ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
30.09.09 Справа № 2/3-47
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Гулик Н.,
з участю представників:
від скаржника – з”явився,
позивача за первісним позовом– з”явився,
інших учасників судового процесу – не з”явилися,
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрест», м.Тернопіль
на рішення господарського суду Тернопільської області від 20.03.09 року, суддя Колубаєва В.О., у справі №2/3-47
за позовом: відкритого акціонерного товариства «Тернопільрембуд», м.Тернопіль
до відповідачів:
1.Теребовлянської міської ради, м.Теребовля
2.Теребовлянського бюро технічної інвентаризації, м.Теребовля
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Теребовлярембуд», м.Теребовля
за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м.Тернопіль
за участю третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору: товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрест», м.Тернопіль
про визнання права власності на другий поверх адмінбудинку, матеріальний склад 4/5 та розчинний вузол, що знаходяться по вул.Князя Василька,152 в м.Теребовля, визнання недійсним рішення та скасування свідоцтва про право власності,
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теребовлярембуд», м.Теребовля
до відповідача відкритого акціонерного товариства «Тернопільрембуд», м.Тернопіль
за участю третіх осіб:
1.Теребовлянської міської ради, м.Теребовля
2.Теребовлянського бюро технічної інвентаризації, м.Теребовля
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрест», м.Теребовля
про визнання права власності на другий поверх адмінбудинку, матеріальний склад та розчинний вузол, що знаходяться по вул.Князя Василька,152 в м.Теребовля,
ВСТАНОВИВ:
рішенням господарського суду Тернопільської області від 20.03.09 року задоволено первісний позов відкритого акціонерного товариства «Тернопільрембуд»до Теребовлянської міської ради, Теребовлянського бюро технічної інвентаризації, ТзОВ «Теребовлярембуд»та визнано право власності на приміщення адміністративного будинку 2-й поверх; матеріального складу 4/5; розчинного вузла, що розміщенні в м.Теребовля по вул.К.Василька,152 за ВАТ ремонтно-будівельних організацій "Тернопільрембуд", а також визнано недійсним рішення виконкому Теребовлянської міської ради №343 від 25.12.2007р. "Про оформлення права власності на приміщення "Теребовлярембуд" та скасовано свідоцтво на право власності від 29.01.2008р. на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Теребовлянської міської ради ТзОВ "Теребовлярембуд", щодо власності 2-го поверху адміністративного будинку; 4/5 частини матеріального складу; розчинного вузла, що розташовані м.Теребовля, вул.К.Василька (Леніна),152.
В задоволенні зустрічного позову ТзОВ «Теребовлярембуд»до ВАТ «Тернопільрембуд»про визнання права власності на другий поверх адмінбудинку, матеріальний склад та розчинний вузол, що знаходяться по вул.Князя Василька,152 в м.Теребовля -відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що спірне майно передано ВАТ «Тернопільрембуд»до статутного фонду ЗАТ «Теребовлярембуд»з порушенням вимог ст.16 Закону України «Про господарські товариства»та п.5.3 статуту товариства, а тому право власності на це майно оформлено за ЗАТ «Теребовлярембуд»без належних та законних підстав. Факт належності спірного майна на праві власності за позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
В апеляційній скарзі скаржник (ТзОВ «Євротрест») просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині визнання за ВАТ «Тернопільрембуд»права власності на приміщення адмінбудинку (2-й поверх), матеріального складу 4/5, розчинного вузла, що розміщені в м.Теребовля по вул.Кн.Василька,152, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що вказане майно було передано позивачем (за первісним позовом) в якості внеску до статутного фонду скаржнику, а тому згідно ст.12 Закону України «Про господарські товариства»спірне майно є власністю скаржника, що місцевим судом не враховано.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що спірне майно в порядку приватизації було передано ВАТ «Тернопільрембуд», а тому останній є законним власником цього майна. Позивач зазначає, що факт повернення спірного майна від ЗАТ «Теребовлярембуд»до ВАТ «Тернопільрембуд»підтверджується протоколом та актом від 12.03.2001 року, а факт перебування цього майна у власності позивача підтверджується також інвентарним описом №1 від 12.11.2003 року по Теребовлянській дільниці.
Щодо наказу №8 від 30.04.2002 року та акту приймання-передачі майна від 29.04.2002 року, згідно яких спірне майно передано до ТзОВ «Теребовлярембуд», то позивач (за первісним позовом) вважає їх неналежними доказами, оскільки такі підписані з двох сторін однією зацікавленою особою та складені після повернення спірного майна ВАТ «Тернопільрембуд».
Позивач також не погоджується з покликанням ТОВ «Теребовлярембуд»на те, що воно створене на підставі рішення загальних зборів ВАТ «Тернопільрембуд» від 23.04.2002 року, оформленого протоколом №1, оскільки саме товариство створене на 10 днів раніше проведених зборів та в складі його учасників не зазначено ВАТ «Тернопільрембуд».
В судове засідання з»явилися лише представники позивача за первісним позовом та скаржника. Інші учасники судового процесу не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.
Суд, заслухавши пояснення представників скаржника та позивача за первісним позовом, які підтримали свою позицію, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях, та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є право власності на другий поверх адмінбудинку, матеріальний склад 4/5 та розчинний вузол, що знаходяться по вул.Князя Василька,152 в м.Теребовля.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, статуту ВАТ ремонтно-будівельних організацій "Тернопільрембуд", затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №1 від 02.07.1997р.) та зареєстрованого виконкомом Тернопільської міської ради 22.09.1997р., ВАТ "Тернопільрембуд" засновано шляхом перетворення державного підприємства об'єднання "Тернопільрембуд" у відкрите акціонерне товариство. В склад ВАТ входили 13 структурних підрозділів, в тому числі Теребовлянська спеціалізована підрядна ремонтно-будівельна дільниця (м.Теребовля, вул.Василика, 152).
Товариство є власником майна, переданого засновником у власність (п. 3.5 Статуту). Засновником ВАТ є регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (п.4.1 Статуту). Спірне майно в процесі приватизації передано ВАТ РБО «Тернопільрембуд», що підтверджується Переліком нерухомого майна, що передане у власність ВАТ «Тернопільрембуд»згідно з наказом РВ ФДМУ по Тернопільській області від 29.12.1995 року №992 (а.с.35-37).
Статутний фонд товариства 489 964 грн., який поділений на 1 959 856 простих іменних акцій номінальною вартістю 0 ,25 грн. кожна (п. 5.1, 5.2 Статуту).
Створені товариством філії, представництва та дочірні підприємства можуть наділятися основними засобами та обіговими коштами (п. 3,10 Статуту).
В додатку №1 Статуту ВАТ, який є невід'ємною частиною статуту зазначено, що структурні підрозділи мають право створення на базі кожного структурного підрозділу дочірні підприємства з статусом юридичної особи (п. 1,3 додатку).
В додатку №2 Статуту зазначено, що склад структурних підрозділів, їх створення та ліквідація затверджується зборами акціонерів (п. 1.3 додатку).
Отже, статутом ВАТ "Тернопільрембуд" передбачено, що Теребовлянська спеціалізована підрядна ремонтно-будівельна дільниця є структурним підрозділом ВАТ. Ліквідувати її може тільки ВАТ при наявності дозволу загальних зборів акціонерів. Структурний підрозділ може бути реорганізований ВАТ тільки в дочірнє підприємство.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що зборами засновників, а саме ВАТ "Тернопільрембуд" та двома фізичними особами - громадянами Бенев'ят Д.М. та Яхван В.В. (протокол від 22.12.1999р.) затверджено установчий договір ЗАТ "Теребовлярембуд". Згідно п.9 договору передбачено, що ЗАТ є власником майна переданого засновниками.
На підставі зборів засновників (протокол №1 від 22.12.1999 р.) 23.12.1999р. ВАТ "Тернопільрембуд" передає ЗАТ "Теребовлярембуд" із свого статутного фонду майно (адміністративний будинок, 4/5 матеріального складу та розчинний вузол, які розташовані в м.Теребовля по вул. К Василька, 152), тобто спірне майно.
Наведене свідчить про те, що ВАТ "Тернопільрембуд" передає ЗАТ "Теребовлярембуд" спірне майно з порушенням п.5.5 Статуту та ст.16 Закону України «Про господарські товариства», оскільки за змістом вказаних норм розмір статутного фонду може бути зменшений шляхом: зменшення номінальної вартості акції або зменшення кількості акції шляхом їх викупу. Рішення про зменшення статутного фонду приймається вищим органом товариства (загальними зборами), яке в спірному випадку відсутнє.
В наступному 06.03.2001р. (через 15 місяців після створення ЗАТ) на засіданні засновників (ВАТ "Тернопільрембуд" та громадян Бенев'ят Д.М., Яхван В.В., Бліц В.І.) вирішено ліквідувати ЗАТ "Теребовлярембуд". В протоколі №3 від 06.03.2001р. зазначено, що порядок повернення майна засновникам затвердити (додається). Протокол підписаний Літвіцьким І.С. (головою правління ВАТ) та секретарем (прізвище не зазначено). Підписи скріплені печаткою ВАТ "Тернопільрембуд" (а.с.95-96).
В додатку до протоколу засідання від 06.03.2001р. визначено, що після ліквідації ЗАТ другий поверх адміністративного будинку, матеріальний склад та розчинний вузол не повертаються засновнику ВАТ "Тернопільрембуд" і в наступному на праві власності закріпляються за новоствореним товариством (не конкретизовано за яким). Додаток підписаний секретарем Бенев'ят Д.М., підпис якого скріплений печаткою ЗАТ "Теребовлярембуд".
Разом з тим, в матеріалах справи наявне рішення засновників ЗАТ «Теребовлярембуд»від 12.03.2001 рок, оформлене протоколом №4, про перегляд вищевказаного рішення від 06.03.2001 року, згідно якого вирішено скасувати порядок повернення майна, затверджений протоколом №3 засідання засновників від 06.03.2001 року та скасувати додаток до цього протоколу, підписаний секретарем Беневят Д.М. П.3 вказаного рішення вирішено майно, отримане від ВАТ «Тернопільрембуд», як внесок до статутного фонду, повернути назад від ЗАТ «Теребовлярембуд»до ВАТ «Тернопільрембуд».
Факт повернення спірного майна до ВАТ «Тернопільрембуд»підтверджується актом приймання-передачі майна від 12.03.2001 року, підписаним Д.М.Беневят зі сторони ЗАТ «Теребовлярембуд»та Літвіцьким І.С. зі сторони ВАТ «Тернопільрембуд». Факт перебування спірного майна на балансі ВАТ «Тернопільрембуд»підтверджується наказом товариства від 24.10.2003 року про проведення інвентаризації та інвентарним описом №1 від 12.11.2003 року по Теребовлянській дільниці.
Щодо оформлення права власності на спірне майно за ТзОВ "Теребовлярембуд" згідно рішення виконкому Теребовлянської міської ради №343 від 25.12.2007р. "Про оформлення права власності на приміщення "Теребовлярембуд" та видачі свідоцтва на право власності від 29.01.2008р. останньому, то слід зазначити наступне.
Із установчого договору про створення ТзОВ "Теребовлярембуд" від 20.02.2002р., затвердженого учасниками товариства (протокол №1 від 20.02.2002р.) вбачається, що засновниками вказаного товариства є громадяни Бенев'ят Д.І., Літвіцький І.С., Луцків Р.П., Бліщ В.І.. Для забезпечення діяльності товариства створений статутний фонд в сумі 14 000 грн. Кожен з засновників надав до статутного фонду по 3,5 тис. гривень (п. 14 договору). Товариство є власником майна переданого йому учасниками (п.13 договору).
В статуті ТзОВ "Теребовлярембуд", затвердженому учасниками товариства (протокол №7 від 24.07.2006) та зареєстрованому Державним реєстратором 28.08.2006р. зазначено, що: засновниками товариства є троє громадян України Бенев'ят Д.М., Бліщ В.І., Луцків Р.П. (п. 4.1 Статуту); товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність (п.5.1 Статуту); створено статутний фонд 76 000 грн. поділений між учасниками згідно з установчим договором (п.5.4 Статуту).
Таким чином, із статуту ТзОВ "Теребовлярембуд", який зареєстрований державним реєстратором 28.08.2006р. (через чотири роки після реєстрації Теребовлянською райдержадміністрацією установчого договору), вбачається, що троє фізичних осіб є власниками статутного фонду, який жодного відношення до майна статутного фонду ВАТ "Тернопільрембуд" не має.
Надані в підтвердження набуття права власності на спірне майно ТзОВ «Теребовлярембуд»акт приймання- передачі від 29.04.2002 р. та наказ №8 від 30.04.2002 року, згідно яких спірне майно передано до ТзОВ «Теребовлярембуд»не є належним доказом в розумінні ст.32 ГПК України, оскільки такі підписані з двох сторін однією особою та складені після повернення спірного майна ВАТ «Тернопільрембуд».
Зокрема, з вказаних документів вбачається, що голова правління ЗАТ "Теребовлярембуд" Бенев'ят Д.М. передає директору ТзОВ "Теребовлярембуд" Бенев'ят Д.М. перераховане в додатку до протоколу №3 від 06.03.2001р. майно, тобто Бенев'ят Д.М. передав сам собі безоплатно майно, яке є власністю ВАТ "Тернопільрембуд". ТзОВ "Теребовлярембуд" не представлено суду доказів набуття ним спірного майна на законних підставах (правочину чи інших) за погодженням з акціонерами (рішення загальних зборів).
Відповідно до ст.41 Закону України «Про господарські товариства»припинення товариства відноситься до компетенції вищого органу загальних зборів акціонерів, яке в спірному випадку відсутнє.
Безпідстаним є також покликання ТОВ «Теребовлярембуд»на те, що воно створене на підставі рішення загальних зборів ВАТ «Тернопільрембуд» від 23.04.2002 року, оформленого протоколом №1, оскільки саме товариство створене на 10 днів раніше проведених зборів та в складі його учасників не зазначено ВАТ «Тернопільрембуд».
Протокол №2 загальних зборів акціонерів ВАТ "Тернопільрембуд" від 16.12.1999р. підтверджує, що акціонери, розглядаючи питання реорганізації товариства, шляхом виділення кожного структурного підрозділу в юридичну особу, вирішили доручити спостережній раді вирішення всіх питань пов'язаних із заснуванням "Теребовлярембуд", тобто організаційно-правової форми товариства не зазначено.
Протокол №1 загальних зборів акціонерів ВАТ "Тернопільрембуд" від 23.04.2002р. підтверджує, що акціонери слухали питання про зміну організаційної структури товариства шляхом ліквідації структурних підрозділів товариства та створення на їх базі дочірніх підприємств. Постановили створити товариство "Теребовлярембуд".
Таким чином, із вищевказаних рішень загальних зборів позивача вбачається, що ВАТ "Тернопільрембуд" мало право на базі своєї філії в м.Теребовлі (свого структурного підрозділу) створити дочірнє підприємство, а не будь-які інші товариства. В той же час, при створенні дочірніх підприємств право власності на майно знаходиться за тим підприємством, яке створило дочірнє підприємство.
ТзОВ "Теребовлярембуд" створено не дочірнім підприємством позивача і не на базі структурного підрозділу останнього.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вказана стаття знаходиться у главі 29 Цивільного кодексу України (захист права власності) та підлягає застосуванню у випадках, коли позивач набув права власності за передбачених законодавством підстав, натомість відповідач своїми словами чи діями заявив власні претензії на річ, належну позивачу.
Отже, звернутися з позовом про захист права власності шляхом його визнання може саме власник цього майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою і це право повинно підтверджуватися відповідними правовстановлювальними документами, на підставі яких у встановлених законом випадках здійснюється реєстрація права власності.
Як встановлено судом вище, матеріалами справи підтверджується набуття позивачем права власності на спірне майно у встановленому законом порядку, проте, таке оспорюється відповідачами у справі, оскільки право власності на спірне майно згідно рішення виконкому Теребовлянської міської ради №343 від 25.12.2007р. оформлено за ТзОВ "Теребовлярембуд".
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
З наведеного, оцінивши всі обставини в справі місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Тернопільрембуд»до Теребовлянської міської ради, Теребовлянського бюро технічної інвентаризації, ТзОВ «Теребовлярембуд»та визнання права власності на приміщення адміністративного будинку 2-й поверх; матеріального складу 4/5; розчинного вузла, що розміщенні в м.Теребовля по вул.К.Василька,152 за ВАТ РБО "Тернопільрембуд", оскільки матеріалами справи підтверджується право власності позивача на це майно, проте, таке не визнається та оспорюється відповідачами.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Оскільки спірне рішення виконкому Теребовлянської міської ради №343 від 25.12.2007р. "Про оформлення права власності на приміщення "Теребовлярембуд" порушує право позивача на належне йому майно та суперечить ст.321 Цивільного кодексу України, місцевий суд прийшов до правильного висновку про його скасування. З цих підстав місцевим судом також правильно задоволено позовні вимоги і в частині скасування свідоцтва на право власності від 29.01.2008 р. на спірне нерухоме майно, яке видане бюром технічної інвентаризації на підставі вищезазначеного рішення виконкому міської ради.
Щодо зустрічного позову ТзОВ «Теребовлярембуд»до ВАТ «Тернопільрембуд»про визнання права власності на другий поверх адмінбудинку, матеріальний склад та розчинний вузол, що знаходяться по вул.Князя Василька,152 в м.Теребовля, то місцевим судом підставно відмовлено в його задоволенні з аналогічних підстав. Позивачем за зустрінчим позовом не доведено наявність визначених законом підстав для визнання за ним права власності на спірне майно.
Аналогічно безпідставним є покликання скаржника на наявність у нього права власності на спірне майно, як внеску до статутного фонду товариства, оскільки в матеріалах справи відсутні та скаржником не представлено ні рішення загальних зборів ВАТ «Тернопільрембуд»від 24.03.2001 року, ні акту приймання-передачі спірного майна до статутного фонду ТзОВ «Євротрест».
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,
постановив:
рішення господарського суду Тернопільської області від 20.03.09 року в справі за номером 2/3-47- залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрест»–без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: С.М.Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Р.І.Марко