ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2009 року Справа № 28/332-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шуби І.К. (доповідача),
суддів: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.
при секретарі судового засідання Пруднікова Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2009р. у справі №28/332-09
за позовом дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 9 358 500грн. 09коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Демчук О.В. юрисконсульт, довіреність № 2-79 від 02.10.2009р.;
від відповідача: Кондратенко Д.А. в.о. начальника служби правового забезпечення, довіреність №12юр від 31.12.2008р.;
від відповідача: Дудка Д.В. в.о. начальника відділу, довіреність №8юр від 31.12.2008р.;
ВСТАНОВИВ:
02 червня 2009 року дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ (далі - позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовними вимогами які уточнила 25 червня 2009р. про стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ (далі - відповідач ) 5 457 753грн. 69коп. основного боргу, 1 385 701грн. 21коп. пені, 617 233грн. 60коп. втрат від інфляції, 175 644грн. 31коп. три відсотки річних, 727 615грн. 82коп. сім відсотків штрафу з простроченої суми, відшкодування суми державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В липні 2009р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому посилаючись на відсутність підстав для стягнення штрафу у розмірі семи відсотків несплачених ним платежів з огляду на вимоги ч.2 статті 231 Господарського кодексу України, надмірно великі штрафні санкції, просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 1 385 701грн. 21коп. пені та 727 615грн. 82коп. штрафу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2009р. по справі №28/332-09 (суддя Манько Г.В.), яке оформлене відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17.07.2009 року, позов задоволено повністю, стягнуто з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" на користь дочірньої компанії “Укртрансгаз” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” заборгованість за послуги транспортування 5 457 753 грн. 69 коп., пеню 1 385 701 грн. 21 коп., 3% річних 175 644 грн. 31 коп. , інфляційні втрати 617 233 грн. 60 грн., 7% штрафу 727 615 грн. 82 коп., 25 500 грн. державне мито, 312 грн. 50 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що між сторонами по справі було укладено договір про транспортування природного газу для потреб населення. Відповідач за послуги належним чином не розрахувався. Відповідно до вимог статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов’язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк та у відповідності із законом, тому відповідач повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України індексом інфляції, три відсотки річних від простроченої суми; пеню, передбачену п. 7.3 договору, укладеного між сторонами і відповідно до вимог статті 231 Господарського кодексу України штраф у розмірі семи відсотків суми боргу.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду відповідач по справі подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі відповідач, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати його та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги пояснення відповідача, заперечення проти стягнення штрафу у розмірі семи відсотків, відсутність можливості розрахуватися своєчасно з боргом.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2009 року, прийнято до розгляду апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз”, розгляд справи призначено на 01.10.2009 року.
Розпорядженням заступника голови суду від 30.09.2009р. в зв’язку з зайнятістю судді Чохи Л.В. справу передано на розгляд колегії суддів у складі:головуючий Шуба І.К (доповідач), судді Кузнецова І.Л., Сизько І.А.
01 жовтня 2009 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 05 жовтня 2009 року.
До Дніпропетровського апеляційного господарського суду 05 жовтня 2009 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, посилаючись на правомірність та законність задоволення позовних вимог щодо стягнення семи відсотків штрафу, а апеляційну скаргу без задоволення в зв’язку з безпідставністю та необґрунтованістю апеляційних вимог.
В судовому засіданні 05 жовтня 2009 року за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, яка складена в повному обсязі 09 жовтня 2009 року.
Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз” підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що 18.12.2007р. сторони уклали договір №117Н-554 про транспортування природного газу для потреб населення, умовами якого передбачили, що виконавець, позивач у справі, зобов’язується надати замовнику, відповідачу у справі, послуги з транспортування трубопровідним транспортом природного газу, замовник зобов’язується сплатити за транспортування встановлену плату; надані послуги оформляються сторонами актами здачі –прийомки; замовник здійснює оплату шляхом щоденного зарахування коштів, а остаточний розрахунок –протягом місяця наступного за звітним, в якому здійснювалась послуга; у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань по договору сторони несуть відповідальність у межах передбачених чинним законодавством України; у разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг замовник оплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який оплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення /пункти 1.1., 4.1., 6.1., 6.2., 7.1., 7.3. договору/.
Згідно складених сторонами актів здачі –прийомки послуг по транспортуванню газу з січня по грудень 2008 року позивач на виконання умов договору здійснив транспортування газу для потреб населення на суму 31 573 355грн. 15коп.
Відповідно до розрахунку суми боргу, визнаного відповідачем у відзиві на позовну заяву, за надані по транспортуванню газу послуги позивачем, відповідач не сплатив станом на 22 червня 2009р. 5 457 753грн. 69коп.
Згідно з вимогами статтей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлені по справі обставини, вимоги наведених норм права господарський суд Дніпропетровської області прийшов до обґрунтованого висновку щодо обов’язку відповідача сплатити позивачу заборгованість у сумі 5 457 753 грн. 69 коп., пені 1 385 701 грн. 21 коп., три відсотки річних 175 644 грн. 31 коп., інфляційних втрат 617 233 грн. 60 грн. та обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій, що є правом, а не обов’язком суду відповідно до вимог п. 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
Висновок суду першої інстанції щодо обов’язку відповідача сплатити позивачу штрафні санкції у розмірі семи відсотків вартості неоплачених послуг не відповідає вимогам статті 231 Господарського кодексу України із змісту якої випливає, що зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані якщо інший розмір штрафних санкцій не передбачений законом чи договором. Сторони у вище наведеному договорі обумовили, що крім суми заборгованості відповідач у разі несплати або несвоєчасної оплати послуг сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення /п. 7.3 договору/.
Тому в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі семи відсотків у сумі 727 615грн. 82коп. оскаржене рішення господарського суду Дніпропетровської області підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції відсутності можливості розрахуватися своєчасно з боргом, тому рішення підлягає скасуванню повністю, не основані на вимогах закону та спростовуються змістом частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що оскаржене судове рішення підлягає частковому скасуванню в зв’язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції вимог статті 231 Господарського кодексу України.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2009р. у справі №28/332-09 в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз", м.Дніпропетровськ на користь дочірньої компанії “Укртрансгаз” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України, м.Київ штрафу у розмірі семи відсотків у сумі 727 615грн. 82коп. та задоволення позову повністю скасувати.
Позов задовольнити частково. Відмовити у стягненні штрафу у розмірі семи відсотків у сумі 727 615грн. 82коп.
В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2009р. у справі №28/332-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: І.К. Шуба
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.А. Сизько