|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.09 Справа № 17/187пд
За позовом Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії, м. Луганськ
до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “БитХім”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Рєсбуд”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
до 3-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми “Тандем”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 5701049,70 грн., звернення стягнення на майно та розірвання договорів
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача - Литвин Л.В., довіреність № 340/03 від 18.08.09;
від 1-го відповідача - представник не прибув;
від 2-го відповідача - Ісаєв М.О., протокол № 4 від 25.06.09;
від 3-го відповідача - Табаченко Т.В., довіреність № б/н від 01.09.09.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги:
- розірвати Кредитні договори № 06 від 10.04.2006 та № 21 від 21.11.2007 достроково;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково–виробничого підприємства “БитХім” на користь позивача суму заборгованості за Договорами в розмірі 5 654 782 грн. 72 коп.;
- звернути стягнення на предмети іпотеки: будинок офісу, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 36 – майнового поручителя ТОВ Фірма «Тандем», склади негорючих будівельних матеріалів, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новикова, 4-з майнового поручителя ТОВ «Рєсбуд».
В судовому засіданні 24.09.2009 представником позивача надано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить:
- розірвати Кредитні договори № 06 від 10.04.2006 та № 21 від 21.11.2007 достроково;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково–виробничого підприємства “БитХім” на користь позивача заборгованість в загальній сумі 5 701 049 грн. 70 коп., з них: за кредитним договором № 06 від 10.04.2006 в сумі 1855028,11 грн.; за кредитним договором № 21 від 21.11.2007 в сумі 3078949,64 грн.; за договором на овердрафтне обслуговування № 049 від 01.04.2008 в сумі 767071,95 грн.;
- звернути стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 22.11.2007 – будівлю складів негорючих будівельних матеріалів, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новикова, будинок 4, в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 21 від 21.11.2007;
- звернути стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 20.04.2006 –будинок офісу з усіма приналежностями, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків (Свердлова), будинок 36, в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 06 від 10.04.2006.
У зв’язку з тим, що дана заява не суперечить діючому законодавству та подана з дотриманням всіх вимог, вона приймається судом до розгляду.
В судовому засіданні 02.10.2009 представником позивача надано уточнення до позовної заяви, згідно якого він уточнює склад заборгованості за кожним договором окремо, зокрема:
- за кредитним договором № 06 від 10.04.2006 в сумі 1855028,11 грн., з них основний борг –1500000 грн., заборгованість за відсотками –335162,15 грн., пеня за відсотками –19865,96 грн.
- за кредитним договором № 21 від 21.11.2007 в сумі 3078949,64 грн., з них основний борг –2500000 грн., заборгованість за відсотками –558603,56 грн., пеня за відсотками –20346,08 грн.
- за договором на овердрафтне обслуговування № 049 від 01.04.2008 в сумі 767071,95 грн., з них основний борг 599992,10 грн., заборгованість за відсотками –131032,72 грн., комісія на обслуговування овердрафту та пролонгацію договору –2600 грн., пеня за відсотками –7647,47 грн., пеня за кредитом –25799,66 грн.
Зазначене уточнення також приймається до розгляду.
Представниками всіх відповідачів подано відзиви, в яких вони визнають позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд
встановив:
На підставі кредитного договору від 10.04.2006 № 06 (далі – Кредитний договір 1) укладеного між позивачем та І відповідачем, позивачем було надано кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредиторської заборгованості в розмірі 1500000 грн. на строк з 10.04.2006 по 10.04.2009 зі сплатою процентів у розмірі 18,5 % річних.
Додатковими угодами від 04.06.2008 та 10.10.2008 процентна ставка змінювалася, з 10.10.2008 встановлена в розмірі 26% річних та додатковою угодою від 08.04.2009 термін дії договору подовжено до 12.04.2010.
Кредитні кошти були надані у період з 12.04.2006 по 16.02.2007 згідно ордерів-розпоряджень.
На підставі кредитного договору від 21.11.2007 № 21 (далі – Кредитний договір 2) укладеного між позивачем та І відповідачем, позивачем було надано кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредиторської заборгованості в розмірі 2500000 грн. на строк з 21.11.2007 по 21.11.2012 зі і сплатою процентів у розмірі 17,5 % річних.
Додатковими угодами від 04.06.2008 та 08.10.2008 процентна ставка змінювалася, з 08.10.2008 встановлена в розмірі 26% річних.
Кредитні кошти були надані у період з 28.11.2007 по 26.02.2008 згідно ордерів-розпоряджень.
01.04.2008 між позивачем та І відповідачем було укладено договір про овердрафтне обслуговування за № 049 від 01.04.2008 (далі –Договір овердрафту).
Згідно умов зазначеного Договору, позивач надав відповідачу кредит у вигляді овердрафту з лімітом максимального залишку кредитної заборгованості в сумі 600000 грн. на строк з 01.04.2008 по 30.06.2008 зі сплатою процентів у розмірі 21 % річних.
Додатковими угодами від 04.06.2008, 27.06.2008, 30.09.2008, 10.10.2008, 30.12.2008 та 31.03.2009 термін дії договору було продовжено до 30.06.2009 та збільшена відсоткова ставка до 26%.
Позивач свої зобов’язання за договорами виконав: відкрив необхідні рахунки обліку на умовах цільового характеру, повернення, строковості та платності, відкрив І відповідачу відновлювану кредитну лінію та здійснив видачу кредиту шляхом поповнення його обігових коштів на поточному рахунку, виконання його грошових доручень.
В порушення умов Договорів І відповідач від своєчасного виконання зобов'язань ухиляється. Погашення кредиту, процентів та плати за обслуговування овердрафту не виконується, про що свідчать виписки з особових рахунків Відповідача.
Згідно умов кредитних договорів банк має право достроково припинити свої зобов'язання за договором і вимагати від позичальника повернення всієї заборгованості, включаючи кредит, проценти і пеню, при несвоєчасній (затримка більш ніж 7 днів) сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
На лист-вимогу про дострокове погашення заборгованості від 18.06.2009 за № 1507, 1510,1513 Відповідач - Боржник не відповів, борг повністю не сплатив.
Виконання зобов’язання було забезпечено:
- іпотечним договором від 12.04.2006 за № 780 укладеним між АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК»та ТОВ Фірма «Тандем»- майновий поручитель по Кредитному договору 1. Предметом іпотеки є будинок офісу, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків;
- іпотечним договором від 22.11.2007 за № 3629 укладеним між АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК»та ТОВ «Рєсбуд»- майновий поручитель по Кредитному договору 2. Предметом іпотеки є склади негорючих будівельних матеріалів, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 4 «з».
На лист-вимогу про дострокове погашення заборгованості від 18.06.2009 за № 1508, 1511, ІІ ті ІІІ відповідачі - майнові поручителі не відповіли, борг повністю не сплатили.
В силу статті 572, 589 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги.
Ці права заставодержателя також закріплені в іпотечних договорах.
Відповідно до пп. 4.3.3 п.4.3 розділу 4 Договору овердрафту нарахування Банком процентів за користування овердрафтом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з дня виникнення кредиту на поточному рахунку Відповідача по передостанній робочий день включно місяця, в якому виник кредит та при повному погашенні.
Згідно з пп. 4.3.2 п. 4.3 розділу 4 Договору овердрафту та п. 2.5. ст. 2 Кредитного договору сплата процентів за користування овердрафтом та кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому вони нараховані.
Відповідно до пп. 4.4.1 п. 4.4 розділу 4 Договору овердрафту сплата І відповідачем плати за обслуговування овердрафту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця в розмірі 0,1 % від ліміту, визначеного в п. 2.1 цього договору (але не менше 100 грн.) на № 61117709150031 в Луганській філії AT «БРОКБІЗНЕСБАНК», МФО 304632, код 19065841.
Відповідно до додаткових угод до Договору овердрафту від 30.09.2008 та 30.12.2008 І відповідач сплачує банку плату за пролонгацію договору у розмірі 400,00 грн.
Розділом 7 Договору овердрафту передбачена відповідальність І відповідача за несвоєчасне погашення кредиту або процентів за його використання: пеня в розмірі 0,1 % від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки; розділом 7 Кредитного договору 1 передбачена відповідальність І відповідача за несвоєчасне погашення кредиту або процентів за його використання: пеня в розмірі 0,1% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки; розділом 7 Кредитного договору 2 передбачена відповідальність І відповідача за несвоєчасне погашення кредиту або процентів за його використання: пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки.
Як зазначає позивач, станом на 13.08.2009 заборгованість І відповідача складає:
- за кредитним договором № 06 від 10.04.2006 в сумі 1855028,11 грн., з них основний борг –1500000 грн., заборгованість за відсотками –335162,15 грн., пеня за відсотками –19865,96 грн.
- за кредитним договором № 21 від 21.11.2007 в сумі 3078949,64 грн., з них основний борг –2500000 грн., заборгованість за відсотками –558603,56 грн., пеня за відсотками –20346,08 грн.
- за договором на овердрафт не обслуговування № 049 від 01.04.2008 в сумі 767071,95 грн., з них основний борг 599992,10 грн., заборгованість за відсотками –131032,72 грн., комісія на обслуговування овердрафту та пролонгацію договору –2600 грн., пеня за відсотками –7647,47 грн., пеня за кредитом – 25799,66 грн.
Представниками всіх відповідачів подано суду відзиви, в яких вони визнають позовні вимоги в повному обсязі.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що на виконання умов Кредитного договору 1 укладеного між позивачем та І відповідачем, позивачем було надано кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредиторської заборгованості в розмірі 1500000 грн.
На підставі Кредитного договору 2 укладеного між позивачем та І відповідачем, позивачем було надано кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредиторської заборгованості в розмірі 2500000 грн. на строк з 21.11.2007 по 21.11.2012 зі і сплатою процентів у розмірі 17,5 % річних.
Згідно умов Договору овердрафту, позивач надав відповідачу кредит у вигляді овердрафту з лімітом максимального залишку кредитної заборгованості в сумі 600000 грн. на строк з 01.04.2008 по 30.06.2008 зі сплатою процентів у розмірі 21 % річних.
І відповідачем умови вищевказаних договорів виконані не були в повному обсязі та вчасно, що ним визнається та підтверджується матеріалами справи.
Розділом 7 Кредитного договору 1 та Розділом 7 Договору овердрафту передбачена відповідальність І відповідача за несвоєчасне погашення кредиту або процентів за його використання: пеня в розмірі 0,1% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки.
Позивачем пеня за відсотками та пеня за кредитом за зазначеними договорами була нарахована виходячи з розміру 0,1% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки.
Так, за Кредитним договором 1, пеня за відсотками склала 19865,96 грн., а за Договором овердрафту пеня за відсотками склала 7647,47 грн., пеня за кредитом склала 25799,66 грн.
Однак, суд не погоджується з обґрунтованістю даних вимог з огляду на наступне.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч. 2 ст. 551 ЦК України). Проте, правило вказаної норми є загальним і не виключає застосування спеціальних правил Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР щодо обмеження пені за прострочення виконання грошових зобов’язань (див. Постанову ВГСУ у справі № 9/269-04 від 26.01.2006).
Отже, в законодавстві виділяється законна неустойка та договірна неустойка.
Договірна неустойка встановлюється за домовленістю сторін. Стаття 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” зазначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Однак, відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як зазначено у Інформаційному листі Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” від 07.04.2008 № 01-8/211, положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
Отже, діюче законодавство передбачає обмеження щодо стягнення розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ.
Позивачем в договорі встановлена пеня у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, що перевищує законне обмеження. Тому, в даному випадку застосовується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
З огляду на викладене, обґрунтовано заявленою та такою, що підлягає задоволенню є пеня відсотками за Кредитним договором 1 у сумі 13062,56 грн., за Договором овердрафту: пеня за кредитом у сумі 16964,16 грн., пеня за відсотками у сумі 5028,48 грн.
Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача за заявлений період не змінилася та складає:
- за кредитним договором № 06 від 10.04.2006 в сумі 1855028,11 грн., з них основний борг – 1500000 грн., заборгованість за відсотками – 335162,15 грн.,
- за кредитним договором № 21 від 21.11.2007 в сумі 3078949,64 грн., з них основний борг – 2500000 грн., заборгованість за відсотками – 558603,56 грн., пеня за відсотками – 20346,08 грн.
- за договором на овердрафтне обслуговування № 049 від 01.04.2008 в сумі 767071,95 грн., з них основний борг 599992,10 грн., заборгованість за відсотками – 131032,72 грн., комісія на обслуговування овердрафту та пролонгацію договору –2600 грн.
З урахуванням всіх матеріалів справи, а також визнання І відповідачем позову, вимоги про стягнення вищевказаної заборгованості слід задовольнити повністю.
Вимоги позивача про стягнення пені за Кредитним договором 1 та за Договором овердрафту слід задовольнити частково: пеня відсотками за Кредитним договором 1 у сумі 13062,56 грн., за Договором овердрафту: пеня за кредитом у сумі 16964,16 грн., пеня за відсотками у сумі 5028,48 грн.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В забезпечення вимог за Кредитними договором 1 між позивачем та ТОВ Фірма «Тандем» було укладено іпотечний договір від 12.04.2006 зареєстрований за № 780.
Предметом іпотеки є будинок офісу, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 36;
В забезпечення вимог за Кредитними договором 2 між позивачем та ТОВ «Рєсбуд»було укладено іпотечний договір від 22.11.2007 зареєстрований за № 3629.
Предметом іпотеки є будівля складів негорючих будівельних матеріалів – літера «а-5н», загальною площею 13108,2 м2, що розташовані за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 4 «з».
На лист-вимогу про дострокове погашення заборгованості від 18.06.2009 за № 1508, 1511, ІІ ті ІІІ відповідачі - майнові поручителі не відповіли, борг повністю не сплатили.
До правовідносин сторін також застосовується Закон України „Про заставу” № 2654-XII від 02.10.1992.
Статтею 1 вказаного закону встановлено, що застава – це спосіб забезпечення зобов’язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Як зазначено у статтях 3-4 Закону України „Про заставу”, заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
Предметом застави можуть бути майно та майнові права.
Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.
Згідно статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Предметом застави відповідно до статті 576 Цивільного кодексу України може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Як вбачається зі змісту статті 575 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека –це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно ст. 590 Цивільного кодексу України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на вищевикладене, вимоги позивача до ІІ відповідача щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: будівля складів негорючих будівельних матеріалів –літера «а-5н», загальною площею 13108,2 м2, що розташовані за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 4 «з»., яке передано в заставу банку згідно договору іпотеки від 22.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Михайловським А.Т., зареєстрований у реєстрі за № 3629, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 21 від 21.11.2007, у розмірі 3078949,64 грн., яка складається з основного боргу у сумі 2500000 грн., заборгованості за відсотками у сумі 558603,56 грн., пені за відсотками у сумі 20346,08 грн., є нормативно обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Вимоги позивача до ІІІ відповідача щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: будинок офісу, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 36, яке передано в заставу банку згідно договору іпотеки від 12.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Михайловським А.Т., зареєстрований у реєстрі за № 780, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 06 від 10.04.2006, у розмірі 1855028,11 грн., з них основний борг –1500000 грн., заборгованість за відсотками –335162,15 грн., пеня за відсотками –19865,96 грн., слід задовольнити частково з огляду на необґрунтованість суми пені, про що зазначалось вище.
Таким чином, до задоволення підлягає вимога щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: будинок офісу, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 36, яке передано в заставу банку згідно договору іпотеки від 12.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Михайловським А.Т., зареєстрований у реєстрі за № 780, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 06 від 10.04.2006, у розмірі основний борг –1500000 грн., заборгованість за відсотками –335162,15 грн., пеня за відсотками –13062,56 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимоги щодо розірвання Кредитних договорів № 06 від 10.04.2006 та № 21 від 21.11.2007 достроково.
Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 5 статті 188 ГК України встановлено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Таким чином, вимогу позивача щодо розірвання Кредитних договорів № 06 від 10.04.2006 та № 21 від 21.11.2007, укладених між Публічним акціонерним товариством “Брокбізнесбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “БитХім”, слід задовольнити. Датою розірвання вищевказаних договорів є дата набрання рішенням законної сили.
За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підлягають задоволенню частково з віднесенням судових витрат на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов до І відповідача задовольнити частково.
2. Позов до ІІ відповідача задовольнити повністю.
3. Позов до ІІІ відповідача задовольнити частково
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “БитХім”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 36, ідентифікаційний код 31572650, на користь Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул. Шелкового, буд. 1, ідентифікаційний код 19065841, заборгованість:
- за кредитним договором № 06 від 10.04.2006 в сумі 1848224,71 грн., з них основний борг –1500000 грн., заборгованість за відсотками –335162,15 грн., пеня за відсотками –13062,56 грн.
- за кредитним договором № 21 від 21.11.2007 в сумі 3078949,64 грн., з них основний борг –2500000 грн., заборгованість за відсотками –558603,56 грн., пеня за відсотками –20346,08 грн.
- за договором на овердрафтне обслуговування № 049 від 01.04.2008 в сумі 755617,46 грн., з них основний борг 599992,10 грн., заборгованість за відсотками –131032,72 грн., комісія на обслуговування овердрафту та пролонгацію договору –2600 грн., пеня за відсотками –5028,48 грн., пеня за кредитом –16964,16 грн.;
витрати по сплаті державного мита у сумі 25418,34 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,62 грн., видати наказ.
5. Звернути стягнення на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Рєсбуд”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 36, ідентифікаційний код 34434511, а саме: будівля складів негорючих будівельних матеріалів –літера «а-5н», загальною площею 13108,2 м2, що розташовані за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 4 «з»., яке передано в заставу банку згідно договору іпотеки від 22.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Михайловським А.Т., зареєстрований у реєстрі за № 3629, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 21 від 21.11.2007, у розмірі 3078949,64 грн., яка складається з основного боргу у сумі 2500000 грн., заборгованості за відсотками у сумі 558603,56 грн., пені за відсотками у сумі 20346,08 грн.
6. Звернути стягнення на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Фірми “Тандем”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 36, ідентифікаційний код 21756724, а саме: будинок офісу, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 36, яке передано в заставу банку згідно договору іпотеки від 12.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Михайловським А.Т., зареєстрований у реєстрі за № 780, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 06 від 10.04.2006, у розмірі основний борг –1500000 грн., заборгованість за відсотками –335162,15 грн., пеня за відсотками –13062,56 грн.
7. Розірвати кредитні договори № 06 від 10.04.2006 та № 21 від 21.11.2007, укладені між Публічним акціонерним товариством “Брокбізнесбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “БитХім”.
8. В решті позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 07.10.2009.
Суддя О.С. Фонова