Справа № 2-а-359
2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2009 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано - Франківської області в складі :
головуючого судді Пулика М. В.
секретаря судового засідання Семків Л. Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Рожнятів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Долинського відділу ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
03 червня 2009 року позивачем було отримано постанову серії АТ № 0085455 від 10 червня 2009 року, згідно якої, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у розмірі 260 гривень.
Згідно постанови його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КпАП України, тому що він 10 червня 2009 року о 13 год. 58 хв. перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 23 км, рухаючись зі швидкістю 83 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Візир».
Вважаючи дану постанову незаконною, ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.
Як на підставу своїх позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що згідно оскаржуваної постанови, він 10 червня 2009 року о 13 год. 58 хв. перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 23 км, рухаючись зі швидкістю 83 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР.
Позивач вказує на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів, з порушенням вимог чинного законодавства, а в його діях не було ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Оскаржувана постанова була винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відео зйомки. Стаття 141 КпАП України передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, можуть бути притягнуті власники (співвласники) транспортних засобів у разі фіксації вказаних правопорушень працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що функції фото- і кінозйомки, відеозапису. В даному випадку розуміються спеціальні технічні засоби, які встановлені на певному місці нерухомо, в яких мається прив’язка до певної місцевості, та вони здатні фіксувати порушення ПДР повністю в автоматичному режимі. Прилад «Візир» не може працювати в автоматичному режимі, тому швидкість руху мого автомобіля, яка зазначена на фото, яке я отримав разом з постановою, могла бути зафіксована тільки у ручному режимі. Проаналізувавши фотознімок, можна дійти до висновку, що він був зроблений з іншого автомобіля, який стояв на обочині, а не технічними засобами у автоматичному режимі.
Прилад «Візир», згідно до його Методичних рекомендацій, має похибку до 2 км/год. Таким чином, враховуючи зазначену похибку «Візира» відповідальність може наставати при русі зі швидкістю більш як 82 км/год. Позивач рухався зі швидкістю 83 км/год, згідно оскаржуваної постанови, таким чином він перевищив швидкість на 1 км/год, а тому правопорушення повинне розглядатися, як малозначне.
З постанови вбачається, що правопорушення було скоєне 10 червня 2009 року, а оскаржувану постанова він отримав 03 липня 2009 року, однак за допомогою поштового конверта доказати дату одержання він не може, тому що на конверті відсутня відмітка Рожнятівського відділення Укрпошти. На ньому міститься тільки штамп Долинського відділення Укрпошти. Через це вважає, що строк на оскарження постанови, є таким, що пропущений з поважних причин.
У судове засідання позивач не прибув, направив до суду заяву, в якій свій заявлений адміністративний позов підтримав в повному об’ємі, просить справу заслухати у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не прибув, направив до суду заяву, в які просить розгляд даної справи провести у його відсутності, при наявних у справі доказах. Інших доказів надати суду не може.
Враховуючи наведене й вимоги ст. 128 п. 4 КАС України , суд вважає , що справу слід розглянути у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для вирішення справи по суті .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступних підстав .
Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Згідно ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, не надав суду докази, які свідчать про правомірність винесеної постанови та не заявив про їх існування.
Відповідно до постанови серії АТ № 0085455 від 10 червня 2009 року, о 13 год. 58 хв. ОСОБА_1, в с. Оболоня Долинського району, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 23 км, рухаючись зі швидкістю 83 км/год, чим допустив порушення п. 12.4 ПДР. Цією постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно даного правопорушення і накладено штраф в сумі 260 гривень.
У відповідності до п. 5 ст. 10 Закону України « Про міліцію» від 20. 12. 1990 року , працівники міліції у випадку виявлення адміністративного правопорушення зобов’язані припиняти таке правопорушення.
Аналіз вказаної норми Закону , та вимог Закону України «Про дорожній рух» дає підстави вважати , що при виявленні правопорушення працівником ДАІ , він зобов’язаний зупинити автомобіль правопорушника , скласти протокол про адміністративне правопорушення , забезпечивши при цьому права особи , передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення , зокрема : знайомитися з матеріалами справи , подавати докази , заявляти клопотання , користуватися юридичною допомогою адвоката чи фахівця в галузі права .
Необхідність зупинки автомобіля та складання протоколу на правопорушника є вимогою і « Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір» , що зареєстровані в ДАІ МВС України 08. 07. 2008 р. за № 7669 , у п. 6 яких зазначено , що при роботі з ВШ «Візір» , контроль за дорожнім рухом здійснюється за звичайним принципом . Робота у команді здійснюється за схожим принципом . Однин інспектор здійснює контроль , а другий зупиняє автотранспорт і складає протоколи .
ст.245 КпАП України передбачає,що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є:своєчасне,всебічне,повне і об»єктивне з»ясування обставин кожної справи,вирішення її в точній відповідності з законом,забезпечення виконання винесеної постанови,а також виявлення причин та умов,що сприяють вчиненню адмінправопорушень,запобігання правопорушенням,виховання громадян у дусі додержання законів,зміцнення законності.
Представник відповідача, в порушення вимог вищезазначеної норми,не надав суду доказів,які б з достовірністю підтверджували ту обставину,що позивач порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху. Зокрема, не надано суду знімку службового транспорту із прив”язкою його місцевості,щоб спростувати твердження позивача про те,що швидкість руху його автомобіля вимірювалася поза межами населеного пункту.Не надано доказу про те,що документування ймовірного порушення швидкісного режиму здійснено на в”їзді в населений пункт на відстані більшій ніж 1000 метрів від його початку. При винесенні постанови не дотримано загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст.33,280 КУпАП, позивачу не роз’яснені його права, передбачені ст.63 Конституцією України,як особи,яка притягується до адміністративної відповідальності,а постанова винесена у відсутності позивача,чим порушено вимоги ст.ст.278,279 КпАП України.
Статтею 293 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що позивач надав суду достатньо доказів в обґрунтування своїх вимог, а тому позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають до часткового задоволення.
На підставі ст. ст. 245, 287-289, 293 ч.1 п.3 Кодексу про адміністративні правопорушення України , ч.1 п.2 ст. 18 КАС України, керуючись ст. ст. 9, 158, 159, 130, 162, 163, 167 КАС України , -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити частково. Постанову серії АТ № 0085455 від 10.06.2009 року старшого інспектора дізнання та оформлення ДТП ОСОБА_2 в справі про притягнення ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КпАП України скасувати, а адміністративну справу направити на новий розгляд начальнику Долинського відділу ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рожнятівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до Рожнятівського районного суду або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України .
Суддя: (підпис)
З оригіналом вірно
Суддя Рожнятівського районного суду М.В.Пулик