ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

07.10.09                                                                                           Справа  № 2/110

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                     Бойко С.М.,

суддів:                                           Бонк Т.Б.,

                                                      Марко Р.І.,

при секретарі Гулик Н.Г.,

з участю представників:

від позивача –   з”явився,

від відповідача  – з”явився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй», м.Пустомити

на рішення   господарського  суду Львівської області від 28.07.2009 року, суддя Мазовіта А.Б.,   у справі    № 2/110

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй», м.Пустомити

до відповідача:   Львівської міської ради  Українського  товариства мисливців і рибалок, м.Львів

про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками,

                                                         ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського  суду Львівської області від 28.07.2009 року в задоволенні позовних вимог  товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй»до Львівської міської ради  Українського  товариства мисливців і рибалок про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками відмовлено з підстав того, що позивачем не подано, а судом не встановлено підстав для задоволення таких позовних вимог.

При цьому, судом зазначено, що  позивачем не доведено наявність визначених ст.23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»підстав на припинення  користування мисливськими угіддями, не подано доказів встановлення осіб, які здійснювали правопорушення на території позивача, встановлення їх причетності до відповідача та притягнення до відповідальності, а також не подано доказів встановлення  факту порушення  ведення мисливського  господарства на території, яка перебуває в користуванні позивача.

В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення  суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що відповідач в порушення ч.6 ст.21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»використовує земельні ділянки, надані в оренду позивачу, як мисливські угіддя, без відповідного погодження  з користувачем земельних ділянок шляхом укладення спеціального договору. Скаржник покликається на те, що факт здійснення полювання мисливцями відповідача на вказаних земельних ділянках відповідачем не заперечується.

Скаржник покликається на незаконність використання відповідачем земельних ділянок позивача, як своїх мисливських угідь, оскільки згідно рішення Львівської обласної ради народних депутатів №127 від 11.02.1997 року «Про надання мисливських угідь користувачам у Львівській області»та №458 від 11.07.2001 року про внесення змін до вказаного вище рішення, мисливські угіддя, які на місцевості перетинаються із земельними ділянками, наданими в користування позивачу, надано в користування саме Львівській міськрайраді УТМР, а не Львівській міській раді УТМР, що місцевим судом не враховано.

Скаржник також покликається на порушення ст.50 Конституції України щодо прав фізичних осіб, які відпочивають на території позивача, на безпечне для життя і здоров»я довкілля,  яких позивач не має можливості фізично захистити від небезпеки, створеної використанням цих території відповідачем, як своїх мисливських угідь.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що позивачем не доведено порушення відповідачем конституційних норм щодо прав фізичних осіб та створення небезпеки для життя людей зі сторони відповідача. Відповідач є користувачем спірних земельних ділянок законно відповідно до рішень Львівської обласної ради народних депутатів від 11.02.1997 року за №127 та від 11.07.2001 року за №458 згідно із погодженням власника земель Пустомитівською районною радою народних депутатів..

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі,  вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що між позивачем та Пустомитівською районної державною адміністрацією З квітня 2006 року  укладено договори оренди землі, за умовами яких позивачу передаються в оренду земельні ділянки: водного фонду (ділянка №1), сільськогосподарського призначення (ділянка №2) та несільськогосподарського призначення загальною площею 178,7547 га, які розташовані на території Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту, зокрема: ділянка №1 площею 152,6407 га для ведення рибного господарства; ділянка №2 площею 5,8589 га для вирощування сільськогосподарської продукції; земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 20,2851 га для розташування зони відпочинку.

Вказані земельні ділянки передано позивачу на виконання умов договорів відповідно до актів приймання-передачі земельних ділянок в оренду від 05.04.2006р..

Судом також встановлено, що 11 лютого 1997р. рішенням Львівської обласної ради народних депутатів №127 надано в користування мисливські угіддя терміном на 15 років користувачам у визначених межах згідно з додатками №№1, 2, 3, 4. Згідно вказаного рішення Пустомитівській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок надано в користування мисливські угіддя загальною площею 25000 га з межами: від с. Солонка по дорозі на с. Липники, с. Поршна, с. Підсадки, с. Семенівка, смт. Щирець, с. Ястребків до границі з Городоцьким районом, по границі району до кільцевої дороги, по кільцевій дорозі до с. Солонка.

11 липня 2001р. рішенням Львівської обласної ради №468 внесено зміни до рішення Львівської обласної ради народних депутатів від 11.02.1997р. №127. Згідно даного рішення Львівській міськрайраді Українського товариства мисливців і рибалок надано в користування мисливські угіддя загальною площею 42831 га з межами: від кільцьової дороги навколо м.Львова по трасі Львів-Бібрка до с.Водники по дорозі до с.Коцурів, по границі Пустомитівського та Перемишлянського районів до с.Солова, по дорозі до с.Куровичі, по трасі Золочів-Львів до границі Пустомитівського району, по границі Пустомитівського району з Золочівським, Буським, Кам'янка-Бузьким районами до залізниці Львів-Кам'янка-Бузька, по залізниці до траси Київ-Львів, по трасі до кільцьової дороги навколо м.Львова, по кільцьовій дорозі до траси Львів-Бібрка, від с.Солонка по дорозі на с.Липники, с.Поршна, с.Підсадки, с.Береги, с.Мілошевичі, с.Семенівка, смт.Щирець, с.Ястребків до границі з Городоцьким районом, по границі району до кільцьової дороги, по кільцьовій дорозі до с.Солонка.

12          липня 2007р. між Львівською міською райрадою Українського товариства мисливців і рибалок і Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства укладено договір №21 про умови ведення мисливського господарства, відповідно до п.1.1. якого Львівській міськрайраді Українського товариства мисливців і рибалок надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 42831 га в межах: від кільцьової дороги навколо м.Львова по трасі Львів-Бібрка до с.Водники по дорозі до с.Коцурів, по границі Пустомитівського та Перемишлянського районів до с.Солова, по дорозі до с.Куровичі, по трасі Золочів-Львів до границі Пустомитівського району, по границі Пустомитівського району з Золочівським, Буським, Кам'янка-Бузьким районами до залізниці Львів-Кам'янка-Бузька, по залізниці до траси Київ-Львів, по трасі до кільцьової дороги навколо м.Львова, по кільцьовій дорозі до траси Львів-Бібрка, від с.Солонка по дорозі на с.Липники, с.Поршна, с.Підсадки, с.Береги, с.Мілошевичі, с.Семенівка, смт.Щирець, с.Ястребків до границі з Городоцьким районом, по границі району до кільцьової дороги, по кільцьовій дорозі до с.Солонка.

Підставою для звернення з даним позовом позивач зазначає використання відповідачем  в порушення ч.6 ст.21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»земельних ділянок, наданих в оренду позивачу, як мисливські угіддя, без відповідного погодження  з користувачем земельних ділянок шляхом укладення спеціального договору. В підтвердження факту такого використання та  потенційну загрозу з боку озброєних осіб працівникам та клієнтам позивача, останній покликається на листи від Савенка Василя Сергійовича та Стебенькової Ольги Йосипівни, в яких зазначається про факти переміщення територією осіб, озброєних рушницями.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України, якою передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Абзацом 2 ст.27 Закону України "Про оренду землі", встановлено, що орендар в установленому законом порядку має право на усунення перешкод у користуванні нею.

Матеріалами справи підтверджується факт перебування спірних земельних ділянок в користуванні позивача на встановлених законом підставах, що надає йому право на звернення з даним позовом. Разом з тим, для його задоволення позивачу необхідно довести факт  здійснення відповідачем дій, які перешкоджають позивачу в користуванні цими земельними ділянками.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування ВерховноюРадою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок, а згідно ст.30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", користувачі мисливських угідь серед інших, мають право користуватися державним мисливським фондом у межах мисливських угідь, організовувати полювання для мисливців.

Рішеннями Львівської обласної ради надано мисливські угіддя в користування відповідачу у відповідних межах до 11.02.2012р.

Згідно абз.3 ст.21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь.

Між відповідачем та уповноваженим органом 12.07.2007р. укладено договір №21 про умови ведення мисливського господарства.

Статтею 31 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" встановлено, що права користувачів мисливських угідь охороняються законом. Припинення права використання державного мисливського фонду або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону.

Згідно ст.23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", право користування мисливськими угіддями припиняється у разі: закінчення строку користування; добровільної відмови від користування; припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя; систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або місцевим органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі ведення мисливського господарства та полювання; погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача; в інших випадках, передбачених законодавством.

Позивачем не подано жодних доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених вищевказаною нормою для припинення право користування мисливськими угіддями відповідачем.

Крім цього, відповідно до ст.6 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", прийняття рішення про припинення полювання у випадках, передбачених цим законом, покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання.

Згідно ст.1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах, а згідно ст.12 вказаного закону до полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання; перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Статтею 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" встановлено заборони щодо здійснення полювання, зокрема, забороняється полювати без належного на те дозволу, у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей. Зазначені дії кваліфікуються як незаконне полювання, а особи, винні у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із законами.

Позивачем не встановлено осіб, про яких зазначається в листах Савенка Василя Сергійовича та Стебенькової Ольги Йосипівни, не подано доказів про притягнення осіб, які, на думку позивача, порушили ст.20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" до відповідальності, а також не доведено, що вказані особи є мисливцями та їх відношення до Львівської міської ради Українського товариства мисливців і рибалок.

Державною   екологічною   інспекцію   у   Львівській   області   неодноразово   проводилась перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за результатами яких складено акти перевірок від 31.08.2007р., 09.09.2008р., 23.01.2009р., проте, жодних порушень відповідачем норм законодавства виявлено не було.

Крім цього, діяльність відповідача перевірялась Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, яким порушення ведення мисливського господарства також виявлено не було.

Відповідно до абз.6 ст.21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.

З матеріалів справи вбачається, що  Державною екологічною інспекцію у Львівській області під час проведення перевірки (акт перевірки від 23.01.2009р.), відповідачем було скеровано для підписання позивачу відповідний договір, проте, останній відмовився від підписання такого договору, мотивуючи відмову необхідністю заборони полювання.

Інших підстав для припинення користування відповідачем земельними ділянками, як мисливськими угіддями позивачем не доведено, а судом не встановлено.

Покликання скаржника на незаконність використання відповідачем земельних ділянок позивача, як своїх мисливських угідь, оскільки спірні мисливські угіддя надано в користування  Львівській міськрайраді УТМР, а не Львівській міській раді УТМР судом до уваги не приймається, оскільки згідно витягу з протоколу №31 засідання Президії Львівської міської ради УТМР від 03.04.1997 року Львівську міську раду УТМР та Пустомитівську районну раду УТМР об»єднано  назвою Львівська міськрайрада УТМР, а згідно витягу з протоколу №3 засідання президії Львівської міської ради УТМР від 03.08.2005 року змінено назву Львівської райради на Львівську міську раду УТМР.

З наведеного позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй»до Львівської міської ради  Українського  товариства мисливців і рибалок про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками  є безпідставними, а тому місцевим судом підставно відмовлено в їх задоволенні.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

                                                          

                                                   постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 28.07.2009 року в справі за номером  2/110 - залишити без змін, а апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський водограй»–без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя:                                   С.М.Бойко

Судді:                                                            Т.Б.Бонк

       

                                                                       Р.І.Марко