Справа № 4с-1177/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2009 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Ференца А.М.
при секретарі - Пазяк С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову ст. о/у ВДСБЕЗ Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області ст.лейтенанта Микулець О.В. від 04 вересня 2009 року про відмову в порушення кримінальної справи,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 подала вищевказану скаргу, мотивуючи тим, що 04 вересня 2009 року старшим лейтенантом міліції Микулець О.В. неправомірно було відмовлено в порушенні кримінальної справи по її заяві від 26 серпня 2009 року про вчинення злочину громадянкою ОСОБА_2.
В своїй заяві ОСОБА_1 зазначила, що в постанові неправильно зазначена дата правопорушення - 26 липня 2009 року замість 26 серпня 2009 року. І дане правопорушення не є малозначним, оскільки згідно ч.3 ст.51 КпАП України викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян , тобто 60,50 коп.
Крім того, заявниця вказує на підстави до порушення кримінальної справи, які були встановлені в результаті перевірки даних викладених в її заяві, зокрема те, що працівниця магазину ДЦ ОСОБА_2 намагалася підмінити справжню купюру НБУ номіналом 200 грн., подану для розрахунку за придбаний у магазині товар сувенірною і таким чином хотіли примусити ОСОБА_1 або відмовитись від товару і втратити 200 грн. або надати ще одну купюру номіналом 200 грн., про що є свідчення очевидця події - свідка ОСОБА_3 , які в постанові перекручені.
В судове засідання заявниця не з'явилася.
Слідчий та прокурор в судове засідання також не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що стверджується судовими повідомленнями від 24.09.2009 року та від 01.10.2009 року .
Вивчивши доводи ОСОБА_1, викладені нею у скарзі, дослідивши відмовний матеріал № 2717/09, суд приходить до наступного.
В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 04 вересня 2009 року, винесеної ст.о/у ВДСБЕЗ Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області Микулець О.В. зазначив, що була проведена перевірка по заяві ОСОБА_1, яка у своєму поясненні вказала, що 26 серпня 2009 року біля 15-00 годин, вона здійснювала розрахунок в магазині ДЦ-Україна в м.Ужгороді, пл.Ш.Петефі,17 і розраховувалась за придбаний товар, а для розрахунку надала касиру ОСОБА_2 купюру номіналом 200 грн., які остання піднесла до спектра, який знаходився під столиком. Потім покликала охоронця і запитала - чи знає він як перевірити гроші, після чого охоронець покликав старшого продавця і повідомив, що дана купюра є сувеніром, що у своїх поясненнях підтвердила і ОСОБА_2
У відмовному матеріалі містяться заяви до міліції ОСОБА_1 від 26.08.2009 року про спробу вчинення шахрайських дій працівницею магазину ДЦ ОСОБА_2 , а також заява ОСОБА_2 від 26.08.2009 року про пробу розрахунку за придбаний товар сувенірною купюрою номіналом у 200 грн. замість справжньої громадянкою ОСОБА_1 та рапорт оперуповноваженого ВДСБЕЗ Ужгородського МУ ГУ МВС України в Закарпатській області від 26.08.2009 року про вищевказаний факт, що і стало приводом до проведення перевірки.
Свідок ОСОБА_3 в своїх поясненнях показала, що вона бачила , як дві дівчини розраховувались купюрою у 200 грн., після чого касир взяла купюру , піднесла до спектра, а в іншу руку взяла іншу купюру схожу на 200 грн. і почала їх порівнювати і перекладати з руки в руку, а потім покликала охоронця, якому показала купюру.
В постанові стверджується про факт шахрайства, однак вказано, що внаслідок шахрайства спричинено тільки незначну шкоду , що є малозначністю діяння, а тому немає складу злочину.
Частина перша ст. 190 КК України встановлює , що шахрайство - це заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) і не встановлює розмір завданої шкоди. Про значну шкоду йдеться у частині другій вказаної статті.
Частиною 3 статті 51 КпАП України (зміни набули чинності 25.06.2009 року у відповідності до Закону України від 04.06.2009 року № 1449-VI «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна») передбачено, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (тобто 60,50 грн.).
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у фактах, викладених в заявах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачаються ознаки шахрайства, а тому оскаржувана постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є незаконною, підлягає скасуванню, а обставини підлягають додатковій перевірці для винесення правильного та об'єктивного рішення у відповідності до вимог статті 98 КПК України.
На підставі наведенного, керуючись ст. 236-2 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову ОСОБА_1 на постанову ст. о/у ВДСБЕЗ Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області ст.лейтенанта Микулець О.В. від 04 вересня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати, а матеріали направити для додаткової перевірки.
Набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення кримінальної справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.
На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.
Суддя А.М. Ференц