Судове рішення #6235239

Копія: Справа №2-1030/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2009р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого - судді Літвіненко Т.Я.

           при секретарі – Ярославській С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу житлового приміщення недійсним, про визнання договору купівлі-продажу житлового приміщення дійсним та визнання права власності на житлове приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

5.03.2009р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 13.01.2009р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсним; про визнання договору купівлі-продажу вказаної квартири, укладеного 19.09.2008р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсним.

В позовній заяві позивачка вказує, що 19.09.2008р. вона домовилась з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про купівлю-продаж спірної квартири, яка належала останнім, за 17500 грн. В рахунок виконання угоди вона передала відповідачам гроші в сумі 5000 грн. та 1000 доларів США. 25.02.2009р. їй стало відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу вище вказаної квартири за ту ж саму ціну, за яку вона домовлялась купити квартиру. Під час укладання угоди з ОСОБА_4 власники спірної квартири вказали, що відносно квартири, яка є предметом договору, судові спори не ведуться і відносно квартири не укладено будь-яких договорів, таким чином застосувавши відносно неї обман. ОСОБА_3 частково отримала гроші в сумі 5000 грн. та 1000 доларів США, що становить 7700 грн. по курсу Національного банку України станом на 25.01.2009р., отже всі істотні умови договору купівлі-продажу квартири були виконані і відбулося часткове виконання вказаного договору, але відповідачі відмовились від посвідчення договору в нотаріальному порядку. Тому вважає за необхідне визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 13.01.2009р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсним; а договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладеного 19.09.2008р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсним.

В судовому засіданні позивачка та її представники уточнили позовні вимоги та просили також визнати за позивачкою право власності на квартиру АДРЕСА_1, вказавши, що вона згодна доплатити відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 6000 грн. в рахунок повного виконання угоди.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник заперечували проти позову, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу між нею, ОСОБА_2  та ОСОБА_1 про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_2 не укладався. Однак між ними 19.09.2008р. було укладено попередній договір про купівлю-продаж в майбутньому вказаної квартири. Того ж дня вони отримали від позивачки завдаток в сумі 1000 доларів США та 5000 грн., про що вона написала розписку. Крім того, вони домовились, що після того, як вона оформить на себе право власності на квартиру після смерті матері, вони укладуть договір купівлі-продажу. Однак 9.12.2008р. позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу спірної квартири та стягнення збитків. В судовому засіданні ОСОБА_1 відмовилась купувати квартиру, тому вона 13.01.2009р. уклала договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_4 Вважає, що немає підстав для задоволення позову, оскільки ні вона ні ОСОБА_2 нікого в оману не вводили.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з’явився, надав телеграму, в якій позов не визнав та просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідачки ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що ОСОБА_4 знала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 домовились про продаж квартири АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 оформляє всі необхідні документи. В грудні 2008р. вона дізналась, що покупець відмовилась від купівлі квартири, тому в січні 2009р. між нею, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири. Вважає, що немає підстав для задоволення позову.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву, в якій просила справу слухати без її участі та винести рішення на розсуд суду.

Вислухавши пояснення учасників процесу, свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи суд приходить до слідуючого.

19.09.2008р. ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 1000 доларів США та 5000 грн. за продаж квартири АДРЕСА_3, що підтверджується розпискою (а.с.17).

Згідно листа МБТІ (а.с.39), власниками спірної квартири в рівних частках є ОСОБА_3 та її батько ОСОБА_2

13.01.2009р. спірну квартиру було продано ОСОБА_4, що підтверджується договором купівлі-продажу (а.с. 6).  

Позивачка та її представники просять суд визнати вище вказаний договір недійним, однак не посилаються на норми матеріального права, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і якими слід керуватися суду, вирішуючи спір.

Посилання позивача та його представників на те, що відносно позивачки було застосовано обман, суд вважає безпідставними, так як будь яких доказів обману з боку відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суду наведено не було.

Отже позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу житлового приміщення недійсним суд вважає недоведеним.

Відносно позовних вимог щодо визнання договору купівлі-продажу спірної квартири дійсним та визнання права власності на неї за позивачкою, суд приходить до слідуючого.

В судовому засіданні представники позивача струджували, що між ОСОБА_1 та відповідачами фактично відбувся договір купівлі-продажу спірної квартири, посилаючись на те, що ОСОБА_3 частково отримала гроші за спірну квартиру в сумі 1000 доларів США та 5000 грн., позивачка з дозволу відповідачів відключилась від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання, тобто були виконані всі істотні умови договору і між сторонами фактично відбулося часткове виконання договору купівлі-продажу.

Але суд не може погодитись з такими твердженнями позивачки та її представників.

Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Як вбачається зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним. Якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за завою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняти пропозиції (акцепту) другою стороною.

Однак позивачка та її представники не надали суду доказів, які б підтверджували, що вони домовились щодо всіх істотних умов договору і не надали письмових доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

 Відключення від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання, яку з дозволу відповідачів зробила позивачка, не можна вважати виконанням всіх істотних умов договору.

Як вбачається з розписки (а.с. 17) від 19.09.2008р. ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 за продаж своєї квартири 1000 доларів США та 5000 грн.

Будь-які домовленості щодо продажної ціни спірної квартири і відомостей про те, що сторони уклали договір купівлі-продажу в розписці відсутні, а отримання продавцем завдатку не може свідчити про укладення між сторонами договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних –з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Крім того, згідно довідки МБТІ власником 1/2 частини спірної квартири є ОСОБА_2, однак будь-яких домовленостей з приводу спірної квартири між ним та позивачкою взагалі не відбувалось і його підпис у розписці про отримання завдатку відсутній.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні заяви позивачки є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В :

   В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладеного 13.01.2009р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсним; про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладеного 19.09.2008р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсним та визнання права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана на протязі 20 днів, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: підпис

Копія вірна: СУДДЯ:

Рішення набрало законної сили «_____»______________2009р. Оригінал рішення знаходиться в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області у справі № 2-1030/2009р.

 СУДДЯ:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація