Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2010 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонд України в м. Павлограді Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити дії по перерахуванню щомісячної соціальної допомоги дітям війни, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити дії по перерахуванню щомісячної соціальної допомоги дітям війни, в якому просила суд :

-визнати бездіяльність відповідача відносно виплати їй щомісячної соціальної допомоги в розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком у період 2006-2009 роки - не правомірною;

-зобов’язати відповідача вчинити дії по нарахуванню щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком;

-зобов’язати відповідача вчинити дії по нарахуванню та сплаті на її користь недоплаченої їй щомісячної соціальної допомоги до пенсії за період 2006-2009 роки в сумі 4608,70 грн.

В судове засідання позивач не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Суд ухвалив: розглянути справу без участі позивача.

На адресу суду від представника відпог' лача надійшло заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якого вона просила суд відмовити в задоволенні позову, пояснивши що згідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно до ст.. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, запроваджується поетапно. При цьому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» відповідних коштів на виплату підвищення «дітям війни» не передбачається, адже п. 12 ст. 71 вказаного Закону дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено та ст. 111 вказаного Закону встановлено, що виплата цього підвищення у 2007 році провадиться лише особам, які є інвалідами у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Тільки Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до ст. 6 Закону України „про соціальний захист дітей війни”, відповідно до якого з 01.01.2008 року дітям війни проведено перерахунок пенсії. Також зазначила, що для призначення та виплати підвищення дітям війни за минулий час управління ПФУ в м. Павлоград не мало законних підстав. Крім того, вважає що позивач пропустив річний строк передбачений КАС України, для зернения до суду за захистом його прав, який обчислюється з дня, коли особа дізналась, або повинна оула дізнатись про порушення своїх прав, наполягала на застосуванні позовної давності. Просила розглянути справу за її відсутністю.

Суд ухвалив: розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Згідно положень ч. З ст. 122 КАС України, суд ухвалив проводити судовий розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на такі підстави.

Згідно до абз. 1 ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” позивач ОСОБА_1 народилась в 1943 році, має статус дитини війни з 06.02.2006 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 01 січня 2006 року.

Приймаючи рішення по суті стосовно позовних вимог щодо підвищення пенсії позивачу у 2006 році, суд виходить з наступного.

Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-14 було зупинено на 2006 рік відповідно п.17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року №3235-14.

Законом України від 22 березня 2006 року № 3367-14 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет У країни на 2006 рік» було внесено зміни та виключено п. 17 ст. 77 зазначеного закону.

Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня 2006 року, тобто 2 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01 січня 2006 року.

Відповідно до вимог ст. ПО Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30 % надбавки до пенсії «дітям війни \ що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії «дітям війни».

Згідно довідки відповідача, підвищення пенсії позивачу у 2006-2007 роках як «дитині війни» не здійснювалося.

Таким чином, враховуючи викладене суд вважає що позовні вимоги, які стосуються вимог про донарахування приходить до висновку про те, що позовні вимоги, щодо донарахування та виплати надбавки до пенсії у 2006 році, задоволенню не підлягають, оскільки не грунтуються на законі.

Стосовно вимог позивача щодо донарахування та виплати надбавки до пенсії у 2007 році.

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» від 19 грудня 2006 року (з урахуванням положень п. 12 ст.71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ.

Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з 01 січня 2007 року до 9 липня 2007 року - були відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, № 105 8-ГУ мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-4 «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік встановлений у наступному розмірі з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 гривень.

Відповідно до ч. З ст. 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацем п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на один відсоток.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (з наступними змінами та допо. іеннями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачуєте пенсія.

Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію позивачу починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:

за липень - ((4 0 6грн.+1%) х 30 %): 31 х 23 дня = 123,02:31 x23 = 91,27 грн.;

за серпень - вересень ((4 0 6 грн.+1%) х 30 %) х 2 міс. = (41 0,06 х ЗО %) х 2 - 123,02 х 2 = 246,04

грн.;

жовтень-грудень ((411 грн. + 1%) х 30 %) х 3 = 41 5,11 грн. х 30% х 3 = 124,53 грн. х 3 = 373,59 грн., а всього за 2007 рік необхідно донарахувати 710,90 грн.

2

Підстави для перерахунку за період з 01 січня 2007 року до 09 липня 2007-року були відсутні, оскільки позивач не надав доказів, що він є іі алідом і йому повинні підвищити пенсію відповідно до ст. 6 Закону у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Стосовно вимог по виплатам за 2008 рік, підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007

року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України № 107-УІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-14 викладено в наступній редакції : дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуються підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» де підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошеве утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, пі зищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підстави для підвищення пенсії за період з 01 січня 2008 року до 22 травня 2008 року були відсутні, тому позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня

2007року, щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» 2195-14 в новій редакції. Таким чином з 22 травня 2008 року відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-14.

Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі : з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії позивачу у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня

2008року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах :

-травень (481 грн. х 30%) : 31 х 10 = 46,55 грн.,

-червень (481 грн. х 3 0%) = 14^ 3 грн.

- липень - вересень (482 грн. х 30 %, х 3 міс. = 144,6 х 3 = 433,80 грн.

- жовтень - грудень (49 8 грн. х 30%) х 3 міс. = 448,2 грн.,

а всього необхідно було нарахувати та виплатити за 2008 рік - 1072,85 грн., однак фактично було виплачено - 357,62 грн., відповідно до наданої відповідачем відомості:

-за десять днів травня - 15,52 грн.

-червень - 48,10 грн.

-липень - вересень - 144,60 грн.

-жовтень - грудень - 149,40 грн.,

тому розмір заборгованості складає : 1072,85 грн. -357,62 грн. = 715,23 грн.

Загальний розмір заборгованості за 2007 - 2008 роки складає : 710, 90 грн. + 715, 23 грн. = 1426, 13

грн.

Таким чином, суд вважає що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 01 квітня 2008 року -48,10 грн., з 01 липня 2008 року - 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року - 49,80 грн., бо ці положення суперечать Зако' ' України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного суду України № 10-рп від 22 . равня 2008 року.

Відносно вимог по виплатам за 2009 рік, суд вважає, що підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 - 2008 рокам. Тому враховуючи, що на 2009 рік вищенаведені положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не були зупинені та мають законну силу, тому права позивача на перерахунок та виплату підвищення пенсії за період з 01.01.2009 року до 02.12.2009 року (дата надходження справи до суду), також були порушені. Крім того згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» № 835-УІ від 26.12.2008 року встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто в розмірі 498 грн.

Суд вважає, що з 01 січня 2009 року по 02 грудня 2009 року (включно) відповідач повинен був провести підвищення пенсії позивачу у розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме :

-січень - листопад (498 грн. х 30%) х 1 міс = 1643,40 грн.,

-грудень (49 8 грн. х 30%) : 31 днів х 2 дня = 9,62 грн.,

Однак враховуючи що фактично сплачено відповідачем 49,80 грн. щомісячно :

49,8 х 11 = 547,80 грн.,

за 2 дні грудня 2009 року - (49,8 0 грн.: 31 дн.) х 2 =3,2 грн. тому розмір заборгованості за зазначений період складає : (1643,40 грн. + 9,62 грн.)-(5 4 7,8 0 грн. + 3,2 грн.)= 1102,02 грн.

Загальний розмір заборгованості за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 02 грудня 2009 року складає : 710,90 грн. + 715,23 грн. + 1102,02 грн. = 2528,15 грн.

Однак приймаючи рішення по суті заявлених вимог, суд повинен врахувати вимогу відповідача щодо застосування позовної давності, відповідно до ст. 91 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причину пропуску строку звернення до суду та встановлення порушення права суд відмовляє його захисті саме з підстав пропуску строку відповідно до вимог ч. 1 ст. 100 КАС України.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № Є-рп/2007 було опубліковано в «Офіційному віснику України» 27.07.2007 року № 52 і саме з цієї дати позивач дізнався, або повинен був дізнатися про порушення своїх прав та мав можливість звернутися до суду з адміністративним позовом.

Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було опубліковано в «Офіційному віснику України» 06.06.2008 року № 38 і саме з цієї дати позивач дізнався, або повинен був дізнатися про порушення своїх прав та мав можливість звернутися до суду з адміністративним позовом.

Тобто позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, відносно виплат державної соціальної допомоги за 2007 рік - 27.07.2007 року, та відносно виплат державної соціальної допомоги за 2008 рік- 06.06.2008 року.

Суд вважає що підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду немає, позовна давність повинна бути застосована по справі, що є окремою підставою для відмови у задоволенні частини позовних вимог.

Таким чином, вимоги позивача щодо здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за г 'ком за період з 09 липня 2007 року по 01 грудня 2008 року включно, з урахуванням того що позиь ч звернувся до суду з позовною заявою 02 грудня 2008 року, задоволенню не підлягають у зв'язку з пропущенням річного строку звернення до суду.

Задоволенню підлягають позовні вимоги за період з 02 грудня 2008 року по 02 грудня 2009 року в сумі: 93,03 грн. + 1102, 02 грн. = 1195,05 грн.,

де 93,03 грн. - заборгованість за період з 02.12.2008 року по 31.12.2008 року виходячи з розрахунку за 2008 рік :

((49 8 грн. х 30%) : 31 день) х 29 день = 139,49 грн., однак фактично було виплачено - 46,40 грн., відповідно до наданої відповідачем відомості:

за двадцять дев’ять днів грудня -(49,80 грн. : 31 д н.) х 29 = 46,4 грн., тому розмір заборгованості складає : 139,49 грн. - 46,40 грн. = 93, 03 грн.

Таким чином, суд вважає, що необхідно зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу надбавку до пенсії за період з 02 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 02 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В іншій частині позову необхідно відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити дії по перерахуванню щомісячної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 02 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 02 грудня 2' 9 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 02 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 02 грудня 2009 року в розмірі 1195 (одна тисяча сто дев’яносто п’ять ) грн. 05 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заяву на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з'дня/ії проголошення .

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: В.В Мельник