Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Мельника В.В. при секретарі - Поночковій О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про стягнення суми разової грошової допомоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про стягнення суми разової грошової допомоги, в якому просив суд :

-визнати неправомірними дії відповідане, по виплаті разової грошової допомоги за 2008-2009 рік, що виплачується до 5-го травня;

-стягнути на його користь з відповідача суму недоотриманої разової грошової допомоги за 2008 рік, яка виплачується до 5-го травня у розмірі 3017 грн.;

-стягнути на його користь з відповідача суму недоотриманої разової грошової допомоги за 2009 рік, яка виплачується до 5-го травня у розмірі 3136 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що має статус інваліда війни 3 групи (ЧАЕС), тому відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії, гарантії їх соціального захисту», має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

На 05 травня 2008 року мінімальна пенсія за віком становила - 481 грн., сума виплати у зв'язку з цим повинна була дорівнювати 3367 грн., однак фактично йому було виплачено 350 грн. Заборгованість склала - 3017 грн.

На 05 травня 2009 року мінімальна пенсія за віком становила - 498 грн., сума виплати у зв'язку з цим повинна була дорівнювати 3486 грн., однак фактично йому було виплачено 380 грн. Заборгованість склала -3136 грн.

Загальна заборгованість по виплаті раз зої грошової допомоги за 2008 - 2009 роки складає -6153

грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, надала суду заперечення проти позову в яких зазначила, що позивачем був пропущений строк звернення до суду та наполягала на відмові у задоволенні позову на підставі пропущення строку звернення до суду. Крім того, зазначила що Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року за № 183 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються в 2008 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” установлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, що виплачується щорічно до 5 травня, здійснюється інвалідам війни 3 групи в розмірі 350 гривень, тому позивачу, як інваліду війни 3 групи у 2008 році до 5 травня разова грошова допомога виплачена 350 грн. Крім того, постановою КМУ від 18.03.2008 року за № 211 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році” відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” установлено, що у 2009 році виплата разової грошової допомоги, що виплачується щорічно до 5 травня здійснюється інвалідам війни 3 групи в розмірі - 380 грн., тому позивачу була виплачена вказана допомога у розмірі передбаченому законодавством. Просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та розглянути справу без її участі.

Суд виніс на обговорення питання п т можливість розгляду справи без участі представника відповідача і з урахуванням думки позивача, ух залив: розглянути справу без участі представника позивача.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги посилаючись на доводи наведені в позовній заяві та на свої пояснення надані в судовому засіданні.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, та інші документи в їх сукупності, враховуючи те, що суд роз’яснив позивачу право на зміну, доповнення, уточнення заявлених вимог та наслідки невиконання вказаних процесуальних дій та роз’яснив положення ст. 73 КАС України, доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на такі підстави

В судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на обліку у відповідача як інвалід війни 3 групи (на даний час є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням виданим 27 липня 2009 року)

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради № 24/07 від 05 січня 2010 року (а.с. ) позивачу як інваліду війни 3 групи відповідно до ст. 14 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” була виплачена разова грошова допомога до Дня перемоги в наступних розмірах: за 2008 рік - 350 грн.; за 2009 рік-380 грн.

Приймаючи рішення щодо позовних вимог по виплатам за 2008 рік , суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону від 25.12.1998 року) інвалідам війни 3 групи до 05 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" були внесені зміни до вищезазначеного Закону, яким встановлено, що щорічна допомога до 05 травня відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплачуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом України „Про Державний бюджет України".

Відповідачем була нарахована та виплачена позивачеві в 08 квітня 2008 року допомога до 5 травня в сумі 350 грн. згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року № 183 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) окремі положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік" в -ому числі і в частині ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захг. гу".

Між тим, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення недоплаченої суми грошової допомоги за 2008 рік не можуть бути задоволені, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Вищеназване рішення Конституційного Суду України було ухвалено 22.05.2008 року і саме з цього часу втратили свою чинність окремі положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік", які були визнані неконституційними.

Виплати допомоги позивачу ОСОБА_1 були здійснені 08 квітня 2008 року в сумі 350 грн., тобто до винесення рішення Конституційним Судом України на підставі діючих на той час норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, не вбачається правових підстав для визнання дій відповідача протиправними оскільки на час проведення рчплат позивачеві, відповідач діяв на підставі норм Законів, які були чинними у цей період.

Крім того приймаючи рішення по суті заявлених вимог, суд повинен врахувати вимогу відповідача щодо застосування позовної давності, відповідно до ст. 91 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причину пропуску строку звернення до суду та встановлення порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку відповідно до вимог ч. 1 ст. 100 КАС України.

Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було опубліковано в «Офіційному віснику України» 06.06.2008 року № 38 і саме з цієї дати позивачка дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та мала можливість звернутися до суду з адміністративним позовом.

Суд вважає що підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду немає, позовна давність повинна бути застосована по справі.

Відносно вимог по виплатам за 2009 рік, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону від 25.12.1998 року) інвалідам війни 3 групи щорічно до 05 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Однак ч. 2 ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" було встановлено, що «розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України», зазначена норма не була визнана неконституційною.

Постановою Кабінету міністрів України № 211 від 18.03.2009 року визначений розмір разової допомоги інвалідам війни 3 групи в розмірі 380 грн., які були виплачені позивачу 07.04.2009 року.

Тобто на період виникнення відносин в частині спору, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Отже застосуванню підлягали розміри виплат, встановлені Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" оскільки цей Закон був прийнятий пізніше Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Виплати допомоги позивачеві ОСОБА_1 були здійснені 07 квітня 2009 року в сумі 380 грн. , на підставі діючих на той час норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про стягнення суми разової грошової допомоги - відмовити.

Заяву на апеляційне оскарження пг станови суду першої інстанції може бути подано до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: \В.В. Мельник