ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

                 

25.04.2007                                                             Справа  № 11/12

За позовом  відділу  освіти Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, м.Тячів

до відповідача Закритого акціонерного товариства  «Закарпаттяоблпаливо», м.Ужгород

про стягнення 108833грн.

Представники:

від позивача –Кохман М.В. –представник, довіреність від 20.12.2006;

від  відповідача –Курей П.П. - голова правління .

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 108833грн. заборгованості, яка виникла у зв’язку з переплатою за вугілля, оскільки вартість  за 1 тонну у розмірі 259грн. встановлена, згідно контрактів №23 від 21.10.2005, №25 від 22.10.2005, №23 від 15.12.2005, №30 від 26.12.2005, за вугілля, зольність якого складає 36%-40%, а фактично відповідач поставив  вугілля зольністю 51%.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав,  з підстав викладених у ньому, зокрема,  у зв’язку з тим, що у  контрактах   не  зазначено  зольність вугілля. Крім того, в тендерній документації не  ставились   вимоги щодо конкретних  якісних показників вугілля. Щодо  підтвердження якості поставленого вугілля, то єдиним органом, який на думку  відповідача   міг  би дати відповідний висновок,  є Держспоживстандарт, однак,   останній перевірку якості поставленого  вугілля не проводив. Відповідач також зазначає, що  позивачем пропущено  шестимісячний строк позовної давності, передбачений  частиною 8 статті 269 Господарського кодексу України для звернення з позовом, що випливає  з поставки товару неналежної якості.

          Вивчивши матеріали справи,  оцінивши зібрані у ній докази,  суд                                                     

                                                        ВСТАНОВИВ:

          На підставі проведеного тендерним комітетом  відділу освіти (позивачем)  конкурсу на закупівлю вугілля переможцем   визнано пропозицію  Закритого акціонерного товариства «Закарпаттяоблпаливо»(відповідача) за ціною 240грн. за тонну (протокол  засідання тендерного комітету №15 від 16.09.2005).  Згідно засідання тендерного комітету  від 21.10.2005, у зв’язку зі зростанням закупівельних цін на вугілля вартість останнього встановлено на рівні 259грн. за 1 тонну (протокол №18 від 21.10.2005). Відповідно до зазначених протоколів сторонами укладено Контракти на поставку вугілля №№23 від 22.10.2005 на суму 310800грн.; 23 від 21.10.2005 на суму 240000грн.; 29 від 15.12.2005 на суму 23 828грн.; 30 від 26.12.2005 на суму 66000грн., в яких  жодних вимог щодо якісних показників, сортності вугілля не зазначено.  На виконання вказаних контрактів  відповідачем поставлено позивачу 1745,963 тонни вугілля загальною вартістю 452204,40грн.

          Перевіркою контрольно-ревізійного відділу в Тячівському районі встановлено, що в порушення договірних зобов’язань ЗАТ «Закарпатське облпаливо»не подало якісні посвідчення, а відділ освіти відповідно їх не витребував, у зв’язку з чим КРВ  були надіслані  запити постачальникам. Відповідь на запит отримано лише від ЗАТ «Закарпатське облпаливо», яке  надало якісне посвідчення на отримане вугілля від ДП «Львіввуглезбут».                У  якісному посвідченні вказано, що фактична зольність  поставленого вугілля  складає 51%, тобто на 11% вище ніж зазначено відповідачем у тендерних пропозиціях, у  зв"язку з чим КРВ проведено перерахунок    вартості вугілля за ціною відповідної якості,  в результаті якого встановлено зайве перерахування   позивачем    суми 108833,34грн.

Позивач, на підставі акту перевірки Контрольно-ревізійного  відділу  від 21.04.2006, просить стягнути з відповідача 108833,34грн. різниці вартості вугілля, яка переплачена ним внаслідок поставки вугілля  нижчої якості. Однак, у стягнені вказаної суми позивачу належить відмовити з наступних підстав.

          На вимогу суду сторонами подано примірники тендерної документації на проведення закупівлі вугілля, під час огляду яких судом виявлено розходження. Зокрема, у примірнику відповідача не містяться вимоги щодо зольності вугілля, тоді як у примірнику, поданому позивачем такі вимоги зазначені. У письмовому поясненні позивача з приводу розходження тексту тендерної документації, врученої відповідачу та поданої суду,  секретар тендерного комітету відділу повідомив, що до суду помилково надано тендерну документацію  на закупівлю вугілля  2003 року, а іншої суду не подано. Отже, в тендерній документації, згідно якої проводилась закупівля  спірного вугілля,  вимоги щодо зольності  не ставились.

          Контрактами №№23 від 22.10.2005; 23 від 21.10.2005; 29 від 15.12.2005; 30 від 26.12.2005, що укладались між позивачем та відповідачем на підставі проведеного тендеру на закупівлю вугілля, вимоги щодо зольності також не зазначались.

      Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України  суб’єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що  звичайно ставляться.

          Пунктом 3 статті 268 Господарського кодексу України передбачено, що у разі відсутності  в договорі умов щодо якості  товарів остання  визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Згідно п.4 вказаної статті постачальник повинен  засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

          Оскільки в тендерній документації та у контрактах, укладених на його виконання, не  зазначено вимоги щодо зольності вугілля, то відповідач безпідставно стверджує про поставку йому відповідачем вугілля нижчої якості. Крім того, поданими відповідачем копіями якісних посвідчень підтверджується якість поставленого вугілля. Жоден зі споживачів вугілля, отриманого від відповідача, не висуває претензій щодо якості спожитого вугілля, про що свідчать звернення директорів шкіл Тячівського району та відомість про отримання вугілля 75-и школами району з відміткою про задовільну (нормальну) якість вугілля.

          Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вони вона посилається  як на підставу  своїх вимог і заперечень.

          Оскільки позивачем не доведено факт поставки відповідачем вугілля неналежної якості та такого, що не відповідає вимогам укладених договорів,  то відповідно і нарахування вартісної різниці, внаслідок поставки вугілля  нижчої якості,  є безпідставним.          

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  173, 174, 193, 268, Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

                                         СУД ВИРІШИВ:

1.У позові відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення набирає законної сили впорядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                 Л.М.Якимчук