Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник В.В. розглянувш и у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій, сплату не донарахованих сум виплат допомоги на народження дитини та стягнення моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлогр: ської міської ради Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій, сплату не донарахованих сум виплат допомоги на народження дитини та стягнення моральної шкоди, просила суд винести рішення яким : визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду; визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради щодо неправильного нарахування їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007 - 2009 роках; стягнути з відповідача недоплачену суму заборгованості по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 -2009 роки в сумі 11879, 26 грн.; стягнути з відповідача судові витрати у сумі 118, 79 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивачка у заяві зазначила, що у відповідності до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» їй здійснювалися відповідачем грошові виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з народженням дитини ОСОБА_2. З розміром зазначеної допомоги вона не погоджується, вважає дії відповідача такими, що не відповідають вимогам ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», порушують її конституційні права на гарантовані державою матеріальг ' підтримку материнства і соціальний захист.

В судове засідання позивач не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Суд ухвалив: розглянути справу без участі позивача.

На адресу суду від представника відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якого вона просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що відповідно до діючого у 2007-2009 р. законодавства позивачка не має права на одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у вказаному нею у позові розмірі. Таким чином, позивачці була призначена та виплачувалась вказана допомога в розмірі, що передбачений діючим на той час законом. Вважає, що позивачка пропустила річний строк передбачений КАС України, для звернення до суду за захистом її прав, який обчислюється з дня, коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, наполягала на застосуванні позовної давності. Крім того, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Суд ухвалив: розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Згідно положень ч.З ст. 122 КАС України, суд ухвалив проводити судовий розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на такі підстави.

В судовому засіданні було встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, врегульовані Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 р. з послідуючими змінами і доповненнями, позивач є отримувачем державної

допомоги у зв’язку з народженням дитини. При цьому підстави для провадження виплат, строки виплат сторонами не оспорюються.

Так, позивач перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, оскільки у позивача 06 січня 2007 року народилася дитина - ОСОБА_2 .

Відповідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, встановл( ий з 1 січня у розмірі 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 р. було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз. З ч. 2 ст. 56).

З огляду на те, що п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.12, ч. 1 ст. 15 та п. З розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідач проводив відповідні виплати позивачці згідно з вищезазначени ’ порядком та у відповідному розмірі.

Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п. 5 ч.2 ст. 56 та п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність з дня прийняття цього рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Таким чином, враховуючи що положення законодавчих актів, якими було визначено розмір щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та її виплату, і які діяли з часу їх прийняття до 09 липня 2007 року та застосовувались на всій території України усіма органами влади всіх рівнів, були застосовані відповідачем вірно і тому підстави для визнання його дій протиправними за вказаний період часу відсутні.

Зазначене вище рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає, що при розрахунку розміру допомоги по доп цу за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року слід було керуватися ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Таким чином суд вважає, що відповідачем на користь позивача повинна бути призначена, перерахована та виплачена недоплачена щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на час виплати з липня по грудень 2007 року.

Однак, приймаючи рішення по суті заявлених вимог, суд повинен врахувати вимогу відповідача щодо застосування позовної давності, відповідно до ст. 91 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причину пропуску строку звернення до суду та встановлення порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку відповідно до вимог ч. 1 ст. 100 КАС України.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було опубліковано в «Офіційному віснику України» 27.07.2007 року № 52 і саме з цієї дати позивачка дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та мав можливість звернутися до суду з адміністративним позовом. Натомість позивач звернулася до суду з позовом 23.12.2009 року.

Суд вважає що підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду немає, позовна давність повинна бути застосована по справі щодо позовних вимог стосовно виплат за 2007 рік.

Стосовно позовних вимог щодо визнання неправомірними дії відповідача та стягнення з нього не донарахованої суми по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону 5. раїни «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Згідно п. З Прикінцевих положень вказаного Закону допомога повинна сплачуватись у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 50 % цього прожиткового мінімуму з 01.01.2006 року.

Однак Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були внесені зміни до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і ст. 15 вказаного Закону викладено у такій редакції: „Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 гривень”. П. З розділу VIII Прикінцеві положення Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” передбачає, що допомога по доі яду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців”.

ОСОБА_3 ніким не оскаржений, не скасований і набув чинності, тому відповідач вірно застосував його при призначенні допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове їх призначення.

Згідно довідки щодо виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною (а.с.10) відповідач сплачував в січні - грудні 2008 року позивачці щомісячну допомогу по догляду за дитиною у розмірі 130 грн. на місяць.

Таким чином суд вважає що позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача, та стягнення недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за 2008 рік не т :длягають задоволенню.

Що стосується аналогічних вимог за ~009 рік, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (в редакції від 18 лютого 2009 року) допомога, по догляду за дитиною до досягнення нею '• трирічного віку згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» виплачується у розмірі, що дорівнює різ щі між : з 01 січня 2009 року - 75 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 грн.

Згідно довідки щодо виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною (а.с.10) відповідач сплачував в січні - серпні 2009 року позивачці щомісячну допомогу по догляду за дитиною у розмірі - 130 грн.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від З жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив : «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Заг іьновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії законну в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Тому суд вважає, що саме закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» є пріоритетним та підлягає застосуванню при вирішенні даних спірних правовідносин.

Крім того вирішення питання про відповідність Конституції України ч. 2 ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», належить виключно Конституційному Суду України, що прямо передбачено ст. 147 Конституції України.

Конституційний Суд України не визнав такими, що не відповідають Конституції України, ч. 2 ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».

Тому підстав для визнання неправомірними дії відповідача щодо призначення, виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення сум державної допомоги по догляду за дитиною за період 2009 рік немає.

Згідно ст.. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже необхідною умовою звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення права, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. За результатами розгляду даної справи факту такого порушення не встановлено, таким чином у суду немає правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Крім того, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки спеї ільним законодавством, що встановлює право на отримання допомоги та регулює порядок призначення, нарахування і виплату державної допомоги сім’ям з дітьми відшкодування моральної шкоди не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь \ сторони суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати..

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОС АНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту

населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання неправомірними

дій, сплату не донарахованих сум виплат допомоги на народження дитини та стягнення

моральної шкоди - відмовити.

Заяву на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний

суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення .

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: В.В. Мельник