ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                             ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

30.09.09                                                                                           Справа  № 5/100

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Бойко С.М.,

суддів:                                         Бонк Т.Б.,

                                                    Марко Р.І.,

при секретарі   Гулик Н.Г.,

з участю представників:

від скаржника (позивача) –не   з”явився,

відповідача – не  з”явився,

третьої особи  – не  з”явився,

розглянув апеляційну скаргу об»єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Доманинці-1», м.Ужгород  

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 23.07.2008 року, суддя О.Йосипчук, в справі  за  № 5/100

за позовом: об»єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Доманинці-1», м.Ужгород

до  відповідача: Ужгородської міської ради, м.Ужгород

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача закритого акціонерного товариства «Ужгородський лісокомбінат», м.Ужгород

про зобов»язання примусового вилучення земельної ділянки з постійного користування,

                                                      в с т а н о в и в :

ухвалою господарського суду Закарпатської області від 23.07.2008 року припинено провадження в частині позовних вимог об»єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Доманинці-1»до Ужгородської міської ради про спонукання до вчинення юридично значимих дій, пов»язаних  із реалізацією цим органом  владних повноважень в зв»язку з непідвідомчістю даного спору господарському суду.

Ухвалою суду від 23.07.2008 року судом також відмовлено  у прийнятті позовної  заяви про доповнення до позову від 03.07.2009 року, поданої 22.07.2009 року, оскільки згідно вказаної заяви позивачем доповнено первісні позовні вимоги новими, а саме про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВАТ «Ужгородський лісокомбінат»та скасування державного акту  про право постійного користування  земельною ділянкою, тобто змінено предмет та підстави  позовних вимог, що суперечить вимогам ст.22 ГПК України.

В апеляційній скарзі  скаржник (позивач) просить ухвалу суду скасувати та справу передати на розгляд місцевому суду, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, апелюючи тим, що судом безпідставно припинено провадження по справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України в зв»язку з непідвідомчістю даного спору господарському суду, оскільки заявлені позивачем додаткові вимоги згідно заяви про доповнення позовних вимог виникають із земельних правовідносин і відсутній публічно-правовий спір. З наведеного скаржник вважає, що  даний спір підвідомчий господарському суду.

В судове засідання представники сторін не з»явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні докази по справі,  вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1. ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 ГПК України).

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності.

Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства

Предметом даного позову є зобов»язання Ужгородської міської ради  вилучити з постійного користування ЗАТ «Ужгородський лісокомбінат»земельну ділянку площею 0,5654 в м.Ужгороді по вул.Доманинській,336, необхідну для обслуговування  багатоквартирного житлового будинку (а.с.5-9).

Таким чином, в спірному випадку предметом позовних вимог є спір про право, а саме право користування позивачем земельною ділянкою площею 0,5654 в м.Ужгороді по вул.Доманинській,336, необхідну для обслуговування  багатоквартирного житлового будинку, а тому Ужгородська міська рада в даних правовідносинах не виступає суб»єктом владних повноважень.

        Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо наявності в спірному випадку встановлених  п.1 ч.1 ст.80 ГПК України підстав для припинення провадження в справі  в цій частині  в зв»язку з непідвідомчістю даного спору господарському суду, а тому в цій частині ухвала місцевого суду підлягає скасуванню.

Щодо  ухвали місцевого суду в частині відмови в прийнятті заяви про доповнення до позову від 03.07.2009 року, то слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно поданих  23.07.2009 року змін до  позовної заяви (а.с.71-72) позивач доповнив вказані позовні вимоги новими, а саме припинити право постійного користування земельною ділянкою ЗАТ «Ужгородський лісокомбінат»розміром 0,5654 га, що знаходиться на вул.Доманинській,336 та входить до державного акту про право постійного користування земельною ділянкою від 26.05.1998 року, зареєстрований у книзі під №191, бланк серії І-ЗК №001463, а також скасувати  державний акт про право постійного користування земельною ділянкою розміром 3,5009 га, виданий Ужгородським міськвиконкомом 26.05.1998 року бланк серії І-ЗК №001463 АТ «Ужгородський лісокомбінат»для розміщення складських приміщень та виробничих споруд  і адмінбудинку.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, у ст. 16 ЦК, а підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту додатково заявлених позовних вимог вбачаться, що позивач просить припинити право постійного користування земельною ділянкою ЗАТ «Ужгородський лісокомбінат»розміром 0,5654 га, що знаходиться на вул. Доманинській, 336 та скасувати державний акт, виданий на спірну земельну ділянку вказаному товариству, оскільки спірна земельні ділянка необхідна позивачу для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Така ж підстава була предметом позовних вимог і щодо зобов»язання Ужгородської міської ради  вилучити з постійного користування ЗАТ «Ужгородський лісокомбінат»земельну ділянку площею 0,5654 в м.Ужгороді по вул.Доманинській,336, тобто первісно заявлених позовних вимог.

З наведених обставин справи апеляційний суд не вбачає підстав для відмови в прийнятті заяви про доповнення до позову від 03.07.2009 року, поданої 22.07.2009 року, оскільки згідно вказаної заяви позивачем змінено лише предмет позовних вимог, що  допускається згідно вимог ст.22 ГПК України.

Відповідно до ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об»єднано кілька вимог, зв»язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право  об»єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

З наведеного апеляційний суд приходить до висновку про скасування ухвали місцевого суду і в частині відмови в прийнятті заяви про доповнення до позову від 03.07.2009 року, оскільки така прийнята з порушенням норм ст.22 ГПК України.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –задоволенню.

Керуючись ст.ст.99,103,106 ГПК України, суд,   

                                                       

                                                      постановив:

ухвалу господарського суду Закарпатської області від 23.07.2008 року в справі за номером 5/100 - скасувати, а апеляційну скаргу  об»єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Доманинці-1»–задоволити.

Справу за номером 5/100  направити до місцевого суду для розгляду по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддя:                                              С.М.Бойко

Судді:                                                                      Т.Б.Бонк

       

                                                                                 Р.І.Марко