Справа 2-а-361
2009 рік
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2009 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Пулика М.В.,
з участю: секретаря судового засідання Семків Л.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рожнятів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області в особі ВДАІ УМВС України м. Івано-Франківська про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд -
В С Т А Н О В И В :
У своїй позовній заяві позивачка просить суд постановити рішення, яким скасувати постанову серії АТ № 0088330 по справі про адміністративне правопорушення від 24.06.2009 року, про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України та накладення на неї штрафу в сумі 300 гривень, а провадження вданій справі закрити.
В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що постановою серії АТ № 0088330 по справі про адміністративне правопорушення від 24. 06. 2009 року , винесеної ІДПС ВДАІ м. Івано - Франківська ОСОБА_2, яка надіслана на її адресу поштою 06.07.2009 р., її визнано винуватою у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддано штрафу у сумі 300 гривень.
Згідно оскаржуваної постанови, вона 17.06.2009 року,о 12.10 год., керуючи т/з Фольксваген-Венто д.н.з. АТ 7487АН в с. Драгомирчани Тисменецького району перевищила встановлену максимальну швидкість більше як на 20 км / год , а саме рухалася зі швидкістю 98 км/год., чим допустила порушення п. 12.4. ПДР України, що зафіксовано приладом «Візір» № 011219.
Винесена ІДПС ВДАІ м. Івано - Франківська ОСОБА_2 О постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності є незаконною, не може залишатися в силі та підлягає до скасування з таких підстав .
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Іншого закону, що визначав би поняття адміністративного правопорушення, в Україні, немає. Таким чином, вина являється основною та обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони будь - якого адміністративного правопорушення. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння і його наслідків , яке виявляється у формі умислу або необережності.
Інкримінованою їй у вину ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км / год ., проте я категорично стверджую , що ні умисно , ні з необережності не порушувала ПДР України та вимог ст. 122 КУпАП .
У вказаний день та час в населеному пункті вона могла рухатися зі швидкістю не більшою 80 км. / год., де рух транспортних засобів з такою швидкістю не створює складу адміністративного правопорушення .
Їй достовірно відомо, що прилад ВІЗІР працює зі значною похибкою .
Більше того, у відповідності до ст. 10-11 Закону України « Про метрологію та метрологічну діяльність », на вимірювання у сфері , у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів їй надано не було. Розміри похибок вимірювань їй не повідомлено, що у відповідності до вимог зазначеного закону , перешкоджає використанню результатів вимірювань . В постанові було вказано тільки серійний номер приладу 0812418 .
Всупереч вимогам ст. 245 КУпАП, якою передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є , зокрема, своєчасне , всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи , ІДПС ВДАІ м. Івано - Франківська ОСОБА_2 знехтував вказаними вимогами закону і наклав на неї адміністративне стягнення за правопорушення, якого вона ніколи не скоювала.
ОСОБА_2 відкрито знехтував і вимогами п. 6 ст. 258 КпАП України , у відповідності до якого копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів , зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів , що мають функції фото - і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки , відеозапису , надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови .
В її випадку постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена 24 червня 2009 року, а надіслана ( що підтверджується штампом поштового відділення на одержаному листі)-06 липня 2009 року, тобто через 12 днів, що є грубим порушенням її права на захист .
Крім цього, згідно діючого Законодавства у випадку порушення ПДР, складається протокол про скоєння адміністративного правопорушення та виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення, з якими повинна ознайомитись особа, що вчинила правопорушення , та у випадку її незгоди, надається десяти денний термін на її оскарження в судовому порядку .
Таким чином, відповідачем грубо порушені і вимоги «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» (затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 185 від 22.02.2001 року; зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26. 03. 2001 року за № 272/5463), оскільки протокол не складався взагалі, а про існування постанови вона дізналася тільки коли отримала її поштою.
Виходячи з вищевикладеного, вважає постанову незаконною та винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню.
У судове засідання позивачка не прибула, направила до суду заяву, в якій позов підтримала у повному об’ємі, просить справу заслухати у її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, направив до суду заяву, в які просить розгляд даної справи провести у його відсутності, при наявних у справі доказах. Інших доказів надати суду не може.
Враховуючи наведене й вимоги ст. 128 п. 4 КАС України , суд вважає , що справу слід розглянути у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для вирішення справи по суті .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав .
Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Згідно ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, не надав суду докази, які свідчать про правомірність винесеної постанови та не заявив про їх існування.
Відповідно до постанови серії АТ № 0088330 про адміністративне правопорушення від 24. 06. 2009 року, ОСОБА_1 17.06.2009 року,о 12.10 год., керуючи т/з ОСОБА_3 д.н.з. АТ 7487АН в с. Драгомирчани Тисменецького району перевищила встановлену максимальну швидкість більше як на 20 км / год , а саме рухалася зі швидкістю 98 км/год3 чим допустила порушення п. 12.4. ПДР України, що зафіксовано приладом «Візір» № 011219, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП . Цією постановою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності згідно даного правопорушення і накладено штраф в сумі 300 гривень .
У відповідності до п. 5 ст. 10 Закону України « Про міліцію» від 20. 12. 1990 року , працівники міліції у випадку виявлення адміністративного правопорушення зобов’язані припиняти таке правопорушення.
З аналізу вказаної норми Закону , та вимог Закону України «Про дорожній рух» встановлено , що при виявленні правопорушення працівником ДАІ , він зобов’язаний був зупинити автомобіль правопорушника , скласти протокол про адміністративне правопорушення , забезпечивши при цьому права особи , передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення , зокрема : знайомитися з матеріалами справи , подавати докази , заявляти клопотання , користуватися юридичною допомогою адвоката чи фахівця в галузі права .
Необхідність зупинки автомобіля та складання протоколу на правопорушника випливає і з « Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір» , що зареєстровані в ДАІ МВС України 08. 07. 2008 р. за № 7669 , у п. 6 яких зазначено , що при роботі з ВШ «Візір» , контроль за дорожнім рухом здійснюється за звичайним принципом . Робота у команді здійснюється за схожим принципом . Однин інспектор здійснює контроль , а другий зупиняє автотранспорт і складає протоколи .
ст.245 КпАП України передбачає,що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є:своєчасне,всебічне,повне і об»єктивне з»ясування обставин кожної справи,вирішення її в точній відповідності з законом,забезпечення виконання винесеної постанови,а також виявлення причин та умов,що сприяють вчиненню адмінправопорушень,запобігання правопорушенням,виховання громадян у дусі додержання законів,зміцнення законності.
Представник відповідача, в порушення вимог вищезазначеної норми,не надав суду доказів,які б з достовірністю підтверджували ту обставину,що позивачка порушила вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху. Зокрема, не надано суду знімку службового транспорту із прив”язкою його місцевості,щоб спростувати твердження позивачки про те,що швидкість руху її автомобіля вимірювалася поза межами населеного пункту.Не надано доказу про те,що документування ймовірного порушення швидкісного режиму здійснено на в”їзді в населений пункт на відстані більшій ніж 1000 метрів від його початку. При винесенні постанови не дотримано загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст.33,280 КУпАП, позивачці не роз’яснені її права, передбачені ст.63 Конституцією України,як особи,яка притягується до адміністративної відповідальності,а постанова винесена у її відсутності,чим порушено вимоги ст.ст.278,279 КпАП України.
Статтею 293 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що позивач надав суду достатньо доказів в обґрунтування своїх вимог, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
На підставі ст. ст. 245, 247, 251, 280, 284, 285, 293 ч.1 п.3 Кодексу про адміністративні правопорушення України , ч.1 п.2 ст. 18 КАС України, керуючись ст. ст. 158, 159, 130, 162, 163, 167 КАС України , -
Р І Ш И В:
Позов задоволити частково. Постанову серії АТ № 0088330 від 24.06.2009 року інспектора ДПС ВДАІ м. Івано-Франківська в справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України скасувати, а адміністративну справу направити на новий розгляд начальнику відділу ДАІ м. Івано-Франківська.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рожнятівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до Рожнятівського районного суду або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України .
Суддя:підпис
З оригіналом вірно:
Суддя Рожнятівського районного суду Пулик М.В.