ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2009 року/16год.49хв./ справа № 2а-3151/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Щербині Л.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Українсько - німецького спільного підприємства «Алкор», м. Вільнянськ Запорізької області
до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області
про визнання недійсними рішень від 10.02.2009 р. № 616/10/23 і від 10.02.2009 р. № 615/10/23
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов УН СП «Алкор» до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсними рішень від 10.02.2009 р. № 616/10/23 і від 10.02.2009 р. № 615/10/23, в якому позивач вказав, що за наслідками проведеної податковим органом планової виїзної перевірки було складено Акт, яким встановлені порушення Українсько -німецьким спільним підприємством «Алкор» чинного податкового законодавства, а саме застосування при розрахунках з пов'язаною особою цін, вище за звичайних, в зв'язку з чим УН СП «Алкор» завищені валові витрати, та завищений податковий кредит з податку на додану вартість. Позивач вважає, що Рішення прийняті відповідачем з перевищенням повноважень, необґрунтованим застосування непрямих методів визначення податкового зобов'язання, а застосовані при визначенні податкового зобов'язання ціни, нижчими ніж звичайні, тому просить прийняті рішення від 10.02.2009 р. № 616/10/23 і від 10.02.2009 р. № 615/10/23 визнати недійсними.
Позивач у судовому засіданні наполягає на позовних вимогах, просить суд рішення від 10.02.2009 р. № 616/10/23 і від 10.02.2009 р. № 615/10/23 визнати недійсними.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що рішення Вільнянської МДПІ від 10.02.2009 року № 616/10/23 та № 615/10/23 про нарахування податкових зобов'язань із застосуванням непрямого методу не є актом індивідуальної дії, тому такі вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства; «Рішення про нарахування податкового зобов'язання із застосуванням непрямого методу» прийняті Державною податковою інспекцією в межах наданих повноважень і відповідно до вимог діючого законодавства, підставою для застосування непрямого методу є ненадання Українського - німецьким спільним підприємством «Алкор» документів бухгалтерського обліку та пояснень щодо формування валових витрат та податкового кредиту по операціях з пов'язаними особами; позивачем до валових витрат віднесена вартість продукції за цінами, що є вище ніж за звичайні, що є порушенням законодавства та привело до завищення валових витрат; звичайні ціни визначені на підставі офіціально наданих органом статистики відомостей, що відповідає вимогам законодавства.
Розглянувши та дослідивши матеріли справи, вислухавши думку представників позивача і відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області проведена планова виїзна перевірка Українського - німецького спільного підприємства «Алкор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.09.2008р.
За наслідками перевірки був складений акт № 50/23/24913656 від 29.01.2009 р.
Актом перевірки встановлено, що в результаті застосування при розрахунках з пов'язаною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрооіл» цін, вищих за звичайні, мало місце завищення валових витрат на суму 1629985 грн. 55 коп., завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2007 р. у сумі 1630 266 грн. (з ПДВ) і відповідно заниження податку на прибуток на суму 407497 грн. 00 коп. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 311 626 грн.
На підставі акту перевірки винесені:
«Рішення про нарахування податкового зобов'язання із застосуванням непрямого методу» від 10.02.2009 р. № 616/10/23, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в сумі 407497 грн., нараховані штрафні санкції в сумі 124 017 грн. 12 коп.
«Рішення про нарахування податкового зобов'язання із застосуванням непрямого методу» від 10.02.2009 р. № 615/10/23, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 311626 грн. 00 коп., нараховані штрафні санкції в сумі 155813 грн.
Суд вважає, що прийняті Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області «Рішення про нарахування податкового зобов'язання із застосуванням непрямого методу» прийняті з порушенням діючого законодавства та повинні бути скасовані, оскільки:
1. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами…
Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом…
Підпунктом 4.3.1 п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачено, що визначення суми зобов'язання за непрямими методами здійснюється у випадках, коли контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків … у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства … ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до п.п. 4.3.3. і п.п 4.3.4 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків.
Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами на час проведення перевірки не затверджена, тобто законодавством не передбачено, у який спосіб Державна податкова інспекція повинна діяти під час визначення податку за непрямим методом, застосування способу, не встановленому Конституцією та Законом, є незаконним.
2. При визначенні суми податкового кредиту з податку на додану вартість не враховані положення п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги).
3. Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області визначення звичайної ціни здійснено без дотримання вимог, передбачених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» .
Відповідно до 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Згідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Українсько - німецьке спільне підприємство «Алкор» отримало у пов'язаної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооіл» насіння соняшнику по накладним № 14/12 від 14.12.2007 . на суму 463273 грн., № 15/12 від 15.12.2007 р. на суму 1454640 грн., № 07/12 від 07.12.2007 р. на суму 1983600 грн., № 09/12 від 09.12.2007 р. на суму 395000 грн. по ціні 4 грн. 18 коп. з ПДВ за кг.
Отримане насіння Українсько - німецьким спільним підприємством «Алкор» за платіжними дорученнями від 03.12.2007 р. № 479, від 05.12.2007 р. № 443, від 05.12.2007 р. № 245, від 10.12.2007 р. № 486, від 10.12.2007 р. № 487, від 11.12.2007 р. № 450, від 11.12.2007 р. № 489, від 12.12.2007 р. № 488, від 12.12.2007 р. № 450, від 13.12.2007 р. № 489, від 14.12.2007 р. № 459, від 14.12.2007 р. № 460, від 14.12.2007 р. № 491, від 18.12.2007 р. № 461, від 18.12.2007 р. № 492, від 18.12.2007 р. № 493, від 19.12.2007 р. № 499, від 19.12.2007 р. № 495, від 20.12.2007 р. № 505, від 24.12.2007 р. № 514, від 25.12.2007 р. № 518, від 25.12.2007 р. № 476, від 26.12.2007 р. № 522, від 26.12.2007 р. № 524, від 27.12.2007 р. № 526, від 28.01.2008 р. № 32, від 25.02.2008 р. № 54, від 11.03.2008 р. № 70, від 25.03.2008 р. № 81, від 14.04.2008 р. № 104, від 15.04.2008 р. № 105, від 16.04.2008 р. № 106, від 17.04.2008 р. № 110, від 27.06.2008 р. № 176, від 27.06.2008 р. № 177, від 27.06.2008 р. № 178, від 27.06.2008 р. № 180, від 15.07.2008 р. № 196, від 15.07.2008 р. № 199, від 15.07.2008 р. № 198, від 15.07.2008 р. № 200, оплачено в повному обсязі, вартість придбаного насіння обґрунтовано у повному обсязі віднесена до валових витрат підприємства.
Відповідно до. п.п. 7.4.2. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.
Відповідно до п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.
Відповідно до п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.
Згідно Висновку Запорізької торгово - промислової палати про результати цінового моніторингу за період з 01.12.2007 р. по 01.02.2008 р. рівень цін на насіння соняшнику складав в грудні 2007 р. від 3100 до 3300 грн. за тону, середня ціна 3840 грн. За даними Спілки (Союзу) аграрних бірж України вартість насіння соняшнику 2 класу в термін з 03.12.по 07.12.2007 р. складала 3737 грн. та 3535 грн. за тону, за період з 10.12.2007 р. по 14.12.2007 р. - 3742 грн. та 3737 грн. за тону.
Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області при проведенні перевірки застосована ціна 2 грн. 89 коп. з ПДВ, з посиланням на інформацію, отриману від органу статистики.
Водночас, відповідно до Довідки Головного управління статистики від 15.01.2009 р. № 08-07/30 ціна реалізації насіння соняшнику в грудні 2007 р. складала 2899 грн. 90 коп. без ПДВ, і відповідно 3479 грн. 88 коп. з ПДВ.
Крім того, при визначенні ціни не врахована якість насіння, обсяги поставки.
Державною податковою інспекцією не з'ясовано, чи реалізована отримана позивачем продукція в подальшому і за якими цінами.
4. Відповідно до п.п. 1.20.8. п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області запити щодо обґрунтування рівня договірних цін Українсько - німецькому спільному підприємству «Алкор» не направлялися.
6. Посилання відповідача на те, що рішення Вільнянської МДПІ від 10.02.2009 року № 616/10/23 та № 615/10/23 про нарахування податкових зобов'язань із застосуванням непрямого методу не є актом індивідуальної дії, тому таки вимоги не підлягають розгляду в порядку в порядку адміністративного судочинства, не може бути прийняті до уваги, так як відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (у випадках оскарження). Таким чином, Рішення, яке не оскаржено у встановленому порядку, є обов'язковим для платника податку.
За таких обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд дійшов висновку, що заявлені Українсько - німецьким спільним підприємством «Алкор» вимоги до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсними рішень від 10.02.2009 р. № 616/10/23 і від 10.02.2009 р. № 615/10/23, обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, ст. 19 Конституції України; п. 1.20 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 7.4.2. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п 4.3.1, п.п. 4.3.3. і п.п 4.3.4 п. 4.3. ст. 4, п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсними рішення від 10.02.2009 р. № 616/10/23 і від 10.02.2009 р. № 615/10/23 про нарахування податкових зобов'язань із застосуванням непрямого методу, винесені Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області відносно Українсько - німецького спільного підприємства «Алкор».
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя /підпис/ Л.О.Нестеренко
Постанову виготовлено у повному обсязі 02.10.2009р.
Постанова не набула чинності.
Суддя Л.О.Нестеренко