крім того відповідач ніколи не користувався спірними спорудами, а ними користувалась колишні власники придбаного ним домоволодіння, тому просив суд відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши думку сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд приходе до такого висновку.
В силу ст. 385 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Казанківської селищної ради Миколаївської області №27 від 18.03.1999 року списано домоволодіння по АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3 як аварійне і непридатне для житла.
Рішенням Казанківської селищної Ради Миколаївської області від 06.04.1999 року передано безкоштовно у приватну власність громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 0,28 га для ведення підсобного господарства, розташовану по АДРЕСА_1.
Рішенням Казанківської селищної Ради Миколаївської області від 11 липня 2006 року №14/4 громадянину ОСОБА_2 надано на місцевості із земель запасу селищної ради додатково земельну ділянку площею, 0,03 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що ним фактично використовується площа менша, ніж та, що числиться у земельно-кадастровій документації.
Цим же рішенням за громадянином ОСОБА_1, який проживає по АДРЕСА_2 залишено земельну ділянку по фактичному користуванню загальною площею 0,45 га.
Позивач ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_2.
Домоволодіння ОСОБА_1. і домоволодіння відповідача ОСОБА_2 розташовані поряд і є суміжними, між ними встановлено межу і по вказаній межі розташована огорожа із сітки рябиці.
Із зведеного оціночного акту по домоволодінню АДРЕСА_2 власником якого являється ОСОБА_1 (справа №1636/502) та схематичного плану земельної площі присадибної ділянки вбачається, що на зазначеній території в місцях на які посилається ОСОБА_1 відсутні позначення щодо розташування сараю, погреба та дерев.
З пояснень свідка ОСОБА_4, яка проживає по сусідству із сторонами вбачається, що на території домоволодіння, яке на цей час належить ОСОБА_2, існувала тимчасова споруда (сарайчик) та погріб, який давно розвалися від часу. Зазначеними спорудами користувалися колишні власники домоволодіння, як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2, який на сьогоднішній день користується зазначеною територією не мали змоги використовувати ці споруди за призначенням так як вони не існували.
З пояснень свідка ОСОБА_5, яка проводила обмір спірних земельних ділянок, вбачається, що на земельній ділянці, яка використовується ОСОБА_2, відсутні такі споруди як сарай і погріб.
Судом при виїзді на місце розташування суміжних домоволодінь ОСОБА_1. та ОСОБА_2 шляхом огляду було встановлено, що між домоволодіннями мається огорожа, на земельній ділянці ОСОБА_2 недалеко від огорожі мається яма засипана сміттям , такої споруди як сарай не виявлено.
Таким чином, доводи позивача ОСОБА_1 про те, що він є власником спірних споруд, які були знищені відповідачем, не ґрунтуються на досліджених у справі доказах і є безпідставними.
За таких обставин, суд приходе до висновку щодо необґрунтованості заявлених вимог позивача, тому відмовляє в задоволенні його позову.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
В и р і ш и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд шляхом подачі апеляції в десятиденний строк з дня проголошення рішення, або шляхом подачі в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя
Мотивувальна частина рішення
виготовлена 21.08.2009 року
Суддя