Справа № 2-а–357
2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2009 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано – Франківської області в складі :
головуючого судді Пулика М. В. секретаря судового засідання Семків Л. Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Рожнятів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора адмінпрактики Рівненської роти ДПС ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
В своїй позовній заяві позивач стверджує,що 30 червня 2009 року він тримав оскаржувану постанову, згідно якої він, о 18 годині 41 хвилині керуючи автомобілем «Мерседес», з державним номерним знаком АТ 8688 АР в с. Бабин Гощанського району, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45, більше як на 20 км/год, рухався із швидкістю 99 км/год, чим допустив порушення п.12.4 ПДР України, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України. Постановою на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 гривень.Порушення зафіксовано приладом «ВІЗИР», серійний № 0812379.
Вважаючи дану постанову незаконною, ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом .
Як на підставу своїх позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що вимірювальним приладом була зафіксована швидкість руху автомобіля 99 км/год, однак жодних доказів того, що рух автомобіля зафіксований в межах дії знаку, який би обмежував чи встановлював вказану швидкість не надано. Крім того у вказаний проміжок часу він не бачив працівників ДАІ, вони не зупиняли його автомобіль. В матеріалах справи відсутні докази того, що даний прилад є стаціонарним, він переконаний, що його автомобіль був сфотографований за межами населеного пункту, де ПДР дозволяють рухатися із зафіксованою швидкістю. Фотофіксація здійснювалася скрито, з приватного автомобіля, що суперечить вимогам п. 12.2 наказу МВС України № 1111 від 13.11.2006 року. В поставної вимірювального приладу не зазначено термін повірки. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України « Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. В оскаржуваній постанові не наведено доказів того, що прилад «ВІЗИР» є спеціальним технічним засобом, який працює в автоматичному режимі. В зв’язку з чим, в порушення вимог ст. 254 КпАП України не складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
В порушення вимог ст. 256 КУпАП інспектор ДПС не зупинив автомобіль , не склав протокол, не запросив свідків, які могли б підтвердити факт того, що саме він управляючи автомобілем на даній ділянці дороги в зоні дії дорожнього знаку, рухався зі швидкістю 99 км/год, а склав постанову одноособово, без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Більше того, вважає, що в діях інспектора ДПС наявні ознаки дисциплінарного порушення.
В зв’язку з тим, що постанову по справі про адміністративне правопорушення він отримав 30.06.2009 року, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на поштовому конверті, вважає, що ним не пропущено без поважної причини строк оскарження постанови.
Таким чином, позивач вважає, що оскільки в матеріалах справи відсутні дані про те, що саме він перевищив встановлену обмежувальним знаком швидкість дорожнього руху, винесену постанову про накладення на нього штрафу в розмірі 300 гривень слід скасувати, а провадження в справі закрити.
У судове засідання позивач не прибув, направив до суду заяву, в якій свій заявлений адміністративний позов підтримав в повному об’ємі, просить справу заслухати у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча завчасно і належним чином був повідомлена про час і місце розгляду справи, про що свідчить її особиста розписка на повідомленні про вручення судової повістки.
Враховуючи наведене й вимоги ст. 128 п. 4 КАС України , суд вважає , що справу слід розглянути у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для вирішення справи по суті .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав .
Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Згідно ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, не надав суду докази, які свідчать про правомірність винесеної постанови та не заявив про їх існування.
Відповідно до постанови серії ВК № 3/3071 про адміністративне правопорушення від 30.05.2009 року, ОСОБА_1 26. 05. 2009 року о 18 годині 41 хвилині керуючи автомобілем «Мерседес», з державним номерним знаком АТ 8688 АР в с. Бабин Гощанського району, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45, більше як на 20 км/год, рухався із швидкістю 99 км/год, чим допустив порушення п.12.4 ПДР України. Цією постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно даного правопорушення і накладено штраф в сумі 300 гривень.
У відповідності до п. 5 ст. 10 Закону України « Про міліцію» від 20. 12. 1990 року , працівники міліції у випадку виявлення адміністративного правопорушення зобов’язані припиняти таке правопорушення.
Аналіз вказаної норми Закону , та вимог Закону України «Про дорожній рух» дає підстави вважати , що при виявленні правопорушення працівником ДАІ , він зобов’язаний зупинити автомобіль правопорушника , скласти протокол про адміністративне правопорушення , забезпечивши при цьому права особи , передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення , зокрема : знайомитися з матеріалами справи , подавати докази , заявляти клопотання , користуватися юридичною допомогою адвоката чи фахівця в галузі права .
Необхідність зупинки автомобіля та складання протоколу на правопорушника випливає і з « Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір» , що зареєстровані в ДАІ МВС України 08. 07. 2008 р. за № 7669 , у п. 6 яких зазначено , що при роботі з ВШ «Візір» , контроль за дорожнім рухом здійснюється за звичайним принципом . Робота у команді здійснюється за схожим принципом . Однин інспектор здійснює контроль , а другий зупиняє автотранспорт і складає протоколи .
ст.245 КпАП України передбачає,що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є:своєчасне,всебічне,повне і об»єктивне з»ясування обставин кожної справи,вирішення її в точній відповідності з законом,забезпечення виконання винесеної постанови,а також виявлення причин та умов,що сприяють вчиненню адмінправопорушень,запобігання правопорушенням,виховання громадян у дусі додержання законів,зміцнення законності.
Представник відповідача, в порушення вимог вищезазначених норм,не надав суду доказів,які б з достовірністю підтверджували ту обставину,що позивач порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху. Зокрема, не надано суду знімку службового транспорту із прив”язкою його місцевості,щоб спростувати твердження позивача про те,що швидкість руху його автомобіля вимірювалася поза межами населеного пункту.Не надано доказу про те,що документування ймовірного порушення швидкісного режиму здійснено на в”їзді в населений пункт на відстані більшій ніж 1000 метрів від його початку. При винесенні постанови не дотримано загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст.33,280 КУпАП, позивачу не роз’яснені його права, передбачені ст.63 Конституцією України,як особи,яка притягується до адміністративної відповідальності,а постанова винесена у відсутності позивача,чим порушено вимоги ст.ст.278,279 КпАП України.
Статтею 293 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що позивач надав суду достатньо доказів в обґрунтування своїх вимог, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
На підставі ст. ст. 245, 247, 251, 280, 284, 285, 293 ч.1 п.3 Кодексу про адміністративні правопорушення України , ч.1 п.2 ст. 18 КАС України, керуючись ст. ст. 158, 159, 130, 162, 163, 167 КАС України , -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити. Постанову серії ВК № 3/3071 інспектора адмінпрактики Рівненської роти ДПС ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 в справі про адміністративне правопорушення від 30.05. 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладення на нього штрафу в сумі 300 (двісті шістдесят) гривень скасувати, а постанову направити на новий розгляд начальнику Рівненської роти ДПС ОДДЗ УДАІ УМВС України у Рівненській області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рожнятівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до Рожнятівського районного суду або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України .
Суддя: (підпис)
З оригіналом вірно
Суддя Рожнятівського районного суду М.В.Пулик