Справа № 2-а-8/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 січня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в особі судді Литвиненко В.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Павлограді Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровської області та до Дніпропетровського війскового комісаріату про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату недоплаченої державної соціальної допомоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив ухвалити рішення про визнання бездіяльності відносно виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною, про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату недоплаченої державної соціальної допомоги у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2006 року по 01 вересня 2009 року в сумі 4562 грн.90коп, та про зобов'язання відповідача нарахувати з 01 вересня 2009 року щомісячну соціальну допомогу у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він, як дитина війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право отримувати державну соціальну допомогу у підвищеному на 30% мінімальної пенсії за віком.

Проте, відповідно до п. 17 ст. 77 та ст. 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» п.12 ст.71, ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дія ст.6 зазначеної норми Закону була призупинена.

Пунктом 41 розділу 11 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення, що зупиняли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані такими що не відповідають вимогам Конституції України та втратили свою чинність з дня їх прийняття.

На правовідносини між ним та відповідачем в 2009 році діє ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»

Тому відповідач був зобов'язаний здійснити виплату належної йому допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки та за січень - серпень місяці 2009 року, але відмовився зробити відповідні нарахування та не сплатив недоплачену щомісячну соціальну допомогу до пенсії за вказаний період, тому він змушений звернутися до суду за захистом свого права.

Позивач просить визнати бездіяльність відповідача відносно виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату недоплаченої державної соціальної допомоги у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2006 року по 01 вересня 2009 року в сумі 4562грн.90коп, та зобов'язати відповідача нарахувати з 01 вересня 2009 року щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з наступного розрахунку.

Згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність складає :з 01 січня - 350.00грн., з 01 квітня -359.00 грн., з 01 жовтня - 366.00 грн.

Згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність складає :з 01 січня - 380.00грн., з 01 квітня -406.00 грн., з 01 жовтня -411.00 грн. Згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність складає :з 01 січня - 470.00грн., з 01 квітня -481.00 грн., з 01 жовтня - 498.00 грн.

Згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність складає :з 01 січня - 498.00грн.,

Звідсине нарахована таневиплачена соціальнадопомога складає:

2006200720082009

Січень350380470498

Лютий350380470498

Березень350380470498

Квітень359406481498

Травень359406481498

Червень359406481498

Липень359406481498

Серпень359406481498

Вересень359406481

Жовтень366411498

Листопад366411498

Г рудень366411498

4302480957903984

2006рік 4302 х 30% = 1290 грн. 60 коп.

2007рік 4809 х 30% = 1442грн. 70 коп. - 122.55 = 1320 грн. 15коп.

2008рік 5793 х 30% = 1737.00 - 579.00 (сплачена сума) = 1156грн. 00 коп.,

2009рік 3984 х 20% = 796грн. 80коп

а разом 1290.60 + 1320.15 + 1156.00 + 796.80 = 4562грн. 90 коп.

За ухвалою від 20 листопада 2009 року залучений другий відповідач - Дніпропетровський військовий комісаріат, оскільки позивач з 01 січня 2006 року по 01 січня 2007 року знаходився на обліку в ньому, а з 01 січня 2007 року і по цей час знаходиться на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровської області.

Сторони не з,явилися у судове засідання, подали заяви про розгляд справи в їх відсутності, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч.З ст. 122 КАСУ. Крім того, відповідачі вважають, що позивач пропустив встановлений строк на звернення до суду і наполягають на застосуванні ст. 99,100 КАС України.

Суд, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким сторони обгрунтовували свої позиції по справі, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції, яка діяла станом на 2006-2009 роки), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 відповідно до абз.1 ч.І ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус «Дитина війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні (арк.с.7 ).

Тому суд обговорив питання про строки звернення до адміністративного суду і наслідки пропущення строків звернення до суду і прийшов до висновку, що позивач пропустив встановлений строк.

Так, згідно п.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

В своєму письмовому запереченні відповідачі наполягають на відмові у задоволенні адміністративного позову на підставі пропущення строку звернення до адміністративного суду, як того вимагає п.1 ст. 100 КАС України.

В зв'язку з тим. що позивач не просив поновити процесуальні строки і не навів поважних причин пропущення строків, а відповідачі наполягають на застосуванні ст. 99 та 100 КАС України, суд не находить підстав для вирішення питання про поновлення позивачу процесуального строку і вважає за необхідне відмовити в задоволенні адміністративного позову в частині визнання неправомірною бездіяльність відповідачів відносно виплати йому щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2006року і по 25 травня 2008 року та зобов'язанні відповідачів вчинити дії по нарахуванню щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виплаті йому щомісячної соціальну допомогу до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 13 серпня 2008 року за пропуском строку на звернення до адміністративного суду.

Відносно позову по виплатам за період з 13 серпня я 2008 року по 31 грудня 2008 року, суд вважає, що він підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті б Закону України №2195-1У викладено в наступній редакції: дітям війни (із тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, таран: соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуються підвищені розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" де підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне гроші утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втраті працездатність.

Підстави для підвищення пенсії за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. прожиткового мінімуму для: осіб, втратили працездатність), а в квітні на 48.10 грн., тому позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції.

Тобто, з 22 травня 2008 рогу відновлено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі: з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни” , починаючи з 13 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах: серпень (482 грн. х 30%)= 144.60 : 31= 4.66 х 19 = 88.54 грн., а фактично виплачено: 47.00грн. : 31 = 1.52 х 19= 28.88 грн., недоплата становила 88.54- 28.88 = 59.66грн вересень (482 грн. х 30%) = 144.6грн.-48.20(виплачених)=96.40грн жовтень-грудень (498 грн. х 30%) х 3 міс. = 448.2грн,- 149.40(виплачених) = 298.80грн а всього необхідно було донарахувати та виплатити - 59.66 + 96.40 + 298.80= 454.86грн.

Підлягають також задоволенню і вимоги щодо підвищення пенсії і за період з 01 січня 2009 року по 01 вересня 2009 року, оскільки вищенаведені положення закону мають силу та не призупинені, а відповідач фактично порушив право позивача і не провів нарахування та виплати соціальної допомоги в належному розмірі..

Відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року встановлено, що у 2009році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008року. Тобто цей розмір складає 498 грн.

Тому під час розрахунку за період з 01 січня по 01 вересня 2009 року необхідно застосувати вищезазначений розмір. Тоді розмір підвищення пенсії позивача, як «дитині війни», наступний: 498грн х 30% =149.40 х 8 місяців = 1195.00 - 498.00 (виплачених) = 697.00грн.

Цю суму теж слід було донарахувати та виплатити .

Таким чином, слід визнати неправомірною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1С підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни” за період з 13 серпня 2008 року по 01 вересня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни” за період з 13 серпня 2008 року по 01 вересня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період , а у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України « Пре соціальний захист дітей війни” за період з 01 січня 2006 року по 13 серпня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відмовити.

Вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати з 01 вересня 2009 рок> щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком підлягають задоволенню, оскільки відповідають діючому законодавству.

З матеріалів справи видно, що починаючи з 01 вересня 2009 року відповідач - Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області продовжує порушувати праве позивача и провадить виплати соціальної допомоги у розмірі 49грн 80 коп. тому слід зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу соціальну допомогу у розмірі 30 відсоткіе мінімальної пенсії за віком за період з 01 вересня 2009 року по день прийняття постанови судом, тобто до 14 січня 2010 року (включно ).

В задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача з 14 січня 2010 року и в подальшому, нарахування виплат соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” слід відмовити оскільки вирішувати спори на майбутній час суди не вправі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9. 69, 94, 104. 159, 160, 163 КАС У країни, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управлінш пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та до Дніпропетровського війсковогс комісаріату про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок виплату недоплаченої державної соціальної допомоги задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни” за період з 13 серпня 2008 року по 01 вересня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплати підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни” за період з 13 серпня 2008 року по 01 вересня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та сплатити позивачу соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 вересня 2009 року до 14 січня 2010 року (включно ).

У задоволенні позовних вимог щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни” за 2006 рік, за період з 01 січня 2006 року по 13 серпня 2008 року та за період з 14 січня 2010 року і в подальшому в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: В.М. Литвиненко