Справа №2о-80
2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2009 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Нікандрової С.О.
при секретарі Рудник Ю.С.
за участю: , що
заявника ОСОБА_1 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування в місцях примусового тримання, -
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_1 . звернувся до Василівського районного суду з заявою про встановлення факту перебування в місцях примусового тримання, мотивувавши його тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Верхня Криниця Василівського району Запорізької області. Під час Великої Вітчизняної війни був неповнолітнім та проживав на території с. Верхня Криниця Василівського району разом зі сім'єю. 15.08.1943 року при зачистці с. Верхня Криниця окупаційними військами нацистської Німеччини його сім'я та інші жителі села були заарештовані, а з числа полонених сформовано загін, який під конвоєм та наглядом жандармів із собаками направлено в напрямку міста Василівка, потім в напрямку села Орлянське, де підігнали військову техніку з гарматами. Техніку розмістили на початку, у кінці загону та по обидва боки загону. Пройшовши село Орлянське, мирне населення повели в напрямку с. Мала Білозерка Василівського району, а звідти, на Велику Білозерку. Спроби втеч завершалися невдачами. При появі над колоною літаків Радянської Армії, німецькі військові змушували полонених жінок махати платками для того, щоб льотчики зрозуміли, що в загоні йдуть радянські полонені. Далі загони з числа мирного населення погнали в напрямку смт. Велика Лепетиха Херсонської області, між смт. Велика Лепетиха та смт. Верхній Рогачик загнали в табір, а через певний проміжок часу погнали до переправи до р. Дніпро, де, підігнавши військову техніку, завантажили людей на рибацькі човни та інші непристосовані плавзасоби. Після цього, почалася переправа військової техніки під прикриттям живих людей на інший бік річки. Під час переправи багато людей загинуло. На іншому березі його сім'ю разом з іншими загнали в тваринницькі ферми, а вранці погнали в бік м. Миколаєва. В жовтні місяці їх було звільнено радянськими військами. При зверненні до Управління праці та соціального захисту населення Василівської РДА Запорізької області та Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації з питання встановлення статусу жертви нацистських переслідувань, відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» заявнику було відмовлено в зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують факт перебування в місцях примусового тримання, та рекомендовано звернутися до суду для встановлення вищевказаного факту. Встановлення факту перебування в місцях примусового тримання необхідно заявнику для оформлення статусу жертви нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» та подальшого оформлення соціальних пільг та гарантій, встановлених вказаним Законом.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 . підтримав вимоги, викладені у заяві.
Представник заінтересованої особи - Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.6-2 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, надаються пільги.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» до інших місць примусового тримання та місць примусових робіт відносяться пересувні загони (команди) з числа мирного населення, які використовувались окупантами для власного захисту під час проведення військових операцій або робіт з розміновування.
Згідно частини 2 статті 234 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1467 від 27 вересня 2000 року (з наступними змінами та доповненнями), у разі відсутності документів про факт нацистських переслідувань, факт і період перебування в місцях примусового тримання встановлюється в судовому порядку.
В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 . звертався до Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації з питання встановлення статусу жертви нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», але листом від 24.03.2008 року №05/1-М.242-189 йому було відмовлено в зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують факт перебування в місцях примусового тримання, та рекомендовано звернутися до суду для встановлення вищевказаного факту.
Не оспорюючи рішення Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації щодо відмови у встановленні статусу згідно з Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», заявник звернувся до суду з заявою, у якій просить встановити у судовому порядку факт перебування його в місцях примусового тримання - пересувному загоні з числа мирного населення, який використовувався окупантами для власного захисту під час проведення військової операції з 15 серпня 1943 року до 10 жовтня 1943 року з метою подальшого звернення до Управління праці та соціального захисту населення щодо встановлення йому статусу жертви нацистських переслідувань.
Згідно довідки №21-106 від 27.07.2009 року, виданої Державним архівом Запорізької області Запорізької обласної державної адміністрації, у хронологічних довідках важливих подій, які відбувалися у період тимчасової німецько-фашистської окупації (1941-1943 рр.) на території Василівського району запорізької області, є відомості про те, що при відходженні німецьких військ з населених пунктів району у 1943 році окупанти проводили масові арешти мешканців сіл та примусове вивезення мирного населення до Німеччини, відомостей про створення у 1941-1943 рр. пересувних загонів (команд) з числа мирного населення та таборів примусового утримання на території с. Верхня Криниця Василівського району відсутні.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_2 ., яка має статус учасника війни, в період війни вона проживала в с. Верхня Криниця. В серпні 1943 року фашистські війська евакуювали всіх жителів с. Верхня Криниця, в тому числі сім'я ОСОБА_1 ., потім під конвоєм направили в напрямку с.Орлянське, де з мирного населення були сформовані групи, які супроводжували військову техніку і забезпечували її прикриття від радянської армії до В.Лепетихі. Потім мирне населення загнали в табір між смт. Велика Лепетиха та смт. Верхній Рогачик, а потім погнали до переправи, де разом з військовою технікою на плотах примусили переправлятися на інший бік Дніпра, а потім погнали до м.Миколаїв, де їх було звільнено радянськими військами.
Показаннями свідка ОСОБА_3 ., встановлено, що він з дитинства проживав в с. Верхня Криниця. Під час Великої Вітчизняної війни він був неповнолітнім. В серпні 1943 року, при зачистці фашистськими військами с. Верхня Криниця всі жителі села, в тому числі сім'я ОСОБА_1 ., були заарештовані, та під конвоєм направлені в напрямку с.Орлянське. З числа мирного населення були сформовані загони, які супроводжували військову техніку в бік с. Мала Білозерка Василівського району, а потім Велику Білозерку, забезпечуючи прикриття німецьких військ від літаків радянської армії. Потім мирне населення утримували в таборі між смт. Велика Лепетиха та смт. Верхній Рогачик, а через деякий час погнали до переправи до р. Дніпро, де мирне населення разом з військовою технікою примушували переправлятися на протилежний бік річки, забезпечуючи прикриття відступаючих військ. Але його сім'я не успіла переправитися, оскільки била звільнена радянськими військами.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим задовольнити заяву ОСОБА_1 ., оскільки факт його перебування в місцях примусового тримання - пересувному загоні з числа мирного населення, що використовувалися окупантами для власного захисту під час проведення військової операції з 15 вересня 1943 року до 10 жовтня 1943 року знайшов підтвердження в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №1467 від 27 вересня 2000 року, ст.ст. 10, 60, 88, 209, 210, 212, 256 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування в місцях примусового тримання - задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 в місцях примусового тримання - пересувному загоні з числа мирного населення, який використовувався окупантами для власного захисту під час проведення військової операції з 15 серпня 1943 року до 10 жовтня 1943 року.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дати проголошення рішення і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області С.О.Нікандрова